НАПРЯМИ ВПРОВАДЖЕННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ ТА ПОЛЬЩІ
Анотація
Актуальність дослідження пов’язана з посиленою увагою науковців, урядів країн до можливостей трансформації національних економік, в тому числі окремих галузей на основі технологій штучного інтелекту. Уряди держав та міжнародні компанії активно вивчають, як штучний інтелект може підвищити ефективність виробництва, поліпшити обслуговування клієнтів та сприяти економічному зростанню. Метою дослідження є формування напрямків впровадження технологій штучного інтелекту в економіці України та Польщі, зокрема, на основі аналізу наукових джерел та оцінки національних ініціатив у цій сфері. Застосовано SWOT-аналіз для визначення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз, пов'язаних із впровадженням штучного інтелекту в національні господарства країн, що уможливило ідентифікацію виклики та сформувати перспективи імплементації технологій. Визначено основні ніші наукових досліджень, пов'язаних із впровадженням технологій штучного інтелекту, що дозволило систематизувати підходи до їх впровадження. Науковці першої ніші присвячують дослідження питанням використання штучного інтелекту в процесах формування державної політики. Друга ніша наукових досліджень включає питання політики щодо штучного інтелекту, що охоплює аналіз поточного стану ініціатив у сфері штучного інтелекту та перспективи його розвитку в різних країнах. Третій напрямок наукових досліджень щодо впровадження штучного інтелекту фокусується на взаємозв’язках штучного інтелекту і економічного зростання національних економік. Обґрунтовано, що середовище штучного інтелекту в Польщі активно розвивається завдяки чіткому законодавчому регулюванню і значному фінансуванню стартапів, тоді як в Україні сфера розробок штучного інтелекту функціонує на основі замовлень іноземних компаній та проєктній діяльності в університетах. Визначено напрямки впровадження технологій штучного інтелекту в економіці України та Польщі, що можуть бути використані для розроблення програм імплементації штучного інтелекту в розрізі регіонів України та Польщі, в цілому національного господарства.
Посилання
A new industrial strategy for Europe (2020) European Commission.
AI Watch Index 2021 (2022) JRC Technical Reports. Luxembourg: Publications Office of the European Union.
Alhosani K., Alhashmi, S. (2024) Opportunities, challenges, and benefits of AI innovation in government services: a review. Discover Artificial Intelligence, vol. 4.
Artificial Intelligence for Europe. (2018).
Haefnera N. et al. (2021) Artificial intelligence and innovation management: A review, framework, and research agenda. Technological Forecasting & Social Chang, no. 162.
Artificial Intelligence Index Report 2022. (2023).
Alvarez M.T. et al. (2021) Technological & innovation challenges for industry: Science for policy insights. JRC Science for Policy Report, Publications Office of the European Union, Luxembourg.
Bach T. M. et al. (2019) Relationship between Innovation and Performance in Private Companies: Systematic Literature Review. SAGE Open.
Bhatnagar S. et al. (2018) Mapping Intelligence: Requirements and Possibilities. Philosophy and Theory of Artificial Intelligence. Berlin: Springer, pp. 117–135.
Butt J. (2024) A Comparative Study About The Use Of Artificial Intelligence (AI) In Public Administration of Nordic states with other European Economic Sectors. EuroEconomica, no. 43(1), pp. 40–66. Available at: https://dj.univ-danubius.ro/index.php/EE/article/view/2740
Concept of the AI development in Ukraine. Available at https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80#Text
Coordinated Plan on Artificial Intelligence. (2018).
Culot et al. (2020) Behind the definition of Industry 4.0: Analysis and open questions.
Yogesh K. Dwivedi et al. (2021) Artificial Intelligence (AI): Multidisciplinary perspectives on emerging challenges, opportunities, and agenda for research, practice and policy. International Journal of Information Management, Volume 57.
EU AI Act. (2024).
