Сталий розвиток економіки

СТРАХУВАННЯ ЛАНЦЮГІВ ПОСТАЧАННЯ ЯК ЕЛЕМЕНТ АНТИКРИЗОВОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ

Дмитро Наливайко — 2026-04-03

У статті досліджено роль страхування ланцюгів постачання як інструменту антикризового управління підприємствами в Україні. Проаналізовано сучасний стан страхового ринку та ідентифіковано ключові ризики, що впливають на безперервність ланцюгів постачання в умовах воєнного стану та постпандемічної нестабільності. Систематизовано страхові механізми захисту логістичних процесів, зокрема майнове страхування, страхування бізнес-перерви, кредитне страхування та страхування від воєнних ризиків. Запропоновано модель інтеграції страхового захисту у систему превентивного антикризового менеджменту підприємства. Обґрунтовано практичне значення страхування для збереження ліквідності та операційної безперервності бізнесу.

ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ ПІДПРИЄМСТВ ХЛІБОПЕКАРСЬКОЇ ГАЛУЗІ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ ТА ВОЄННОГО СТАНУ

Володимир Красношапка — 2026-04-03

У статті досліджується управління витратами підприємств хлібопекарської галузі (КВЕД 10.71) в умовах економічної нестабільності. Розглянуто ТОВ «Київхліб», ПАТ «Концерн Хлібпром» та ТОВ «Черкасихліб ТД» за 2021–2024рр. Оцінено обсяги виробництва та реалізації продукції. Проаналізовано фінансові результати та структуру витрат. Використано відносні показники: операційні витрати на 1грн доходу, матеріаломісткість, зарплатовіддача, фондовіддача, коефіцієнт окупності витрат. Виявлено високу чутливість підприємств до змін цін на сировину та енергоносії. Показано необхідність адаптивного управління та інтегрованого аналізу. Визначено потенціали підвищення фінансової стійкості та конкурентоспроможності. Практичне значення полягає у методичних рекомендаціях для ефективного управління витратами та забезпечення продовольчої безпеки.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ВСТУПНОЇ КАМПАНІЇ УНІВЕРСИТЕТУ

Наталія Покорни — 2026-04-03

У статті здійснено теоретичне обґрунтування та емпіричну оцінку економічної ефективності цифровізації вступної кампанії університету в умовах становлення цифрової економіки та переходу до платформних моделей управління. Вступна кампанія розглядається не як окрема адміністративна процедура, а як стратегічний елемент формування контингенту та дохідної бази закладу вищої освіти, результати якого безпосередньо впливають на обсяг грошових потоків і рівень фінансової стійкості інституції. Обґрунтовано, що інтеграція інформаційних, організаційних і фінансових компонентів у межах єдиної цифрової платформи забезпечує зниження транзакційних та операційних витрат, оптимізацію кадрового навантаження, прискорення обробки даних і підвищення завершеності фінансового циклу. Доведено, що цифрова архітектура вступу виконує функцію керованої «фінансової воронки», у межах якої кожен етап взаємодії має вимірюваний економічний результат. Підкреслено, що системна інтеграція модулів дозволяє трансформувати управління вступом із реактивної адміністративної практики у проактивний фінансово-аналітичний процес. Емпіричну базу дослідження становлять результати впровадження цифрової платформи EUni під час вступної кампанії 2025/2026 н. р. Приватного закладу вищої освіти «Європейський університет» (м. Київ). У системі було зареєстровано 3147 вступників, із яких 2089 осіб успішно завершили процедуру зарахування, що відповідає високому рівню фінальної конверсії. Доведено, що логічна цілісність цифрової архітектури, інтегрованість фінансового модуля та прозорість статусів у режимі реального часу мінімізують втрати між етапами договору, оплати й зарахування, трансформуючи інформаційний інтерес абітурієнтів у реальний фінансовий результат. Встановлено, що цифровізація вступної кампанії формує ефект економії на масштабі, підвищує рівень монетизації цифрового трафіку та забезпечує прогнозованість фінансових надходжень завдяки централізованому моніторингу грошових потоків. Зроблено висновок, що інтегрована цифрова платформа прийому є економічно доцільним інструментом підвищення дохідності та фінансової стійкості університету, а також стратегічною складовою моделі цифрового університету.

