НАПРЯМИ ІНТЕГРАЦІЇ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ У АГРОПРОДОВОЛЬЧІ ЛАНЦЮГИ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ В УКРАЇНІ
Анотація
Мета. Систематизація науково-методичних підходів до інтеграції малих фермерських господарств у агропродовольчі ланцюги доданої вартості, виділення основних чинників зовнішнього та внутрішнього середовища функціонування та обґрунтування принципів забезпечення сталості та конкурентоспроможності ланцюгів поставок у сучасних умовах. Методика дослідження. Теоретичною та методологічною основою наукового дослідження є діалектичний метод пізнання економічних явищ, базові положення економічної теорії, фундаментальні праці вітчизняних і зарубіжних економістів з проблем формування, оцінки та управління конкурентоспроможності продукції агросфери за якістю. Під час розробки та вирішення поставлених завдань використовувався комплекс методів: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків); ретроспективного, порівняльного аналізу (узагальнення зарубіжного і вітчизняного досвіду щодо формування кооперативних зв’язків); експертних оцінок (дослідження ступеня впливу чинників на розвиток альтернативних каналів фірмової торгівлі). Результати. Узагальнення підходів до розуміння поняття «ланцюг поставок» дозволило сформувати власне бачення щодо особливостей функціонування агропродовольчих ланцюгів поставок, які включають малі фермерські господарства, зокрема як інтегральний підхід до створення споживчої цінності, що базується на цілеорієнтованому формуванні довгострокових партнерських відносин на основі посилення інтеграції та кооперації між його учасниками, що сприяє орієнтації до більш повного задоволення потреб кінцевих споживачів та економічних інтересів кожного учасника ланцюга. Встановлено, що з метою підвищення конкурентоспроможності агропродовольчих ланцюгів, що створюються малими сільгоспвиробниками, економічно доцільною є організація переробки сировини, а також формування прямих каналів збуту продукції, що не потребує переробки. Наукова новизна. Обґрунтовано доцільність використання малими фермерськими господарствами торговельних автоматів для реалізації розливного молока та формування прямих поставок сільськогосподарської продукції в заклади громадського харчування та регіональні мережі супермаркетів. Раціональним є розвиток таких форм фермерської торгівлі, як: інтернет-продаж; традиційні офлайн-магазини; здійснення продажів як онлайн, так і офлайн, а в перспективі доцільно забезпечити виробництво продукції фермерськими господарствами за замовленнями споживачів, а саме міського населення. Практична значущість. З метою підвищення конкурентоспроможності агропродовольчих ланцюгів, що створюються малими фермерськими господарствами, економічно доцільною є організація переробки сировини та потужностей з доробки та зберігання зібраного врожаю на кооперативних засадах. Досягнення мінімізації витрат на збут та формування високої доданої вартості сільськогосподарської продукції, яку реалізують фермерські господарства, можливо за умови створення оптово-розподільчого центру на базі неформального кооперативного об’єднання малих фермерських господарств.
Посилання
Бородіна О.М. Інтеграція дрібних сільськогосподарських виробників до агропродовольчих ланцюгів доданої вартості: методологічні підходи та емпіричні дослідження. Економіка і прогнозування. 2014. № 2. С. 73-84.
Портер М. Конкурентное преимущество: как достичь высокого результата и обеспечить его устойчивость / пер. с англ. 2-е изд. Москва: Альпина Бизнес Букс, 2006. 715 с.
Gereffi G. Global Value Chain Analysis: A Primer. Durham: Center on Globalization, Governance&Competitiveness, Duke University, 2011. 40 p.
Kaplinsky R., Morris M. Handbook for Value Chain Research. IDS, 2003. URL: http://www.fao.org/fileadmin/user_upload/fisheries/docs/Value_Chain_Handbool.pdf (дата звернення: 20.11.2019).
Defining Supply Chain Management / Mentzer J.T. et al. Journal of Business Logistics. 2001. № 22(2). P. 1-25. URL: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/epdf/10.1002/j.2158-1592.2001.tb00001.x?purchase_referrer=www.google.com&tracking_action=preview_click&r3_referer=wol&show_checkout=1 (дата звернення: 20.11.2019).
Matthew A. Walle, Stanley E. Fawcett The SCM Knowledge Supply Chain: Integrating World Views to Advance the Discipline. Journal of Business Logistics. 2014. № 35(4). P. 277-280.
Beske P., Land A., Seuring S. Sustainable supply chain management practices and dynamic capabilities in the food industry: A critical analysis of the literature. International Journal of Production. 2014. № 152. Р. 131-143. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijpe.2013.12.026.
Christien J.M., Ondersteijn Jo H.M., Wijnands Ruud B.M., Huirne Olaf van Kooten Quantifying the Agri-Food Supply Chain. Netherlands: Springer, 2006. 232 р. (Wageningen UR Frontis Series. Vol. 15).
Developing sustainable food value chains – Guiding principles. URL: https://www.fao.org/3/a-i3953e.pdf (дата звернення: 21.11.2019).
Canavari M., Caggiati P., Easter W. Economic Studies on Food, Agriculture and the Environment. New York: Springer Science + Business Media, 2002. 369 p.
Крисанов Д.Ф., Варченко О.М. Агропродовольчі ланцюги: ключові проблеми створення та розбудови. Економіка та прогнозування. 2017. № 1. С. 72-91.