Frank et al. (2019) Industry 4.0 technologies: Implementation patterns in manufacturing companies. International Journal of Production Economics.
G20. AI Guidelines. (2021).
Galindo L. et al. (2021) An overview of national AI strategies and policies. Going Digital Toolkit Note, no. 14. Available at: https://goingdigital.oecd.org/data/notes/No14_ToolkitNote_AIStrategies.pdf
Grillitsch M. et al. (2019) Innovation policy for systemwide transformation: The case of strategic innovation programmes (SIPs) in Sweden. Research Policy, no. 48, pp. 1048–1061.
Holmström J. (2022) From AI to digital transformation: The AI readiness framework. Business Horizons, vol. 65, is. 3, pp. 329–339.
Kondratenko Y. et al. (2023) Analysis of the Priorities and Perspectives in Artificial Intelligence Implementation. 13th International Conference on Dependable Systems, Services and Technologies (DESSERT), Athens, Greece, pp. 1–8.
Królikowski T. et al. (2021) Dynamics of changes in Poland in the light of the Industry 4.0. Procedia Computer Science, no. 192, pp. 4128–4137.
Lu Chia-Hui (2021) The impact of artificial intelligence on economic growth and welfare. Journal of Macroeconomics, Elsevier, no. 69(C).
Lutsiv R. et al. (2023) Analysis of smart economy development mechanisms and strategies: identification of trends and future forecast. Futurity Economics&Law, no. 3(2), pp. 114–132.
Map of the Polish AI (2019) Digital Poland Foundatio. Edition I, Warsaw, 72 p.
Makridis Christos A. et al. (2022) Artificial Intelligence as a Service, Economic Growth, and Well-Being. Journal of Service Research, vol. 25(4), pp. 505–520.
Nepelski D., Sobolewski M. (2020) Estimating investments in General Purpose Technologies. The case of AI Investments in Europe, Publications Office of the European Union, Luxembourg.
Noordt C., Misuraca G. (2022) Artificial intelligence for the public sector: results of landscaping the use of AI in government across the European Union, Government Information Quarterly, 39/3.
Poland (2020) Policy for the Development of Artificial Intelligence in Poland from 2020. Council of Ministers. Available at: https://monitorpolski.gov.pl/M2021000002301.pdf
Pro zatverdzhennya planu zahodiv z realIzatsiyi Kontseptsiyi rozvytku shtuchnogo Intelektu v Ukrayini na 2021-2024 rr., No. 438-р 12.05.2021. Available at https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/438-2021-%D1%80#Text
Readiness assessment methodology: a tool of the Recommendation on the Ethics of Artificial Intelligence (2023). UNESCO. 27 p.
Sharma M. et al. (2022) Implementing challenges of artificial intelligence: Evidence from public manufacturing sector of an emerging economy. Government Information Quarterly, 39/4.
Stanisławski R., Szymonik A. (2021) Impact of Selected Intelligent Systems in Logistics on the Creation of a Sustainable Market Position of Manufacturing Companies in Poland in the Context of Industry 4.0. Sustainability, no. 13(7).
Stirling R. (2024) Evaluating national AI readiness with the Government AI Readiness Index. Available at: https://www.unesco.org/en/articles/evaluating-national-ai-readiness-government-ai-readiness-index
Ulnicane I. (2022) Emerging technology for economic competitiveness or societal challenges? Framing purpose in Artificial Intelligence policy. GPPG.
Wang P. (2019) On Defining Artificial Intelligence. Journal of Artificial General Intelligence, no. 10(2), pp. 1–37.
Wang L. et al. (2021) Artificial Intelligence and Economic Growth: A Theoretical Framework. Scientific Annals of Economics and Business, no. 68 (4), pp. 421–443.
Wolniak R., Stecuła K. (2024) Artificial Intelligence in Smart Cities-Applications, Barriers, and Future Directions: A Review. Smart Cities, no. 7, pp. 1346–1389.