ІНСТИТУТИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ЯК СУБ’ЄКТ УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМ РОЗВИТКОМ В УКРАЇНІ

Анотація

Мета – дослідження актуальної проблеми зростання ролі і значення інститутів громадянського суспільства в Україні як неурядових організацій у формуванні панівних засад зовнішньої та внутрішньої політики територій, їх соціально-економічному розвитку, збереженні суспільної стабільності та підвищенні стійкості перед сучасними викликами й загрозами. Методика дослідження. У процесі дослідження використано такі методи наукового пізнання: критичного аналізу та узагальнення наукового досвіду (при визначенні напрямів удосконалення інституційної структури неурядових організацій); аналізу і синтезу (при дослідженні механізмів впливу громадянського суспільства на формування державної політики); класифікаційно-аналітичний (при теоретичних узагальненнях, формулюванні висновків та практичних рекомендацій); статистичного аналізу (при узагальненні тенденцій, умов та особливостей формування інститутів громадянського суспільства). Результати. Проведено дослідження провідних складових громадянського суспільства України як суб’єктів управління людським розвитком на основі кількісних та якісних показників. До першої групи включені: кількість об’єднань громадян та їх розподіл за спрямуванням й видами діяльності, розміри та походження джерел фінансування, обсяги, напрями й результати використання грошових коштів. Визначено групу якісних показники, яка складаються з даних оцінювання дієвості нормативно-правових, інституційних та власне громадських механізмів забезпечення діяльності, комплексності формування пріоритетів у визначенні цілей та інструментів їх досягнення. Проведено аналіз стану громадянського суспільства в Україні за оцінками міжнародних експертів USAID CSOSI та Freedom House, який дозволяє оцінити його як недостатньо демократичний та такий, що має потенціал до покращення. Виявлено, що досвід розвинених країн щодо використання соціальних і економічних переваг громадського сектору у вирішенні важливих завдань життєзабезпечення територій використовується фрагментарно, несистемно, без врахування національно-культурних особливостей громад та соціальних груп. Наукова новизна. Дослідження показників розвитку, сучасного стану структур громадянського суспільства та пріоритетів їх вдосконалення на перспективу дали підстави запропонувати модель прискорення людського розвитку в Україні, яка, на відміну від існуючих, побудована із застосуванням переваг громадянського суспільства. Практична значущість дослідження полягає у можливості застосування його результатів у процесі реформування неурядових організацій, де доцільно зосередити їх увагу на вирішенні завдань щодо забезпечення належного рівня і якості життя.