МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ОПИСОВОЇ ЧАСТИНИ ГРАНТОВОЇ ЗАЯВКИ

Анотація

Схарактеризувати методологічні підходи до формування описової частини грантової заявки. Теоретико-методологічною основою дослідження стали положення сучасного проєктного менеджменту, конкурсна документація грантодавців, наукові праці вітчизняних і закордонних учених із питань формування проєктних пропозицій на участь у грантових конкурсах. Для вирішення поставлених завдань застосовувалися загальнонаукові та спеціальні методи: діалектичний і абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення і формування висновків); індукції й дедукції (при зборі, систематизації, обробці інформації, осмисленні проблеми); системного аналізу і синтезу (при визначенні значення та ролі підготовки якісних проєктних пропозицій для отримання грантового фінансування); порівняльного аналізу (при зіставленні різних підходів до формування проблематики проєкту, мети та завдань проєкту, цільової аудиторії, результатів та наслідків проєктної діяльності, моніторингу та оцінки, розробки системи сталості проєктної діяльності); соціометричний (анкетне обстеження і вибіркове опитування потенційних грантоотримувачів). Встановлено, що велике значення для отримання грантової безповоротної допомоги від донорів має якість розробки грантової заявки. Доведено, що задля коректного викладу матеріалу в описову частину необхідно послуговуватися проєктним підходом, враховувати вимоги грантодавців та зберігати вертикальну логіку проєкту. Дістали подальшого розвитку теоретичні підходи до застосування проєктного менеджменту при формуванні аплікаційного пакета документів на участь у грантових конкурсах міжнародних, національних, регіональних фондів та програм. Визначено, що отримання фінансування залежить від якості розробки описової частини грантової заявки. З метою формування якісних конкурентоспроможних грантових пропозицій, які матимуть високі шанси на грантове фінансування, при підготовці описової частини заявки необхідно застосовувати проєктний підхід. У цьому аспекті набуває особливої значущості використання методу «Дерево проблем» для якісної аргументації проблематики проєкту, методу SMART - при формуванні мети та завдань проєкту, а також розподілі цільової аудиторії на безпосередню, опосередковану та бенефіціарів, а результатів на – безпосередні, середньострокові та довгострокові.