СТРАТЕГІЯ “ВИЖИВАННЯ” – ОСНОВА ФУНКЦІОНУВАННЯ ОСОБИСТИХ СЕЛЯНСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ
Анотація
Мета. Розробка теоретичних, методологічних положень щодо обґрунтування стратегії “виживання” як основи функціонування особистих селянських господарств. Методика дослідження. В процесі дослідження використано загальнонаукові і спеціальні методи, зокрема: метод теоретичного узагальнення застосовано при здійсненні критичного аналізу результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних учених стосовно обґрунтування стратегії “виживання”; монографічний метод застосовано при узагальненні результатів дослідження діяльності особистих селянських господарств. Результати. Обґрунтовано методологічну основу функціонування особистих селянських господарств в аграрному секторі України, в основі якої знаходиться стратегія “стійкості” для більшості ОСГ, що базується на використанні найпростіших засобів праці, ручної праці членів домогосподарства та виробництва органічної продукції з метою першочергового задоволення в продуктах безпечного харчування. Наукова новизна. Обґрунтовано стратегію “стійкості” категорії “особисте селянське господарство” в Україні, яка базується на необхідності задоволення життєво важливих потреб для членів власного домогосподарства та його родини незалежно від рівня економічної ефективності виробництва, застосуванні нескладних засобів виробництва, ручній праці, багатогалузевості, що значною мірою знівельовує негативний вплив деструктивних явищ в соціально-економічному розвитку країни (інфляційні процеси, диспаритет цін, відсутність належної державної підтримки тощо). Практична значущість. Встановлено, що до основних особливостей економічної поведінки сільських домогосподарств належать: перетворення з підсобного у головне джерело доходів і, водночас, у сільськогосподарське виробництво для виживання; ведення ОСГ є вагомим фактором зайнятості сільського населення; надання істотного впливу на функціонування аграрного сектору країни; залежність розвитку господарств населення від розвитку інфраструктури; пряма залежність від стану економіки в цілому, а також політики держави у сфері фінансів і кредитування, податків, цін, зовнішньоекономічної діяльності та ін.
Посилання
Чаянов А.В. Крестьянское хазяйство / Чаянов А.В. – М. : Экономика, 1989. – 492 с.
Особисті селянські господарства: стан та перспективи розвитку (Регіональні дослідження) : монографія / Пітюлич М. І. та ін. ; за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Пітюлича М. І. ; Мукачів. держ. ун- т, Закарпат. регіон. центр соц.-екон. і гуманітар. дослідж. НАН України. – Мукачево : Вид-во МДУ, 2016. – 154 с.
Meiners J.E., Household, Paid, and Unpaid Work Time of Farm Women / Meiners J.E., Olson G.I. // Family Relations. – 1987. – Vol. 36. – No. 4. – Р. 407–411.
Самсонов В.Б. Самоорганизация сельского хозяйства / В.Б. Самсонов, В.Л. Шабанов // Социологические исследования. – 1999. – № 3. – С. 46-51.
Трансформація особистих господарств населення у стратегії удосконалення соціально- економічного розвитку аграрної сфери економіки : монографія / О.О. Непочатенко, В.А. Слєпцов, М.М. Ігнатенко, К.А. Пилипенко; Уман. нац. ун-т садівництва. – Умань : Укрпромторгсервіс, 2013. – 245 c.
Чаянов А.В. Основные идеи и формы организации сельскохозяйственной кооперации / Чаянов А.В. – М. : Наука, 1991. –454 с.
Kalchenko S.V. Current development prospects of farm households / S.V. Kalchenko // Актуальні проблеми економіки. – 2013. – № 12. – С. 147-152.
Фадеева О. Типология семейных стратегии / О. Фадеева // Рефлексивное крестьяноведение: Десятилетие исследований сельской России : монография / под ред. Т. Шанина, А. Никулина, В. Данилова. – М. : МВШСЭН, РОССПЭН, 2002. – С. 215-226.
Шпичак О.М. Реалізація продукції особистими селянськими господарствами – витрати, ціни, ефективність / О.М. Шпичак, І.В. Свиноус. – К. : ІАЕ, 2008. – 320 с.
Шанин Т. Определяя крестьянство / Т. Шанин // Отечественная история. – 1993. – № 2. – С. 7–16.
Chayanov, A.V. (1989), Krestyanskoye khozyaystvo [Peasant farming], Ekonomika, Moscow, Russia, 492 p.
Pitiulych, M.I. et al. (2016), Osobysti selianski hospodarstva: stan ta perspektyvy rozvytku (Rehionalni doslidzhennia) [Personal peasant farms: status and prospects of development (Regional research)], monograph, Mukachiv. derzh. un-t, Zakarpat. rehion. tsentr sots.-ekon. i humanitar. doslidzh. NAN Ukrainy, Vyd-vo MDU, Mukachevo, Ukraine, 154 p.
Meiners, J.E. and Olson, G.I. (1987), “Household, Paid, and Unpaid Work Time of Farm Women”, Family Relations, Vol. 36, no. 4, pp. 407–411.
Samsonov V.B. and Shabanov V.L. (1999), “Self-organization of agriculture”, Sotsiologicheskiye issledovaniya, no. 3, pp. 46-51.
Nepochatenko, O.O., Slieptsov, V.A., Ihnatenko, M.M. and Pylypenko, K.A. (2013), Transformatsiia osobystykh hospodarstv naselennia u stratehii udoskonalennia sotsialno-ekonomichnoho rozvytku ahrarnoi sfery ekonomiky [Transformation of individual farms in the strategy of improving the socio-economic development of agricultural sector of the economy], monograph, Uman. nats. un-t sadivnytstva, Ukrpromtorhservis, Uman, Ukraine, 245 c.
Chayanov, A.V. (1991), Osnovnyye idei i formy organizatsii selskokhozyaystvennoy kooperatsii [The main ideas and forms of organization of agricultural cooperation], Nauka, Moscow, Russia, 454 p.
Kalchenko, S.V. (2013), “Current development prospects of farm households”, Aktualni problemy ekonomiky, no. 12, pp. 147-152.
Fadeyeva, O. (2002), Tipologiya semeynykh strategiy [Typology of family strategies], Refleksivnoye krestyanovedeniye: Desyatiletiye issledovaniy selskoy Rossii - Reflexive peasant studies: A Decade of Studies in Rural Russia, monograph, eds. T. Shanin, A. Nikulin, V. Danilov, MVSHSEN, ROSSPEN, Moscow, Russia, pp. 215-226.
Shpychak, O.M. and Svynous, I.V. (2008), Realizatsiia produktsii osobystymy selianskymy hospodarstvamy – vytraty, tsiny, efektyvnist [Realization of production of personal peasant farms - costs, prices, efficiency], Kyiv, Ukraine, IAE, 320 p.
Shanin, T. (1993), “Defining Peasants”, Otechestvennaya istoriya, no. 2, pp. 7–16.
