КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ДІАГНОСТИКИ СТІЙКОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ-ВИРОБНИКІВ МОЛОКА

Анотація

Мета. Розробка практичних рекомендацій щодо підвищення стійкості сільськогосподарських підприємств- виробників молока. Методика дослідження. В процесі проведення дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи економічних досліджень, зокрема: системний підхід – при вивченні зв’язків між явищами і процесами в системі забезпечення економічної стійкості підприємств; статистичний аналіз – при визначенні динаміки, структури та результативності розвитку сільськогосподарських підприємств з виробництва молока. Результати. Встановлено, що індикаторами стійкого розвитку підприємств молочного скотарства є: збільшення обсягів виробництва продукції; достатній рівень ресурсозабезпеченості кормами власного виробництва та формування запасів сезонного зберігання, а також для функціонування у передбачувані або кризові періоди; надійність – узгодженість структурних елементів та організації дій, спрямованих на дублюючі механізми, що забезпечують запас міцності. Доведено, що вищеперелічені індикатори характеризують напрями перетворення структури та функцій сільськогосподарських підприємств у відповідь на виклики соціально-економічного середовища з метою забезпечення його самозбереження та самовідтворення. Визначено, що рушійною силою сталого розвитку молочного скотарства сільськогосподарських підприємств слід розглядати: удосконалення функціонування організаційно-економічного механізму; забезпечення інноваційного характеру розвитку виробництва молока; зміцнення матеріально-технічної бази молочного скотарства господарств корпоративного сектору аграрної економіки; покращення забезпеченості галузі кваліфікованими кадрами. Перераховані чинники формують сферу впливу, в основу якої покладено цілеспрямовану діяльність суб’єктів господарювання у сфері агробізнесу щодо забезпечення сталого розвитку виробництва молока. Наукова новизна. Розроблено концепцію стійкого розвитку підприємств молочного скотарства, яка представляє собою сукупність поглядів стосовно принципів сталого розвитку, що дає змогу керівникам на основі аналізу чинників зовнішнього та внутрішнього середовища та з урахуванням закономірностей управління приймати рішення про вибір методів його розвитку й відстежувати ефективність використання їх за допомого системи індикаторів. Практична значущість. Врахування чинників сталого розвитку молочного скотарства сільськогосподарськими підприємствами дасть змогу ефективніше функціонувати і забезпечувати стійкість за економічною (в розрізі фінансової, організаційної, ринкової, інформаційної, інноваційної складових), соціальною та екологічною складовими.