СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ВІТРОВОЇ ЕНЕРГЕТИКИ ЄВРОПИ В УМОВАХ ДЕКАРБОНІЗАЦІЇ ТА СМАРТ-ЕКОНОМІКИ ЯК ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ І ПОДАЛЬШОЇ УРБАНІЗАЦІЇ

Анотація

У статті проведено аналіз розвитку вітрової енергетики Європи з використанням статистичних даних спеціалізованих міжнародних організацій з метою вироблення рекомендацій щодо зменшення технологічної залежності, соціальної нерівності та стимулювання довгострокових позитивних наслідків управлінських рішень в умовах смарт-економіки. Вказується, що за даними на кінець 2024 року, за потужністю вітрових електростанцій на континенті яскраво виражено домінує Німеччина, причому у структурі її вітрових установок більшу частину займають наземні та значно меншу частину – морські. Великобританія лідирує у Європі за потужністю морської вітрової енергетики. Зазначається, що за питомою вагою вітрових електростанцій у структурі виробництва електроенергії в Європі та в усьому світі домінує Данія. Аналіз також показав, що в даний час морська вітрова енергетика Європи стикається, зокрема, з обмеженням у пропускній спроможності електричних мереж у морі та прибережних районах, недостатніми можливостями портової інфраструктури. Наголошується, що розвиток вітрової енергетики відповідає стратегічному курсу на декарбонізацію та цілям сталого розвитку країн Європи, але поступається очікуваним темпам і потребує прискорення динаміки, удосконалення менеджменту у виробничій та невиробничій сфері, прийнятті управлінських рішень, що потребують відповідного інструментарію та бізнес-аналітики. Акцент авторів робиться на будівництві морських енергетичних островів, у тому числі на значній відстані від континентів, особливістю яких є вироблення електроенергії за допомогою енергії вітру, виробництво водню, заправка воднем морських суден, а також транспортування зрідженого водню на континенти для подальшого використання. Заходи менеджменту розвитку вітрової енергетики, запропоновані у статті, передбачають масштабування всіх дій та проектів, інвестиції, інновації, посилення динаміки та розширення географії ланцюжків поставок сировини та виробництва критичних матеріалів для енергетичного переходу, прискорення урбанізації, розвиток випуску спеціалізованих морських суден, законодавчі заходи щодо стимулювання вітрової енергетики на користь технологій декарбонізації, сталого розвитку, підтримки цінностей сучасної цивілізації.