ЕМПІРИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ДУМКИ ГРОМАДСЬКОСТІ ЩОДО РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА (НА ОСНОВІ ОПИТУВАННЯ ЖИТЕЛІВ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ ТА ПІДПРИЄМЦІВ УКРАЇНИ)

Анотація

Мета. Вивчення громадської думки щодо соціально-економічного стану сільських громад, визначення потреб та перспектив розвитку соціального підприємництва та готовності підприємців до нового виду діяльності. Методика дослідження. У дослідженні використано загальнонаукові та конкретні наукові методи: аналізу – для виявлення думок окремих соціологічних груп; синтезу – для узагальнення отриманих результатів; індукції ‒ при вивченні поглядів окремих суб’єктів та дослідженні їх впливу на загальний результат; дедукції – при дослідженні явища соціального підприємництва та встановленні його зв’язку з певними соціологічними одиницями; абстрактно-логічний – при виявленні проблем та причин, які перешкоджають розвитку соціального підприємництва в Україні; емпіричний – при зборі первинної інформації про об’єкт дослідження. Опитування було проведено авторами у рамках реалізації державної теми: «Формування стратегії та пріоритетів інноваційного розвитку аграрного сектора в умовах глобалізації». Використовувались випадкові вибірки, а генеральна сукупність формувалася на основі статистичних даних про кількість сільського населення та суб’єктів господарювання на 1 січня 2018 року. Результати. Проведено дослідження громадської думки серед мешканців сільських територій України та підприємців, що ведуть свій бізнес в межах сільських громад, щодо розвитку соціального підприємництва. Досліджено потреби громадян щодо соціального підприємництва. Встановлено рівень задоволеності середовищем проживання та бізнесу. Виявлено перспективні напрямки поширення соціального підприємництва. Встановлено потенційну лояльність споживачів до продукту, який пропонуватимуть соціальні підприємці. Досліджено достатність інформаційного забезпечення щодо соціального підприємництва та готовність підприємців до соціальної діяльності. Наукова новизна. Вперше встановлено, що підприємці, працюючі в сільських громадах, виявились не готовими до соціального підприємництва та вказують на відсутність у них достатньої інформації з цього питання, що визначило потребу належного інформаційного супроводу щодо означеної діяльності. Сільські мешканці позитивно сприймають ідею розвитку соціального підприємництва в межах власного населеного пункту та готові віддати перевагу у споживанні саме соціальному підприємцю, що дозволяє виділити цю форму діяльності як перспективну для розвитку сільських територій. Виявлено причини, що стримують поширення соціальних ідей у бізнесі. Практична значущість. Виявлені настрої серед громадян можуть бути використані органами державної влади при розробці стратегії розвитку сільських територій України та апробовані у підприємницькій діяльності.