НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ТА НЕРІВНІСТЬ У ЗДОРОВ’Ї НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ТА ДЕМОГРАФІЧНИЙ РОЗРІЗ

Анотація

Мета – виявити соціально-економічні та демографічні детермінанти, які обумовлюють якість навколишнього середовища та визначають стан здоров’я населення України для вироблення заходів політики у сфері охорони здоров’я. Методика дослідження. Теоретичною та методологічною основою є положення економічної теорії, демографії, соціології та інших наук, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених. У процесі дослідження використано методи: аналізу і синтезу – для деталізації об’єкта дослідження; методи причинно-наслідкового аналізу – з метою виявлення причинно-наслідкових зв’язків між демографічними та соціально-економічними детермінантами, які можуть визначати місце проживання людини; соціологічний – під час підготовки, проведення та опрацювання результатів авторського соціологічного опитування; логістичної регресії – для визначення відношення шансів щодо здоров’я за різних зовнішніх умов; графічний – для наочного відображення результатів дослідження. Результати. Виявлені причинно-наслідкові зв’язки між демографічними та соціально-економічними детермінантами, які можуть визначати місце проживання людини із відповідним навколишнім середовищем. Доведено, що ступінь впливу навколишнього середовища на стан здоров’я населення України залежить від: – специфіки території, на якій воно проживає. Більш економічно розвинені регіони мають ширші можливості для благоустрою, забезпечення кращих умов життя тощо; – соціально-економічних детермінант, які корелюють з якістю середовища проживання. Доведено, що в Україні існує стійкий зв’язок між якістю житлових умов, атмосферного повітря та соціально-економічним статусом людини; – демографічних ознак. Нерівність у стані здоров’я пов’язана не тільки із соціально-економічною нерівністю, а й з демографічними ознаками, а також з їхнього комбінацією. За даними авторського дослідження, соціально-економічний статус, дохід та освіта суттєвіше впливають на навколишнє середовище, в якому проживає населення більш старших вікових груп, тоді як рівень добробуту у ранньому періоді життя має більший вплив на якість навколишнього середовища осіб віком 18–24 роки. Наукова новизна. Представлено механізм впливу соціально-економічних та демографічних детермінант через навколишнє середовище на нерівність у здоров’ї населення. Перелік складових навколишнього середовища при цьому не обмежується лише екологічними умовами (якість атмосферного повітря, ґрунтів тощо), а включає стан антропогенного середовища, ризики на робочих місцях, житлові умови, якість та безпеку харчових продуктів і питної води тощо. Практична значущість. Проведені розрахунки дозволять виявити детермінанти, пов’язані з навколишнім середовищем та визначають здоров’я окремих соціально-економічних та демографічних груп населення. Це дозволить підвищити ефективність політики охорони здоров’я. Насамперед, важливим є застосування комплексного підходу щодо побудови політики у сфері охорони здоров’я. Вона, по-перше, має стати невід’ємною частиною програм розвитку країни (громади) загалом, а по-друге дати можливість запобігти виникненню хвороб, покращуючи детермінанти здоров’я населення, у тому числі й стан навколишнього середовища.