СТАНДАРТИЗАЦІЯ ЗВІТНОСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЯК ПЕРЕДУМОВА ЗЕЛЕНОЇ ПІСЛЯВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ АГРОСЕКТОРУ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню міжнародного досвіду стандартизації нефінансової звітності та імплементації Директив, Регламентів, стандартів Європейського Союзу у сфері звітності сталого розвитку. Встановлено, що країни, які взяли на себе зобов’язання боротьби з глобальним потеплінням, впроваджують міжнародні та європейські стандарти нефінансової звітності та затверджують їх для застосування суб’єктами суспільного інтересу, емітентами цінних паперів. Україна, як кандидат на членство в ЄС, все більше залежить від цих процесів. Проте, сьогодні першочерговим завданням вітчизняної економіки є подолання кризових явищ, пов’язаних з військовою російською агресією. Доведено, що міжнародні та європейські інвестори, кредитні установи, страхові компанії зацікавлені взяти участь у відбудові тих суб’єктів агробізнесу, які готові перейти від традиційних технологій до сталої сільськогосподарської діяльності. Для цього вони потребують інформації, щоб гарантувати собі мінімізацію своїх ризиків, які можуть виникнути при залученні їх у процеси відновлення економіки України на принципах сталого розвитку. Щоб відповісти на готовність такої допомоги, Україні необхідно впроваджувати реформи, зокрема, і у сфері обліку та звітності. Обґрунтовано, що Звіт зі сталого розвитку та інвестицій (Report on sustainable development (Environmental, Social, Governance) and Investments, – ESGI Report) повинен стати одним із інструментів для залучення інвестицій, кредитів, страхових продуктів у післявоєнну відбудову аграрного сектору України з урахуванням глобальних зусиль, спрямованих на запобігання негативним кліматичним змінам і глобальному потеплінню. Рекомендовано поступове впровадження ESGI-звіту з метою залучення зелених інвестицій, банківських і страхових продуктів; отримання зворотного зв’язку від суб’єктів агросектору за результатами підготовки і оприлюднення нефінансової інформації; популяризацію технологій сталого розвитку та інструментів вимірювання показників такого розвитку серед сільськогосподарських товаровиробників, постачальників ресурсів, підрядників, громад, суб’єктів фінансового сектору.