КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ НЕОІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ
Анотація
Мета. Теоретико-методологічне обґрунтування концептуальних засад процесів неоіндустріалізації в Україні з визначенням необхідності створення і впровадження інновацій, трансформації підприємств та неоіндустріалізації розвитку економіки. Методика дослідження. Для виконання завдань дослідження та досягнення поставленої мети використано діалектичний метод наукового пізнання, системний і логічний підходи визначення зрушень у економіці країни. У процесі дослідження застосовано загальнонаукові методи: порівняння – при розгляді цілей та індикаторів неоіндустріалізації; абстрактно-логічний – при формуванні висновків і пропозицій. Результати. Визначено, що індустріалізація забезпечує досягнення вищого рівня розвитку продуктивних сил, стимулює процес підвищення ефективності виробництва, стимулює процеси кооперації, вдосконалення існуючої техніко-технологічної бази тощо. Встановлено, що потрібно переорієнтовувати економіку України на інноваційний розвиток всіх галузей в сукупності, підтримувати пріоритетні сектори; сприяти прозорому та чесному веденню бізнесу; сформувати механізм провайдингу та комерціалізації інновацій; реформувати з огляду на світові тенденції, потреби роботодавців систему освіти всіх рівнів; вдосконалити інституційну структуру забезпечення розвитку держави через розробку економічних і технологічних важелів, що дозволить підвищити рівень конкурентоспроможності країни. Доведено, що неоіндустріальне суспільство представляє собою економіку знань, тобто економіку, де знання відіграють домінуючу роль в розвитку. Оскільки основним елементом економіки знань є наука, що генерує максимальні макроекономічні ефекти у сферах глобальної конкурентоспроможності, якості продукції та системної трансформації сфери освіти, пропонуємо розглядати неоіндустріалізацію на мезо-, макро- і мікрорівнях, що дасть змогу враховувати практичний регіональний, галузевий та світовий досвід використання нового індустріального розвитку економіки. Сформовано концептуальні засади неоіндустріалізації через визначення пріоритетних стратегічних завдань для створення основи подальшій модернізації економіки країни. Наукова новизна. Удосконалено концептуальні засади неоіндустріалізації через створення основ для впровадження неоіндустріального курсу шляхом формування, в першу чергу, інституційної та організаційної складових, інформаційної підтримки, комунікацій, далі - ресурсної й інноваційної та технічно-технологічної складової; переходу пріоритетних галузей та секторів до процесів реіндустріалізації та подальшої реалізації суспільно узгоджених сценаріїв повномасштабного неоіндустріального розвитку економіки України. Вважаємо, що неоіндустріалізація повинна забезпечити збільшення інтенсивності розвитку та реалізації інноваційних процесів, підвищити швидкість розповсюдження інновацій як ключових чинників підвищення конкурентоспроможності та забезпечити перехід до економіки знань, розвитку інтелектуального капіталу суспільства. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані органами управління, підприємствами в частині розробки стратегії подальшої діяльності з огляду на процеси неоіндустріалізації в світі; окремі положення - в навчальних процесах та у науково-дослідних роботах викладачів, аспірантів, студентів.
Посилання
Rifkin J. The Third Industrial Revolution: How Lateral Power is Transforming Energy, the Economy, and the World. New York: Palgrave Macmillan, 2011. 291 р.
Marsh P. The New Industrial Revolution: Consumers, Globalization and the End of Mass Production.
Yale University Press, 2012. 320 р.
Anderson C. Makers: The New Industrial Revolution. New York: Random House Inc., 2012. 272 р. 4.Національна модель неоіндустріального розвитку України: моногр. / Вишневський В. П. та ін. ; за заг. ред. В. П. Вишневського. НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2016. 518 с.
Задоя А. А. «Новая индустриализация» в контексте стратегических целей Украины. Бюлетень Міжнародного нобелівського економічного форуму. 2012. № 1(5). С. 146-154.
Ляшенко В. І., Котов Є. В. Україна ХХІ: неоіндустріальна держава або «крах проекту»?: монографія / НАН України, Ін-т економіки пром-сті; Полтавський ун-т економіки і торгівлі. Київ, 2015. 196 с.
Прушківська Е. В. Секторальна структура національної економіки: теорія, методологія, практика формування. Запоріжжя: Просвіта, 2013. 375 с.
