ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ

Анотація

Мета. Обґрунтування теоретико-методичних підходів до оцінювання ефективності державної політики формування системи соціальної сфери, що дасть змогу виробити чітку та прозору систему формування розвиненої стабільної державної політики забезпечення соціального розвитку. Методика дослідження. В основу досліджень роботи покладені як загальнонаукові (аналіз, спостереження), так і спеціальні методи пізнання. Методи аналізу і спостереження використані для дослідження підходів до оцінювання ефективності державної політики формування системи соціальної сфери. Методи пізнання використані для обґрунтування критеріїв та показників оцінювання ефективності державної політики формування системи соціальної сфери. Результати. Визначено, що досягнення ефективності реалізації державної політики соціального розвитку відбувається шляхом підвищення рівня функціонування всієї системи управління, адекватністю принципів, форм, методів прийняття та реалізації управлінських рішень. Державна політика соціального розвитку є ефективною, якщо в її основі є дієва система стандартів, норм і критеріїв, із закріпленою відповідальністю за їх дотримання та моніторингом відхилень. Зазначено, що критерії та чинники ефективності державної політики соціального розвитку в різних наукових джерелах відрізняються, але найбільш широким та загальним критерієм визначено рівень соціальної відповідальності держави, підприємницького сектору та окремого громадянина за стійкість населення до соціально-економічних перетворень і соціальних заворушень. Зроблено висновок, що при оцінюванні ефективності варто користуватися кількома осиновими критеріями, а саме: перевіряти відповідність результатів означеним раніше цілям, досягати оптимізації витрат, пов’язаних з досягненням цих цілей, обирати найкращий з потенційних компромісів в умовах певних політичних впливів чи адміністративного тиску. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні позиції стосовно того, що ефективність реалізації державної політики соціального розвитку слід оцінювати за ступенем захищеності збалансованих інтересів суспільства і держави, ступенем вирішення проблеми оптимального захисту суспільства, соціальних груп і кожної людини зокрема. Такі орієнтири спроможні перетворити державну політику соціального розвитку на один із провідних чинників забезпечення конкурентоспроможності національної економіки в сучасних умовах, оскільки існує тісний взаємозв’язок соціальної політики та економічного розвитку. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути запропоновані для модернізації системи соціальної сфери на посттрансформаційному етапі розвитку економіки та сприятимуть виробленню чіткої та прозорої системи формування розвиненої стабільної державної політики забезпечення соціального розвитку