НАПРЯМИ ІНТЕГРАЦІЇ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ У АГРОПРОДОВОЛЬЧІ ЛАНЦЮГИ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ В УКРАЇНІ

Анотація

Мета. Систематизація науково-методичних підходів до інтеграції малих фермерських господарств у агропродовольчі ланцюги доданої вартості, виділення основних чинників зовнішнього та внутрішнього середовища функціонування та обґрунтування принципів забезпечення сталості та конкурентоспроможності ланцюгів поставок у сучасних умовах. Методика дослідження. Теоретичною та методологічною основою наукового дослідження є діалектичний метод пізнання економічних явищ, базові положення економічної теорії, фундаментальні праці вітчизняних і зарубіжних економістів з проблем формування, оцінки та управління конкурентоспроможності продукції агросфери за якістю. Під час розробки та вирішення поставлених завдань використовувався комплекс методів: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків); ретроспективного, порівняльного аналізу (узагальнення зарубіжного і вітчизняного досвіду щодо формування кооперативних зв’язків); експертних оцінок (дослідження ступеня впливу чинників на розвиток альтернативних каналів фірмової торгівлі). Результати. Узагальнення підходів до розуміння поняття «ланцюг поставок» дозволило сформувати власне бачення щодо особливостей функціонування агропродовольчих ланцюгів поставок, які включають малі фермерські господарства, зокрема як інтегральний підхід до створення споживчої цінності, що базується на цілеорієнтованому формуванні довгострокових партнерських відносин на основі посилення інтеграції та кооперації між його учасниками, що сприяє орієнтації до більш повного задоволення потреб кінцевих споживачів та економічних інтересів кожного учасника ланцюга. Встановлено, що з метою підвищення конкурентоспроможності агропродовольчих ланцюгів, що створюються малими сільгоспвиробниками, економічно доцільною є організація переробки сировини, а також формування прямих каналів збуту продукції, що не потребує переробки. Наукова новизна. Обґрунтовано доцільність використання малими фермерськими господарствами торговельних автоматів для реалізації розливного молока та формування прямих поставок сільськогосподарської продукції в заклади громадського харчування та регіональні мережі супермаркетів. Раціональним є розвиток таких форм фермерської торгівлі, як: інтернет-продаж; традиційні офлайн-магазини; здійснення продажів як онлайн, так і офлайн, а в перспективі доцільно забезпечити виробництво продукції фермерськими господарствами за замовленнями споживачів, а саме міського населення. Практична значущість. З метою підвищення конкурентоспроможності агропродовольчих ланцюгів, що створюються малими фермерськими господарствами, економічно доцільною є організація переробки сировини та потужностей з доробки та зберігання зібраного врожаю на кооперативних засадах. Досягнення мінімізації витрат на збут та формування високої доданої вартості сільськогосподарської продукції, яку реалізують фермерські господарства, можливо за умови створення оптово-розподільчого центру на базі неформального кооперативного об’єднання малих фермерських господарств.