ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОЗДАТНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ УКРАЇНИ НА ЗОВНІШНЬОМУ РИНКУ

Анотація

Мета. Розробка теоретичних, методологічних положень і практичних рекомендацій щодо підвищення вітчизняної продукції на світовому ринку агропродовольства. Методика дослідження. У процесі виконання дослідження використано системний метод наукового пізнання, визначальним у якому є положення, що всі процеси і явища досліджуваної проблеми розглядаються й аналізуються у взаємозв’язку й взаємозалежності і, діючи у єдності, дають змогу вивчати її всебічно і завершено. Для оцінки рівня конкурентоспроможності продовольства і сільськогосподарської сировини на світовому ринку застосовувалися: статистико-економічний метод, зокрема такі його прийоми, як: порівняння, індексний аналіз (для розрахунку індексів відносних порівняльних переваг аграрної продукції на світовому ринку); групування (встановлювалось значення індексів для товарів, що мають найбільші та найменші порівняльні переваги). Результати. Встановлено, що вступ до СОТ відкрив Україні великі можливості щодо виходу на єдиний європейський ринок, але вони не можуть бути реалізовані й дотепер через невідповідність національної системи технічного регулювання тій, що запроваджена в Європейському Союзі. Водночас, лише гармонізація інституціонально-правової бази розвитку національної економіки з європейською не спроможна вирішити проблему підвищення конкурентоспроможності виробленої продукції і наданих послуг. Виявлено, що впродовж 2015–2017 рр. спостерігається стійка тенденція до збільшення обсягів зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією. Конкурентоспроможною на зовнішньому ринку в 2017 р. була олія соняшникова, а негативна тенденція до зниження експортної конкурентоспроможності склалася по пшениці, ячменю та соняшнику. Доведено, що, враховуючи самозабезпечення продовольством і експортну орієнтацію АПК України, при вступі до СОТ нашій країні важливо було відстояти можливість захисту внутрішнього ринку та підтримки національних експортерів. Цього, однак, зробити не вдалося, і поряд з відмовою від права субсидувати експорт сільськогосподарської продукції Україна змушена була значно знизити імпортні мита на сільськогосподарську продукцію та продовольство (в середньому до 11%). Наукова новизна. Дістало подальшого розвитку дослідження обсягів зовнішньої торгівлі України сільськогосподарською продукцією і встановлення тенденцій їх зміни, а також виділення можливостей і проблем, що з’являються при виході вітчизняних підприємств на європейський ринок. Практична значущість. Результати проведеного дослідження можуть бути враховані вітчизняними сільськогосподарськими підприємствами при виході на європейський ринок.