СИСТЕМИ ЗЕЛЕНИХ ПОКАЗНИКІВ ТА МЕТРИК У ДІЯЛЬНОСТІ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Олексій Рябчин — 2026-04-03

Метою статті є узагальнення підходів до формування кліматичних індикаторів, що використовуються міжнародними організаціями для оцінювання прогресу у пом’якшенні зміни клімату та адаптації до неї. Застосовано методи порівняльного аналізу й систематизації. Досліджено практики Організація економічного співробітництва та розвитку та Міжнародний валютний фонд щодо структурування показників за екологічними, економічними, фінансовими й соціальними вимірами та інтеграції кліматичних ризиків у макроекономічну політику. Обґрунтовано можливість використання цих підходів для розвитку національної системи кліматичного врядування й планування зеленого відновлення.

ГЛОБАЛІЗАЦІЙНІ ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ: АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ПІДХОДІВ І ТЕНДЕНЦІЙ

Дмитро Сірош — 2026-04-03

У статті здійснено теоретико-аналітичне узагальнення впливу глобалізаційних процесів на формування та розвиток трудового потенціалу аграрних підприємств України. Систематизовано економічні, соціальні, технологічні та інституційні чинники трансформації аграрного ринку праці в умовах посилення міжнародної конкуренції, цифровізації та зростання мобільності робочої сили. Показано, що скорочення зайнятості в галузі супроводжується підвищенням продуктивності праці та зміною професійної структури персоналу, водночас загострюються ризики старіння кадрів і міграційного відтоку. Визначено ключові суперечності між кількісним скороченням зайнятості та зростанням вимог до якості людського капіталу. Обґрунтовано напрями адаптації системи управління людськими ресурсами до вимог «зеленої» та цифрової економіки й узгодження кадрової політики із європейськими стандартами.

УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ІТ В УМОВАХ ДІДЖІТАЛІЗАЦІЇ БІЗНЕСУ ТА ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Віктор Алькема — 2026-04-07

У статті досліджено теоретико-методичні засади управління інвестиційним забезпеченням інноваційної діяльності, інноваційного розвитку підприємств сфери інформаційних технологій в умовах діджиталізації бізнесу та євроінтеграції. Актуальність теми проведеного дослідження обумовлена тим, що стан сучасної економіки країни та перспективи її післявоєнного відновлення значною мірою залежать від інтенсивності та масштабів інвестиційних процесів у всіх сферах та напрямах економічної діяльності країни. Інвестиції є основним ресурсом та джерелом впровадження інноваційних проектів як післявоєнної відбудови так і високотехнологічного розвитку який забезпечуватиметься розробкою інновацій, а активність інвестиційного забезпечення напряму впливає на стан впровадження інноваційної діяльності і як результат на інноваційний розвиток підприємств.

ДОСЛІДЖЕННЯ ЧИННИКІВ ФОРМУВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ В УКРАЇНІ

Ольга Коць — 2026-04-09

Актуальність теми статті зумовлена критичним станом ринку праці України в умовах воєнного стану, що потребує переосмислення традиційних чинників його формування. Метою дослідження є комплексний аналіз сучасних детермінант розвитку ринку праці та ідентифікація основних тенденцій його функціонування у період 2021-2025 рр. У роботі досліджено вплив глобальних та національних чинників на ринок праці та визначено тенденції, які вони зумовлюють у сьогоденні. Визначено, що основним ринкоформуючим чинником виступає повномасштабне вторгнення, яке спричинило виникнення низки вторинних чинників, які з часом набули самостійного характеру. Автор довів, що попри зростання фактичного безробіття, спостерігається гострий дефіцит кваліфікованих кадрів. Зроблено висновок про необхідність адаптації державної політики зайнятості та корпоративних стратегій управління персоналом до тенденцій розвитку національного ринку праці.

