ПРИРОДНО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ ЯК ФАКТОР РИЗИКУ ВИРОБНИЦТВА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ

Анотація

Мета. Розробка практичних рекомендацій щодо адаптації діяльності сільськогосподарських підприємств до змін клімату в Україні як засіб зменшення ризику виробництва сільськогосподарської продукції. Методика дослідження. У процесі дослідження використано такі методи наукового пізнання: логіко- аналітичні методи, зокрема прийоми аналогії та порівняння, індукції та дедукції, наукової абстракції – для теоретичного узагальнення, уточнення понятійного апарату з проблеми, формулювання висновків; метод експертних оцінок – при визначенні факторів кліматичних ризиків сільськогосподарського підприємства та проведенні оцінки ефективності системи ризик-менеджменту; метод лінійного програмування – для проведення прогнозування кліматичного ризику. Результати. Визначено, що глобальне потепління в Україні в найближчі роки буде мати як позитивний, так і негативний вплив на сільське господарство. Встановлено, що цей вплив буде неоднаковим у різних агрокліматичних зонах, зокрема: збільшення тривалості вегетаційного періоду в північній частині країни буде позитивним для сільського господарства, у південній частині країни, навпаки, це призведе до збільшення посух. Передбачено, що наслідки зміни клімату неминучі не тільки для основних сільськогосподарських культур, але і для садівництва, виноградарства України. Запропоновано розробити ефективні заходи з нівелювання кліматичних ризиків. Наукова новизна. Доведено, що кліматичні зміни несуть реальну небезпеку для України в питаннях нестабільності виробництва сільськогосподарської продукції. Обґрунтовано, що для мінімізації ризиків ведення сільського господарства, особливо в нестабільних кліматичних зонах, необхідні нові методи та підходи до управління станом земельних ресурсів, зокрема родючістю ґрунтів, оптимізації продуктивності вирощуваних сільськогосподарських культур з конкретними пропозиціями, що, як, де і коли і за якими технологіями вирощувати сільськогосподарську продукцію. Практична значущість. Отримані результати дослідження визначають стратегію діяльності суб’єктів господарювання в умовах зміни клімату, яка передбачає на рівні сільськогосподарських підприємств – диверсифікацію виробництва сільськогосподарської продукції, впровадження новітніх технологій, розробка заходів по ефективному використанню ресурсного потенціалу, на рівні регіонів – розробка заходів по формуванню регіональних страхових фондів для відшкодування збитків в наслідок прояву несприятливих погодних умов, розробка спільно з науковцями практичних рекомендацій адаптації діяльності сільськогосподарських виробників до умов змін клімату, на рівні державних органів влади – розробка системи заходів економічного характеру спрямованих на нівелювання впливу природно-кліматичних ризиків на діяльність суб’єктів агробізнесу тощо.