ЗНАЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЦИФРОВОЇ ВАЛЮТИ У ПОСИЛЕННІ СТІЙКОСТІ ФІНАНСОВОЇ ЕКОСИСТЕМИ

Анотація

У статті досліджується значення національної цифрової валюти як інструмента зміцнення фінансової стійкості України в умовах глибоких економічних, технологічних та інституційних трансформацій, зумовлених як глобальними трендами цифровізації, так і воєнними викликами. Обґрунтовується актуальність запровадження цифрової гривні та визначаються ключові проблеми, які можуть бути частково розв’язані завдяки використанню цифрової форми фіатних грошей, зокрема: висока залежність від приватних платіжних мереж, недостатня прозорість грошових потоків, обмежений доступ окремих груп населення до фінансових сервісів, чутливість до кібератак та інформаційних загроз. У роботі систематизовано підходи до визначення ролі CBDC у підвищенні ефективності монетарної політики, оптимізації функціонування платіжної інфраструктури та формуванні довіри до державних фінансових інститутів. Представлено ґрунтовний огляд вітчизняних і міжнародних досліджень щодо впливу цифрових валют на фінансові ринки, поведінку економічних агентів, структуру банківського сектора та рівень фінансової інклюзії. Особливу увагу приділено аналізу моделей впровадження цифрової валюти у різних країнах світу — Китаї, Швеції, Єврозоні, Багамських Островах — що дозволило виокремити спільні тенденції та специфічні особливості, релевантні для формування української моделі CBDC. На основі оцінювання поточного стану українського платіжного ринку визначено ключові передумови та обмеження для запуску е-гривні. Показано, що високий рівень цифровізації споживачів поєднується із структурними ризиками, зокрема концентрацією ринку, недостатністю інфраструктури миттєвих платежів та підвищеною вразливістю до технологічних загроз. У статті аргументовано, що впровадження національної цифрової валюти може забезпечити комплексний позитивний ефект: посилити стійкість платіжної системи, створити нові канали для фінансової інклюзії, забезпечити гнучкішу реалізацію монетарної політики, підвищити прозорість та контрольованість грошового обігу, а також мінімізувати залежність від зовнішніх платіжних інфраструктур. Отримані результати формують науково-практичні орієнтири для розроблення оптимальної моделі цифрової гривні, враховуючи технологічні, регуляторні та інституційні передумови України, а також особливості воєнного та поствоєнного розвитку. Стаття підкреслює, що цифрова валюта може стати фундаментальним елементом оновленої фінансової екосистеми, здатної забезпечити стійкість та ефективність національної економіки в довгостроковій перспективі.