РОЗСЛІДУВАННЯ ФІНАНСОВИХ КІБЕРЗЛОЧИНІВ ТА ЦИФРОВА КРИМІНАЛІСТИКА У ФІНАНСОВІЙ СИСТЕМІ ЄС

Ключові слова: кіберзлочин, цифрова криміналістика, портрет кіберзлочинця, фінансова система, фінансові кіберзлочини

Анотація

Стаття присвячена актуальним питанням цифрової криміналістики у фінансовій сфері з урахуванням досвіду ЄС. Авторами узагальнено результати наукових досліджень щодо формування портрету кіберзлочинця, проведена класифікація їх типів, а також надана порівняльна характеристика мотивів та особливостей злочинів, що вчиняються в офлайн та онлайн середовищі. В статті розглянуто динаміку кіберінцидентів, що відбуваються у фінансовій сфері, та виявлено суттєвий їх приріст за останні роки. Авторами узагальнено основні етапи цифрової криміналістики та ідентифіковано основні труднощі, з якими стикаються при розслідуванні кіберінцидентів у сфері фінансових послуг. Для подолання перешкод у цифровій криміналістиці у фінансовій сфері запропоновано поєднання передових інструментів судової експертизи, спеціалізованого досвіду та тісної співпраці між фінансовими установами, правоохоронними та регуляторними органами.

Посилання

Бабенко О.О., Мокляк А.С. Теоретичний аналіз дослідження психологічного портрета кіберзлочинця. Теорія і практика сучасної психології. 2018. № 2. С. 89–93.

Коваль О.Є. Психологічний портрет кіберзлочинця. Україна в умовах реформування правової системи: сучасні реалії та міжнародний досвід: матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції (м. Тернопіль, 21-22 квіт. 2017р.). С. 189–192.

Світличний В.А. Деякі концепції соціальної інженерії. Протидія кіберзлочинності та торгівлі людьми: збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (м. Вінниця, 31 трав. 2023 р.). Вінниця: ХНУВС, 2023. С. 161–164.

Noordegraaf J.E., Weulen Kranenbarg M. Why do young people start and continue with ethical hacking? A qualitative study on individual and social aspects in the lives of ethical hackers. Criminology & Public Policy. 2023. Vol. 22. P. 803–824. DOI: https://doi.org/10.1111/1745-9133.12650

Weulen Kranenbarg M., van Gelder J.-L., Barends A. J., de Vries R. E. Is there a cybercriminal personality? Comparing cyber offenders and offline offenders on HEXACO personality domains and their underlying facets. Computers in Human Behavior. 2023. Vol. 140. DOI: https://doi.org/10.1016/j.chb.2022.107576

Leukfeldt E., Lavorgna A., Kleemans E.R. Organised Cybercrime or Cybercrime that is Organised? An Assessment of the Conceptualisation of Financial Cybercrime as Organised Crime. European Journal on Criminal Policy and Research. 2017. Vol. 23. P. 287–300. DOI: https://doi.org/10.1007/s10610-016-9332-z

Richet J.-L. How cybercriminal communities grow and change: An investigation of ad-fraud communities. Technological Forecasting and Social Change. 2022. Vol. 174. DOI: https://doi.org/10.1016/j.techfore.2021.121282

Kerstens J., Jansen J. The Victim–Perpetrator Overlap in Financial Cybercrime: Evidence and Reflection on the Overlap of Youth’s On-Line Victimization and Perpetration. Deviant Behavior. 2016. Vol. 37(5). P. 585–600. DOI: https://doi.org/10.1080/01639625.2015.1060796

Inside the mind of a cybercriminal. BBVA Group. URL: https://www.bbva.com/en/innovation/inside-the-mind-of-a-cybercriminal/ (дата звернення: 12.08.2024).

Europol. Internet Organised Crime Threat Assessment (IOCTA) 2024. Publications Office of the European Union, Luxembourg, 2024. DOI: https://doi.org/10.2813/442713

EuRepoc Data. European Repository of Cyber Incidents. URL: https://eurepoc.eu/databases (дата звернення: 25.08.2024).

Dzomira S. Digital forensic technologies as e-fraud risk mitigation tools in the banking industry: Evidence from Zimbabwe. Risk Governance and Control: Financial Markets and Institutions. 2014. Vol. 4 (2-1). P. 116–124. DOI: https://doi.org/10.22495/rgcv4i2c1art4

Prasanthi B.V., Kanakam P., Hussain S.M. Cyber Forensic Science to Diagnose Digital Crimes- A study. International Journal of Computer Trends and Technology. 2017. Vol. 50(2). P. 107–113. DOI: https://doi.org/10.14445/22312803/ijctt-v50p119

Singh S., Kumar S. Qualitative Assessment of Digital Forensic Tools. Asian Journal of Electrical Sciences. 2020. Vol. 9(1). P. 25–32. DOI: https://doi.org/10.51983/ajes-2020.9.1.2372

Singh S., Singh V.K. Digital Forensic Investigation: Ontology, Methodology, and Technological Advancement. In Advancements in Cybercrime Investigation and Digital Forensics. Apple Academic Press, 2023. P. 137–160. DOI: https://doi.org/10.1201/9781003369479-7

Benjamine B. C., Subramaniam S. Enhancing the Financial Sector’s Cyber Security in the Digital Economy. Financial Stability Review. 2019. P. 44–46. URL: https://www.bnm.gov.my/documents/20124/6433062/fsr2019h1_en_box2.pdf (дата звернення: 25.08.2024).