Прушківська Е. В. Неоіндустріалізація як процес оновлення вторинного сектору економіки в період економічної нестабільності. Теоретичні і прикладні питання економіки: зб. наук. праць. 2013. Вип. 28. Т. 1. С. 191-197.
Новий курс: реформи в Україні 2010-2015. Національна доповідь / за заг. ред. В.М. Гейця та ін. Київ: НВЦ НБУВ, 2010. 232 с.
Воробьев Е. М., Демченко Т. И. Неоиндустриализация как форма экономической модернизации. Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. 2013. № 1042. Вип. 1. С. 76-80.
Дейнеко Л. В., Шовкун І. А., Шелудько Е. І. та ін. Неоіндустріальна трансформація промислового потенціалу України: колективна монографія / НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». К., 2016. 278 с. URL: http://ief.org.ua/docs/mg/277.pdf (дата звернення 12.03.2018).
Волощук Ю. О. Основні напрямки неоіндустріалізації розвитку аграрних підприємств. Інноваційна економіка. 2017. № 5-6 (69). С. 102-107.
Примаков Е. Реиндустриализация или постиндустриализация. Прямые инвестиции. 2012. № 3 (119). С. 80-89
Rifkin, J. (2011), The Third Industrial Revolution: How Lateral Power is Transforming Energy, the Economy, and the World, Palgrave Macmillan, New York, USA, 291 р.
Marsh, P. (2012), The New Industrial Revolution: Consumers, Globalization and the End of Mass Production, Yale University Press, USA, 320 р.
Anderson, C. (2012), Makers: The New Industrial Revolution, Random House, Inc., New York, USA, 272 р.
Vyshnevskyi, V.P., Zbarazska, L.O., Zanizdra M.Yu. et al. (2016), Natsionalna model neoindustrialnoho rozvytku Ukrainy [National model of neoindustrial development of Ukraine], monograph, NAN Ukrainy, In-t ekonomiky prom-sti, Kyiv, Ukraine, 518 p.
Zadoia, A.A. (2012), “New industrialization" in the context of Ukraine’s strategic goals”, Biuleten Mizhnarodnoho nobelivskoho ekonomichnoho forumu, no. 1(5), pp. 146-154.
Liashenko, V.I. and Kotov, Ye.V. (2015), Ukraina XXI: neoindustrialna derzhava abo «krakh proektu»? [Ukraine XXI: Neo-industrial state or "crash of the project"?], monograph, NAN Ukrainy, In-t ekonomiky prom-sti; Poltavskyi un-t ekonomiky i torhivli, Kyiv, Ukraine, 196 p.
Prushkivska, E.V. (2013), Sektoralna struktura natsionalnoi ekonomiky: teoriia, metodolohiia, praktyka formuvannia [Sectoral structure of the national economy: theory, methodology, practice of formation], Prosvita, Zaporizhzhia, Ukraine, 375 р.
Prushkivska, E.V. (2013), “Neoindustrialization as renewal process in secondary sector in periods of economic uncertainty”, Teoretychni ta prykladni pytannia ekonomiky: zb. nauk. prats, Iss. 28, Vol. 1, рр.191- 197.
Heiets, V.M. et al. (2010), Novyi kurs: reformy v Ukraini 2010-2015. Natsionalna dopovid [Reforms in Ukraine 2010-2015. National Report on Committees], NVTs NBUV, Kyiv, Ukraine, 232 р.
Vorobev, E.M. and Demchenko, T.I. (2013), “Neo-industrialization as a form of economic modernization”, Visnyk KhNU im. V.N. Karazina, no 1042, Iss. 1, pp. 76-80.
Deineko, L.V., Shovkun, I.A., Sheludko, E.I. et al. (2016), Neoindustrialna transformatsiia promyslovoho potentsialu Ukrainy [Neoindustrial transformation of industrial potential of Ukraine], coll. Monograph, NAN Ukrainy, DU «Instytut ekonomiky ta prohnozuvannia NAN Ukrainy», Kyiv, Ukraine, 278 p., available at: http://ief.org.ua/docs/mg/277.pdf (access date March 12, 2018).
Voloshchuk, Yu.O. (2017), “Мain directions of neoindustrialization of agrarian enterprises development”, Innovatsiina ekonomika, no. 5-6 (69), рр. 102-107.
Primakov, E. (2012), “Reindustrialization or postindustrialization”, Priamye investitsiii, no. 3 (119), рр. 80-89.