СОЦІАЛЬНІ ЛІФТИ І ТЕХНОЛОГІЇ ЇХ ВПРОВАДЖЕННЯ В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ МОТИВАЦІЇ

Анотація

Мета. Дослідити сутність соціальних ліфтів в межах соціально-економічної мотивації персоналу, визначити технології впровадження соціальних ліфтів суб’єктами бізнесу відносно найманих працівників та критеріїв зміни соціального статусу працівника на основі руху соціальним ліфтом. Методика дослідження. Теоретичною базою дослідження є наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем соціальної мобільності, створення соціальних ліфтів в системі соціально-економічної мотивації. У процесі роботи були використані загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми: аналітичний – для збирання, узагальнення та обробки наукової інформації; абстрактно-логічний – для аналізу та систематизації матеріалу; табличний та графічний – для наочного представлення теоретичних положень та висновків дослідження. Результати. Визначено пріоритетні цілі соціально-економічної мотивації в контексті задоволення потреб персоналу. Розкрито зв’язок професійно-кваліфікаційного просування і кар’єрного зростання працівників на підприємстві. Обґрунтовано сутність соціального ліфту та його роль в алгоритмі формування соціальної мобільності населення. Визначено технології впровадження соціальних ліфтів суб’єктами бізнесу відносно персоналу. Запропоновано моделі мотивації і розвитку персоналу в контексті сприяння формуванню різнобічної особистості працівника. Встановлено цілі соціально-економічної мотивації працівників з потенціалом формування креативного класу. Наукова новизна. Вперше запропоновано технологію впровадження соціальних ліфтів суб’єктами бізнесу відносно персоналу, що включає способи професійно-кваліфікаційного просування, професійне навчання та створення умов для саморозвитку і самореалізації працівників з можливістю вторинної діяльності. Набули подальшого розвитку наукові обґрунтування змінності підходів до мотивації і розвитку персоналу з відходом від бюрократичної моделі, що характеризується жорстким робочим часом та субординованими відносинами в колективі, та переходом до прогресивної моделі зі створенням умов для розвитку різнобічної особистості працівника. Удосконалено систематизацію критеріїв зміни соціального статусу працівника в ході його руху соціальним ліфтом з їх розподілом на економічні, професійні та владні. Практична значущість. Отримані результати дослідження сприятимуть покращенню соціально- економічної мотивації. Зокрема практичне застосування технологій впровадження соціальних ліфтів у бізнес- середовищі з використанням методів соціально-економічної мотивації відіграє значну роль у становленні креативного класу в суспільстві, сприятиме соціальній мобільності, підвищенню ефективності праці та конкурентоспроможності персоналу.