ОСВІТА ТА КВАЛІФІКАЦІЯ ПРАЦІВНИКІВ В У КРАЇНІ: ВИКЛИКИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНТЕКСТ

Анотація

У статті проаналізовано ключові виклики у сфері освіти та формування кваліфікації працівників в Україні в контексті європейської інтеграції. Досліджено стан формальної й неформальної освіти, особливості кваліфікації працівників та здійснено порівняльний аналіз рівнів освітніх і кваліфікаційних характеристик населення України та країн ЄС. Особливу увагу приділено відповідності результатів професійної та вищої освіти потребам ринку праці, виявлено суттєвий розрив між змістом освітніх програм і вимогами роботодавців, що стримує формування висококваліфікованої робочої сили. Окремий акцент зроблено на динаміці молоді групи NEET (Not in Education, Employment, or Training), зростання якої свідчить про посилення ризиків соціальної вразливості та обмежені можливості інтеграції на ринок праці. Показано, що причинами цього є недостатня ефективність системи профорієнтації, обмежений доступ до якісного професійного навчання та невідповідність між освітою й зайнятістю. Проаналізовано участь дорослого населення в навчанні протягом життя: на відміну від країн ЄС, де діє розвинена інфраструктура безперервної освіти, в Україні зберігаються бар’єри щодо доступності програм і визнання результатів неформального навчання. У статті розглянуто європейські підходи до прогнозування потреб у кваліфікаціях, які забезпечують узгодження змісту освіти з майбутніми структурними змінами на ринку праці. Показано, що в Україні відповідні механізми перебувають на початковій стадії розвитку, що ускладнює стратегічне планування та формування актуальних компетентностей. Запропоновано напрями вдосконалення національної системи кваліфікацій: впровадження результатоорієнтованого підходу в освіті, активне залучення роботодавців до розроблення професійних стандартів, розвиток системи визнання неформального навчання, розширення партнерств між освітою та бізнесом, а також стимулювання навчання протягом життя як інструменту підвищення мобільності та конкурентоспроможності робочої сили. Зроблено висновок про необхідність комплексних реформ на основі кращих європейських практик та адаптації їх до українських соціально-економічних реалій, що сприятиме формуванню сучасного людського капіталу та підвищенню конкурентоспроможності національної економіки.