ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ СВІТОВОЇ ТОРГІВЛІ НАСІННЯМ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР – ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Анотація

Мета. проаналізувати особливості та тенденції розвитку світової торгівлі насінням сільськогосподарських культур, визначити ключових гравців світового ринку насіння, а також дати оцінку митно-тарифним умовам доступу на ринки потенційних імпортерів. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення економічних явищ, наукові розробки вітчизняних та зарубіжних вчених з питань зовнішньої торгівлі сільськогосподарської продукції та насіння, зокрема. У процесі дослідження використовувалися такі методи: абстрактно-логічний – з метою формування припущень, гіпотез, а також висновків і узагальнень; аналізу та синтезу – при оцінюванні стану об’єкту дослідження та обґрунтуванні пропозицій щодо його покращення і забезпечення повноцінного розвитку в подальшому. Результати. Доведено, що зростання частки більш дорогого насіння, розширення їх технологічного доопрацювання, розвиток системи інтелектуальної власності на сорти рослин, географічна спеціалізація селекції та насінництва, удосконалення способів транспортування та зберігання насіння, уніфікація правил міжнародної торгівлі сприяють швидкому розвитку світової торгівлі насінням сільськогосподарських кульур. Останні десятиліття простежується тенденція до підвищення рівня концентрації світового ринку насіння і торгових операцій із нею. Наукова новизна. Встановлено, що незважаючи на досить ліберальну торговельну політику, у більшості країн світу першочергового значення набувають заходів нетарифного регулювання. Успішна локалізація насіннєвих виробництв міжнародних компаній не знімає з порядку денного загрозливе зростання залежності від імпортних виробників насіння, але принаймні визначає певні рамки для перспективної роботи з розвитком власне українських ліній, їхнього патентного захисту та просування. А освоєння високих стандартів роботи у високотехнологічних центрах точно не завадить вітчизняним фахівцям галузі. Практична значущість. Обґрунтовано, що курсова динаміка, світовий попит, внутрішня економіка сільгоспвиробників і ємність ринку, що росте, в теорії надають непогані можливості для розвитку власне українського насінництва та підрозділів світових виробників. Локалізовані в Україні насінницькі центри транснаціональних корпорацій обмежені в ціновій конкуренції, оскільки змушені дотримуватися політики рівноважних цін - вартість одного гібрида повинна бути однаковою незалежно від країни виробництва.