АНАЛІЗ ФАКТОРІВ ВПЛИВУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АГРАРНОГО БІЗНЕСУ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Владислав Кравченко — 2026-04-09

Стаття присвячена ідентифікації та визначенню впливу факторів на ефективність діяльності підприємств аграрного бізнесу Житомирської області. Визначено, що діяльність підприємств аграрного бізнесу характеризується негативними тенденціями до зниження ефективності, що визначає доцільність вивчення факторів впливу на формування ефективності. Запропоновано процесну модель аналізу факторів впливу на ефективність діяльності підприємства аграрного бізнесу. В межах цього дослідження сконцентровано увагу на аналізі зовнішніх факторів впливу на функціонування підприємств аграрного бізнесу Житомирської області. На основі проведеного опитування представників підприємств аграрного бізнесу Житомирської області з’ясовано, що вплив факторів зовнішнього середовища є переважно негативним. Побудовано матрицю PEST-аналізу, що формує підґрунтя для розробки подальших управлінських рішень.

ТЕНДЕНЦІЇ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПРОМИСЛОВОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Тетяна Данилюк — 2026-04-10

У дослідженні узагальнено сучасні тенденції цифрової трансформації промислового сектора України, визначено її напрями, чинники впливу та стратегічні переваги. Цифровізація промисловості забезпечує, в умовах сталого розвитку, перехід підприємств до інноваційно-орієнтованих моделей виробництва на основі великих даних, штучного інтелекту, цифрових двійників і хмарних технологій. Ключові переваги цифрової трансформації полягають у підвищенні ефективності виробництва, скороченні витрат, покращенні якості продукції, гнучкості управління та інтеграції в глобальні ланцюги вартості. Визначено, що розвиток цифрової культури та людського капіталу є ключовими умовами успіху. Цифровізація промисловості розглядається як глибока соціально-економічна трансформація, орієнтована на сталий розвиток, людиноцентричність та екологічну відповідальність.

ТРАНСФОРМАЦІЯ БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Любов Петик — 2026-04-10

У статті розглянуто теоретичні та практичні аспекти функціонування біржової діяльності в Україні в умовах сучасних економічних викликів. Проаналізовано економічну сутність біржі як важливого елемента ринкової інфраструктури, що забезпечує ефективний перерозподіл фінансових ресурсів, формування ринкових цін та підвищення прозорості операцій із цінними паперами. Досліджено динаміку кількості фондових бірж, обсягів емісії акцій і рівень торговельної активності на організованих ринках капіталу. Особливу увагу приділено інституційним змінам, пов’язаним із впливом воєнного стану та процесами європейської інтеграції. Визначено напрями підвищення ефективності біржової діяльності, зокрема розвиток цифрових технологій та консолідацію біржового ринку.

КОНТРОЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ ДПС УКРАЇНИ В СИСТЕМІ БЮДЖЕТНО-ПОДАТКОВОГО АДМІНІСТРУВАННЯ: СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ

Габріелла Лоскоріх — 2026-04-13

У статті досліджено сучасні тенденції контрольної діяльності ДПС України в системі бюджетно-податкового адміністрування упродовж 2021–2024 рр. Проаналізовано динаміку загальної кількості податкових перевірок, їх видову структуру, суми донарахувань і результативність контрольних заходів у розрахунку на одну перевірку. Встановлено скорочення загальної кількості перевірок порівняно з 2021 р. за одночасного зростання фіскальної віддачі контрольної діяльності. Обґрунтовано, що найвищу результативність зберігали планові перевірки, тоді як найвищі темпи приросту демонстрували позапланові перевірки. Виявлено істотну трансформацію структури порушень за видами податків і платежів. Наукова новизна дослідження полягає у комплексній оцінці контрольної діяльності ДПС України за 2021–2024 рр. на основі поєднання кількісного, структурного та результативного аналізу. Запропоновано напрями підвищення ефективності податкового контролю на основі ризикоорієнтованого підходу, оптимізації структури перевірок і цифровізації податкового адміністрування.

ПРОТИДІЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ДОХОДІВ І ФІНАНСУВАННЮ ТЕРОРИЗМУ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА РИЗИКИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Віталій Рисін — 2026-04-14

У статті досліджено актуальні проблеми функціонування системи протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму в Україні в умовах воєнного стану. Обґрунтовано, що повномасштабна збройна агресія та трансформація економіки зумовлюють зростання ризиків використання фінансових потоків у незаконних цілях, зокрема через цифрові активи та благодійні надходження. Розкрито роль фінансових розслідувань як важливого інструменту забезпечення економічної безпеки, спрямованого на ідентифікацію активів та відстеження тіньових капіталів. Визначено основні ризики для фінансового моніторингу: використання гібридних механізмів обходу контролю кіберзагрози та зловживання волонтерськими структурами. Наголошено на необхідності вдосконалення інструментів моніторингу, посилення міжвідомчої координації та впровадження цифрової аналітики для зміцнення фінансової безпеки держави.

ФУНКЦІОНАЛЬНА АРХІТЕКТОНІКА СТІЙКОСТІ СОЦІОЕКОНОМІЧНОЇ МОДЕЛІ: ІНСТИТУЦІЙНІ, ПАРТНЕРСЬКІ ТА УПРАВЛІНСЬКІ МЕХАНІЗМИ

Назар Жук — 2026-04-15

У статті обґрунтовано концепцію функціональної архітектоніки стійкості соціоекономічної моделі як цілісної системи інституційних, партнерських та управлінських механізмів. Визначено роль формальних і неформальних інститутів, крос-секторальної взаємодії, розвитку людського капіталу, цифрової інклюзії та екологічної ефективності у забезпеченні адаптивності економічної системи. Доведено, що стійкість формується через інтеграцію соціальних і економічних процесів на різних рівнях управління. Систематизовано ключові механізми, які забезпечують довгострокову життєздатність і резильєнтність у BANI-середовищі. Обґрунтовано значення соціального капіталу й довіри як нематеріальних ресурсів розвитку. Визначено напрями посилення інституційної спроможності та інклюзивного зростання. Результати можуть бути використані у стратегічному управлінні та формуванні політики сталого розвитку.

СУЧАСНІ ТЕОРІЇ ТА МЕНЕДЖМЕНТ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В УМОВАХ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПЕРЕХОДУ МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНЮВАННЯ «ЗЕЛЕНИХ» КОМПЕТЕНЦІЙ

Наталія Стоянець — 2026-04-15

У статті проведено комплексне дослідження еволюції теорій людського капіталу в контексті сучасних глобальних викликів декарбонізації та цифрової трансформації. Доведено, що традиційні підходи, які розглядають людський потенціал як статичний набір знань для забезпечення економічного зростання, вичерпали свою актуальність. Натомість обґрунтовано перехід до нової еко-соціальної парадигми, де людський капітал виступає активним драйвером енергетичного переходу, а не просто пасивним фактором виробництва. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю формування інтелектуального фундаменту для реалізації парадигми подвійного переходу. Встановлено, що в умовах BANI-світу пріоритетними стають «зелені» навички, цифрова грамотність та етична відповідальність. Розроблено багатовимірну модель оцінювання «зеленого» людського капіталу на основі когнітивно-освітніх, результативно-екологічних та ціннісно-етичних індикаторів. Сформовано матрицю компетенцій, що диференціює Hard та Soft Skills у контексті кругової економіки. Запропоновано використання Big Data для моніторингу нових професійних ролей. Доведено, що розвиток «зеленого» потенціалу є стратегічною запорукою національної безпеки та інтеграції України в ЄС. У контексті повоєнного відновлення за принципом «відбудувати краще, ніж було» наголошено на важливості моделі навчання протягом життя для реалізації енергетичної децентралізації та інноваційного розвитку.

