РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА

Анотація

Мета. Дослідити методичні підходи та оцінити ресурсне забезпечення інноваційного потенціалу агропромислового виробництва. Методика дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є системний підхід до вивчення проблем формування інноваційного потенціалу та оцінки його ресурсної складової. В процесі дослідження використано загальні і спеціальні методи для встановлення залежності рівня інноваційного потенціалу від концентрації виробництва й капіталу в аграрній сфері, а також для визначення факторів впливу на результати реалізації інноваційного потенціалу. Результати дослідження. Встановлено високу залежність рівня інноваційного потенціалу від концентрації виробництва й капіталу в аграрній сфері, що обумовило значне коливання в показниках ефективності використання матеріально-технічних ресурсів товаровиробниками. Визначено, що найсуттєвішим фактором, який впливає на результати реалізації інноваційного потенціалу є рівень інвестиційного забезпечення агровиробництва. Виявлено, що наявні ресурсні, організаційно-правові, інфраструктурні проблеми в агропромисловому виробництву не сприяють нарощуванню та реалізації його інноваційного потенціалу. Обґрунтовано, що першочергового розв’язання потребує проблема зміни моделі організації інноваційного процесу, в якому були б враховані запити споживачів інновацій або зворотні зв’язки із споживачами інноваційного продукту, а сам процес забезпечував би нерозривність стадій процесу: створення, поширення, впровадження інновацій та отримання ефекту від їх освоєння. Наукова новизна. Визначено інноваційний потенціал як сукупність взаємопов’язаних засобів і можливостей галузей агропромислового виробництва і підприємств, що дозволяють при заданих господарських умовах здійснювати інноваційну діяльність, спрямовану на модернізацію аграрної сфери. Обґрунтовано чинники, які свідчать про активізацію інноваційних процесів в аграрній сфері та реалізацію її інноваційного потенціалу, зокрема: підвищення фондовіддачі, енергозабезпеченості, продуктивності праці, матеріаловіддачі, зростання обсягів виробництва та інвестиційного забезпечення інноваційного процесу. Аргументовано необхідність забезпечення цілісності й нерозривності стадій інноваційного процесу для ефективного використання інноваційного потенціалу. Практична значущість. Теоретико-методичні положення поглиблюють практику інституціонального регулювання інноваційного розвитку та забезпечують можливість активізації інноваційного процесу в агропромисловому виробництві.