Chandrasekaran N., Raghuram G. Agribusiness Supply Chain Management. New York: CRC Press, BocaRaton, FL, 2014. 700 p.
Liu Chalres Z.-Z., Yang Lin Framework of Ambient Intelligence System for Smart Agri-food Management. 15 thе International Conference of High Performance Computing and communications. 2015. P. 321-328. DOI: https://doi.org/10.1109/HPCC.and.EUC.2013.54.
Broeze J., Simons A., Smeets P. Sustainable agro-food production concept: Food clusters (Conference Paper). Towards a sustainable food chain: Food process, bioprocessing and food quality management: 6th International CIGR technical symposium, 2011. P. 4.
Курінна М.Ю. Ефективність виробництва яловичини в сільськогосподарських підприємствах. Економіка АПК. 2015. № 8. С. 99-104.
Шпичак О.М. Економіко-організаційні неузгодженості взаємовідносин у продуктових ланцюгах в умовах інфляційно-девальваційних процесів: напрями врегулювання. Економіка АПК. 2015. № 6. С. 85-95.
Дражниця С.А., Забурмеха Є.М. Електронна комерція: світові тренди та прогноз розвитку в Україні. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2018. № 5. T. 2. С. 69-73.
Паска І.М. Інфраструктурне забезпечення збутової діяльності та напрями його удосконалення. Інвестиції: практика та досвід. 2015. № 16. С. 18-21.
Borodina, O.M. (2014), “Integration of smallholder farmers into value-added agri-food chains: methodological approaches and empirical research”, Ekonomika i prohnozuvannia, no. 2, pp. 73-84.
Porter, M. (2006), Konkurentnoe preimushchestvo: kak dostich vysokogo rezultata i obespechit ego ustoychivost [Competitive advantage: how to achieve high results and ensure its sustainability], 2nd ed., Alpina Biznes Buks, Moscow, Russia, 715 p.
Gereffi, G. (2011), Global Value Chain Analysis: A Primer, Center on Globalization, Governance&Competitiveness, Duke University, Durham, England, 40 p.
Kaplinsky, R. and Morris, M. (2003), Handbook for Value Chain Research, IDS, available at: http://www.fao.org/fileadmin/user_upload/fisheries/docs/Value_Chain_Handbool.pdf (access date November 20, 2019).
Mentzer, J.T., DeWitt, W., Keebler, J.S. et al. (2001), “Defining Supply Chain Management”, Journal of Business Logistics, no. 22(2), pp. 1-25, available at: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/epdf/10.1002/j.2158-1592.2001.tb00001.x?purchase_referrer=www.google.com&tracking_action=preview_click&r3_referer=wol&show_checkout=1 (access date November 20, 2019).
Walle, A. Matthew and Fawcett, E.Stanley (2014), “The SCM Knowledge Supply Chain: Integrating World Views to Advance the Discipline”, Journal of Business Logistics, no. 35(4), pp. 277-280.
Beske, P., Land, A. and Seuring, S. (2014), “Sustainable supply chain management practices and dynamic capabilities in the food industry: A critical analysis of the literature”, International Journal of Production, no. 152, рp. 131-143. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijpe.2013.12.026.
Christien, J.M., Ondersteijn, Jo H.M., Wijnands, Ruud B.M. and Huirne, Olaf van Kooten (2006), Quantifying the Agri-Food Supply Chain, Springer, Netherlands, 232 р. (Wageningen UR Frontis Series. Vol. 15).
FAO (2014), Developing sustainable food value chains – Guiding principles, Rome, available at: https://www.fao.org/3/a-i3953e.pdf (access date November 21, 2019).
Canavari, M., Caggiati, P. and Easter, W. (2002), Economic Studies on Food, Agriculture and the Environment, Springer Science + Business Media, New York, USA, 369 p.
Krysanov, D.F. and Varchenko, O.M. (2017), “Agro-food chains: key problems of creation and development”, Ekonomika ta prohnozuvannia, no. 1, pp. 72-91.
Chandrasekaran, N. and Raghuram, G. (2014), Agribusiness Supply Chain Management. CRC Press, BocaRaton, FL, New York, USA, 700 p.
Liu, Chalres Z.-Z. and Yang, Lin (2015), “Framework of Ambient Intelligence System for Smart Agri-food Management”, 15 Thе International Conference of High Performance Computing and communications, pp. 321-328. DOI: https://doi.org/10.1109/HPCC.and.EUC.2013.54.
Broeze, J., Simons, A. and Smeets, P. (2011), “Sustainable agro-food production concept: Food clusters (Conference Paper)”, Towards a sustainable food chain: Food process, bioprocessing and food quality management: 6th International CIGR technical symposium, p. 4.
Kurinna, M.Yu. (2015), “Efficiency of beef production in agricultural enterprises”, Ekonomika APK, no. 8, pp. 99-104.
Shpychak, O.M. (2015), “Economic and organizational mismatches of relations in product chains in the conditions of inflation-devaluation processes: directions of regulation”, Ekonomika APK, no. 6, pp. 85-95.
Drazhnytsia, S.A. and Zaburmekha, Ye.M. (2018), “E-commerce: global trends and outlook in Ukraine”, Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. Ekonomichni nauky, no. 5, Vol. 2, pp. 69-73.
Paska, I.M. (2015), “Infrastructure provision of marketing activities and directions of its improvement”, Investytsii: praktyka ta dosvid, no. 16, pp. 18-21.