НАПРЯМИ ПОКРАЩЕННЯ ЗЕМЛЕУСТРОЮ ТА ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ В УКРАЇНІ

  • Ю.В. Дзядикевич Тернопільський національний економічний університет
  • І.В. Любезна Тернопільський національний економічний університет
  • Р.І. Розум Тернопільський національний економічний університет
Ключові слова: землеустрій, виробництво, напрями, землекористування, економія, реалізація, діяльність, природні ресурси, ресурсозберігаючі технології

Анотація

Мета. Аналіз чинників, які впливають на землеустрій і землекористування в Україні. Методика дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод наукового пізнання. Використані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, а саме: абстрактно-логічний метод, дедуктивний і узагальнення. Абстрактно-логічний метод застосовано при окресленні основних чинників, які впливають на розвиток землеустрою в Україні. За допомогою дедуктивного методу проаналізовано напрями, які сприяють підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва та відновленню довкілля. На основі узагальнення наукових джерел, присвячених проблемі використання земельних ресурсів, визначено чинники, які впливають на процес впровадження у землеробство інноваційних ресурсозберігаючих технологій, які зупиняють деградацію земель, відтворюють родючість ґрунту, забезпечують охорону земель і покращують екологічний стан довкілля. Результати дослідження. Встановлено, що землекористування передбачає збалансування економічних, екологічних і соціальних чинників із урахуванням властивостей земельних ресурсів, зокрема сталий розвиток землеустрою забезпечує збереження довкілля, відновлення біосфери, зменшення навантаження на природу та гармонійний розвиток людини і природи. Показано, що землекористування в Україні здійснюється з порушенням структури земельних угідь, внаслідок чого спостерігається виснаження ґрунтів, розвиваються ерозійні процеси, погіршується якісний стан сільськогосподарських угідь. Для уникнення негативних явищ аграрії використовують інноваційні ресурсозберігаючі технології обробітку ґрунту, які сприяють підвищенню ефективності виробництва та відновленню довкілля. Ефективним є також застосування інноваційної ресурсозберігаючої технології, яка охоплює: точне землеробство, органічне землеробство, нульову та мінімальну технології. Технологія точного землеробства забезпечує одержання із земельної ділянки найбільшої кількості дешевої та якісної продукції, не порушуючи при цьому норм екологічної безпеки. Визначено, що мінімальна та нульова технології не передбачають застосування механічного обробітку ґрунту. Встановлено, що мінімальне втручання людини в природні структури ґрунту сприяє біологічним процесам у верхніх шарах ґрунтового покриву, захищає його від деградаційних процесів і підвищує родючість ґрунту. Обґрунтовано, що для успішного землекористування необхідно економічно заохотити власників землі та землекористувачів до самостійного проведення заходів, які передбачають раціональне використання й охорону земель. Застосування економічних інструментів регулювання земельних відносин сприятиме фінансовій відповідальності землекористувачів, самодостатності регіонів і наблизить вітчизняних аграріїв до збалансованого та високопродуктивного сільськогосподарського виробництва. Наукова новизна. Вивчення теоретичних і практичних аспектів показало, що вони впливають на збалансоване та високопродуктивне сільськогосподарське виробництво. Практична значущість. Одержані результати дослідження дозволили окреслити основні напрями покращення землекористування, які можуть бути використані суб’єктами підприємницької діяльності.

Посилання

Формування та функціонування ринку агропромислової продукції: практичний посібник /за ред. П. Т. Саблука. Київ: ІАЕ, 2000. 17 с.

Пасхавер Б. Й. Ринок землі: світовий досвід та національна стратегія. Економіка АПК. 2009. № 3. С. 47–53.

Данкевич А. Є. Особливості формування земельних відносин в агрохолдингах. Інноваційна економіка. 2013. № 7. С. 60–63.

Скороход Є. В. Еколого-економічні аспекти сільськогосподарського землекористування на засадах сталого розвитку. АгроІнКом. 2012. № 12. С. 85–88.

Бугайчук О. В. Сільськогосподарське землеволодіння в Україні. АгроІнКом. 2012. № 12. С. 32–34.

Економіка довкілля і природних ресурсів: монографія / Ю. В. Дзядикевич та ін. Тернопіль. 2016. 392 с.

Паленичак О. В. Раціональне землекористування в умовах збалансованого розвитку агропромислового виробництва. Економіка АПК. 2012. № 2. С. 27–33.

Паленичак О. В. Збереження й відтворення родючості ґрунтів як головна умова сталого розвитку сільських територій. Економіка АПК. 2012. № 6. С. 91–96.

Державний комітет України із земельних ресурсів. URL: http://www.kmu.gov.ua/ control/uk/publish/article?art. (дата звернення: 08.02.2019).

Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768–14. (дата звернення: 08.02.2019).

Кошкалда І. В. Екологізація землекористування як основна компонента сталого розвитку. Вісник ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. 2015. № 5. С. 21–35.