Babenko O. O., Moklyak A. S. (2018) Teoretychnyy analiz doslidzhennya psykholohichnoho portreta kiberzlochyntsya [Theoretical analysis of the study of the psychological portrait of a cybercriminal]. Teoriya i praktyka suchasnoyi psykholohiyi, no. 2, pp. 89–93. (in Ukrainian)

Koval O. E. (April 21-22, 2017) Psykholohichnyy portret kiberzlochyntsya [Psychological portrait of a cybercriminal]. Ukrayina v umovakh reformuvannya pravovoyi systemy: suchasni realiyi ta mizhnarodnyy dosvid: materialy II Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi. Ternopil. Pp. 189–192. (in Ukrainian)

Svitlychny V. A. (May 31, 2023) Deyaki kontseptsiyi sotsialnoyi inzheneriyi [Some concepts of social engineering]. Protydiya kiberzlochynnosti ta torhivli lyudmy: zbirnyk materialiv mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi. Vinnytsya: KHNUVS, pp. 161–164. (in Ukrainian)

Noordegraaf J. E., Weulen Kranenbarg M. (2023) Why do young people start and continue with ethical hacking? A qualitative study on individual and social aspects in the lives of ethical hackers. Criminology & Public Policy, no. 22, pp. 803–824. DOI: https://doi.org/10.1111/1745-9133.12650

Weulen Kranenbarg M., van Gelder J.-L., Barends A. J., de Vries R. E. (2023) Is there a cybercriminal personality? Comparing cyber offenders and offline offenders on HEXACO personality domains and their underlying facets. Computers in Human Behavior, no. 140. DOI: https://doi.org/10.1016/j.chb.2022.107576

Leukfeldt E., Lavorgna A., Kleemans E. R. (2017) Organised Cybercrime or Cybercrime that is Organised? An Assessment of the Conceptualisation of Financial Cybercrime as Organised Crime. European Journal on Criminal Policy and Research, no. 23, pp. 287–300. DOI: https://doi.org/10.1007/s10610-016-9332-z

Richet J.-L. (2022) How cybercriminal communities grow and change: An investigation of ad-fraud communities. Technological Forecasting and Social Change, vol. 174. DOI: https://doi.org/10.1016/j.techfore.2021.121282

Kerstens J., Jansen J. (2016) The Victim–Perpetrator Overlap in Financial Cybercrime: Evidence and Reflection on the Overlap of Youth’s On-Line Victimization and Perpetration. Deviant Behavior, vol. 37(5), pp. 585–600. DOI: https://doi.org/10.1080/01639625.2015.1060796

Inside the mind of a cybercriminal. BBVA Group. Available at: https://www.bbva.com/en/innovation/inside-the-mind-of-a-cybercriminal/

Europol (2024) Internet Organised Crime Threat Assessment (IOCTA) 2024. Publications Office of the European Union, Luxembourg. DOI: https://doi.org/10.2813/442713

EuRepoc Data. European Repository of Cyber Incidents. Available at: https://eurepoc.eu/databases

Dzomira S. (2014) Digital forensic technologies as e-fraud risk mitigation tools in the banking industry: Evidence from Zimbabwe. Risk Governance and Control: Financial Markets and Institutions, no. 4(2-1), pp. 116–124. DOI: https://doi.org/10.22495/rgcv4i2c1art4

Prasanthi B. V., Kanakam P., Hussain S. M. (2017) Cyber Forensic Science to Diagnose Digital Crimes- A study. International Journal of Computer Trends and Technology, no. 50(2), pp. 107–113. DOI: https://doi.org/10.14445/22312803/ijctt-v50p119

Singh S., Kumar S. (2020) Qualitative Assessment of Digital Forensic Tools. Asian Journal of Electrical Sciences, no. 9(1), pp. 25–32. DOI: https://doi.org/10.51983/ajes-2020.9.1.2372

Singh S., Singh V. K. (2023) Digital Forensic Investigation: Ontology, Methodology, and Technological Advancement. In Advancements in Cybercrime Investigation and Digital Forensics. Apple Academic Press. Pp. 137–160. DOI: https://doi.org/10.1201/9781003369479-7

Benjamine B. C., Subramaniam S. (2019) Enhancing the Financial Sector’s Cyber Security in the Digital Economy. Financial Stability Review, pp. 44–46. Available at: https://www.bnm.gov.my/documents/20124/6433062/fsr2019h1_en_box2.pdf

Переглядів статті: 8
Завантажень PDF: 8
Опубліковано
2024-09-30
Як цитувати
Боженко, В., Пахненко, О., Койбічук, В., & Яровенко, Г. (2024). РОЗСЛІДУВАННЯ ФІНАНСОВИХ КІБЕРЗЛОЧИНІВ ТА ЦИФРОВА КРИМІНАЛІСТИКА У ФІНАНСОВІЙ СИСТЕМІ ЄС. Сталий розвиток економіки, (3(50), 393-399. https://doi.org/10.32782/2308-1988/2024-50-59