ВПЛИВ ВОЄННОГО СТАНУ НА ФУНКЦІОНУВАННЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

Анотація

У статті досліджено трансформацію системи муніципального управління в умовах правового режиму воєнного стану. Проаналізовано динаміку внутрішнього переміщення населення та її вплив на навантаження муніципальних хабів, зокрема у розрізі регіональних кластерів: від інноваційного лідерства (Київ) до ресурсної автономії (Миколаївська область). Особливу увагу приділено фінансовому виміру стійкості громад, реструктуризації доходів місцевих бюджетів та зміні балансу між процесами централізації та децентралізації. Обґрунтовано необхідність впровадження диференційованого реінжинірингу управлінських процесів та цифровізації звітності через систему DREAM для забезпечення переходу від стратегії «виживання» до «керованого відновлення». Проведений аналіз публікацій показав широкий спектр трансформацій у системі державного та місцевого управління, спричинених повномасштабною війною, потребою євроінтеграції та цифровізації. Визначено, що значна частина науковців аналізує зміни в адміністративно-правовому регулюванні громад, фінансову стійкість місцевих бюджетів у процесі децентралізації та роль смарт-інфраструктури у відбудові. Особлива увага приділяється концепціям інклюзивного розвитку, благодійній діяльності та соціальному захисту як фундаменту для повоєнного відновлення національної економіки. Визначено, що спостерігається складний баланс між централізаційними тенденціями (створення військових адміністрацій, обмеження прозорості) та децентралізаційною автономією громад у сфері надання послуг. Попри розширення оперативних повноважень голів громад у тилових регіонах, існує ризик «повзучої рецентралізації», що може послабити місцеву суб’єктність у процесах відновлення. Стан рівноваги між цими силами залишається нестабільним і залежить від регіонального контексту та близькості до зони бойових дій. Доведено, що висока трансфертна залежність (до 37% у 2024 р.) вимагає від муніципальних менеджерів зміни парадигми, починаючи від пасивного розподілу дотацій до активного фандрайзингу та управління інвестиційними проєктами. Наголошено, що ключовим бізнес-процесом стає впровадження систем цифрового моніторингу (зокрема DREAM), що забезпечує підзвітність перед міжнародними донорами та дозволяє реалізувати стратегію «Build Back Better» на засадах прозорості та ефективності.