Гевко Р. Б., Дзядикевич Ю. В., Брощак І. С., Любезна І. В. Напрями покращення землекористування в АПК України. Інноваційна економіка. 2017. № 5–6. С. 126–132.

Дзядикевич Ю. В., Любезна І. В. Деякі аспекти землеустрою в Україні. Інноваційна економіка. 2018. № 5–6. С. 57–62.

Ганначенко С. Л. Інноваційні ресурсозберігаючі технології в землеробстві. Економіка АПК. 2012. № 1. С. 99–103.

Котикова О. Стійкий розвиток сільськогосподарського землекористування: методологічний аспект. Економіст. 2012. № 2. С. 27–29.

Тихонов А. Г., Гребенюк Н. В., Тихоненко О. В. Наукові засади сталого розвитку землекористування: індикація екологічного стану. Землекористування. 2003. № 3. С. 15–20.

Лазарєва О. В., Бреславець В. В. Організаційні засади конкурентоспроможності сільськогосподарського землекористування. Інвестиції: практика та досвід. 2018. № 9. С. 63–68.

Фурдичко О. І., Лавров В. В., Коніщук В. В. Агроекологічні аспекти охорони навколишнього природного середовища на засадах збалансованого розвитку. Агроекологічний журнал. 2010. № 2. С.5–11.

Sabluk, P.T. (ed.) (2000), Formuvannia ta funktsionuvannia rynku ahropromyslovoi produktsii: praktychnyi posibnyk [Formation and functioning of the market of agro-industrial products: a practical guide], IAE, Kyiv, Ukraine, 17 p.

Paskhaver, B.Y. (2009), “Land market: global experience and national strategy”, Ekonomika APK, no. 3, pp. 47–53.

Dankevych, A.Ye. (2013), “Features of formation of land relations in agroholdings”, Innovatsiina ekonomika, no. 7, pp. 60–63.

Skorokhod Ye. V. (2012), “Ecological and economic aspects of agricultural land use on the basis of sustainable development”, AhroInKom, no. 12, pp. 85–88.

Buhaichuk, O.V. (2012), “Agricultural land tenure in Ukraine”, AhroInKom, no. 12, pp. 32–34.

Dziadykevych, Yu.V. et al. (2016), Ekonomika dovkillia i pryrodnykh resursiv [The economics of the environment and natural resources], monograph, Ternopil, Ukraine, 392 p.

Palenychak, O.V. (2012), “Rational land use in conditions of balanced development of agroindustrial production”, Ekonomika APK, no. 2, pp. 27–33.

Palenychak, O.V. (2012), “Preservation and reproduction of soil fertility as the main condition for sustainable development of rural areas”, Ekonomika APK, no. 6, pp. 91–96.

“State Committee on Land Resources of Ukraine”, available at: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art (access date February 08, 2019).

The Verkhovna Rada (2001), The Land Code of Ukraine of 25.10.2001 No 2768-III, available at: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768–14 (access date February 08, 2019).

Koshkalda, I.V. (2015), “Ecologization of land tenure as basic component of sustainable development”, Visnyk KhNAU im. V.V. Dokuchaieva, no. 5, pp. 21–35.

Hevko, R.B., Dziadykevych, Yu.V., Broshchak, I.S. and Liubezna, I.V. (2017), “Directions for improvement of land use in the AIC of Ukraine”, Innovatsiina ekonomika, no. 5–6, pp. 126–132.

Dziadykevych Yu. V. and Liubezna I. V. (2018), “Some aspects of land management in Ukraine”, Innovatsiina ekonomika, no. 5–6, pp. 57–62.

Hannachenko S. L. (2012), “Innovative resource-saving technologies in agriculture”, Ekonomika APK, no. 1, pp. 99–103.

Kotykova O. (2012), “Sustainable development of the agricultural land tenure: methodological aspect”, Ekonomist, no. 2, pp. 27–29.

Tykhonov A. H., Hrebeniuk, N. V. and Tykhonenko, O.V. (2003), “Scientific principles of sustainable development of land use: indication of the ecological state”, Zemlekorystuvannia, no. 3, pp. 15–20.

Lazarieva, O.V. and Breslavets, V.V. (2018), “Organizational principles of competitiveness of agricultural land use”, Investytsii: praktyka ta dosvid, no. 9, pp. 63–68.

Furdychko, O.I., Lavrov, V.V. and Konishchuk, V.V. (2010), “Agroecological aspects of environmental protection on the basis of sustainable development”, Ahroekolohichnyi zhurnal, no. 2, pp. 5–11.

Переглядів статті: 41
Завантажень PDF: 55
Опубліковано
2019-03-13
Як цитувати
Дзядикевич, Ю., Любезна, І., & Розум, Р. (2019). НАПРЯМИ ПОКРАЩЕННЯ ЗЕМЛЕУСТРОЮ ТА ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ В УКРАЇНІ. Сталий розвиток економіки, (1 (42), 172-178. вилучено із https://economdevelopment.in.ua/index.php/journal/article/view/71
Розділ
ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ І ЕКОЛОГІЯ