СВІТОВИЙ ДОСВІД ФОРМУВАННЯ МИТНОЇ ПОЛІТИКИ ЯК СКЛАДОВОЇ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇНИ

Юлія Полякова — 2026-04-16

У статті досліджено міжнародний досвід формування митної політики як важливого інструменту зовнішньоекономічної політики держави з акцентом на можливості його адаптації в Україні. Проаналізовано трансформацію митних інструментів під впливом глобалізації, цифровізації міжнародної торгівлі, воєнних викликів і процесів європейської інтеграції. Емпіричне дослідження базується на статистичних даних міжнародної торгівлі за 2015–2024 рр. та передбачає використання графічного аналізу і моделі множинної лінійної регресії для оцінювання впливу експорту, імпорту та тарифної ставки на динаміку ВВП. Результати свідчать про домінуючий вплив імпорту на економічну динаміку й обґрунтовують необхідність орієнтації митної політики на спрощення торгівлі, цифровізацію процедур і гармонізацію з міжнародними стандартами за умов трансформації глобальної торговельної системи.

РОЛЬ НЕПРЯМИХ ПОДАТКІВ У ПОДАТКОВІЙ СИСТЕМІ ДЕРЖАВИ: ФІСКАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ ТА РЕГУЛЯТОРНИЙ ВПЛИВ

Наталія Крихівська — 2026-04-17

У статті досліджено роль непрямих податків у податковій системі держави крізь призму їх фіскального значення та регуляторного впливу. Метою статті є узагальнення теоретичних підходів до розуміння сутності непрямих податків і оцінка їх значення у формуванні податкових надходжень зведеного бюджету України. Розкрито економічну природу податку на додану вартість, акцизного податку та мита, визначено їх місце у податковій системі. Проведено аналіз динаміки та структури надходжень непрямих податків у 2021-2025 рр. Встановлено домінування податку на додану вартість, насамперед за рахунок оподаткування імпортних товарів. Обґрунтовано, що непрямі податки поєднують високу фіскальну ефективність із регуляторним впливом на споживання, ціноутворення та зовнішньоекономічну діяльність. Визначено основні проблеми непрямого оподаткування та окреслено напрями вдосконалення податкової політики у цій сфері.

ЕВОЛЮЦІЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ В ЕПОХУ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Раїса Грінченко — 2026-04-20

У статті досліджено теоретичні засади формування системи управління підприємством в умовах цифровізації та розвитку технологій штучного інтелекту. Проаналізовано еволюцію поняття цифровізації. Узагальнено наукові підходи до дослідження цифрової трансформації та обґрунтовано роль штучного інтелекту як системоутворюючого елемента управлінської архітектури. Сформульовано визначення системи управління підприємством в умовах цифровізації. Особливу увагу приділено специфіці функціонування підприємств України в умовах війни, коли цифрові технології стають важливим фактором операційної стійкості та безперервності бізнес-процесів. Запропоновано алгоритм побудови системи управління підприємством, що базується на цифровій інфраструктурі, управлінні даними, цифровізації бізнес-процесів та інтеграції штучного інтелекту на операційному та стратегічному рівнях.

ПРОЦЕС ВИЗНАННЯ НАВИЧОК ТРУДОВИХ МІГРАНТІВ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЕКОНОМІЧНОЇ РЕІНТЕГРАЦІЇ ТА ПОВЕРНЕННЯ В УКРАЇНУ

Христина Залуцька — 2026-04-20

У статті досліджено проблему необхідності повернення трудових мігрантів в Україну в умовах демографічних втрат, дефіциту робочої сили та післявоєнного відновлення економіки. Обґрунтовано, що одним із ключових елементів механізму повернення та реінтеграції трудових мігрантів є процес визначення та визнання їхніх професійних навичок і компетентностей, набутих за кордоном, у тому числі, в неформальному та інформальному середовищі. Проаналізовано особливості ідентифікації, оцінювання і визнання навичок трудових мігрантів за кордоном. Окреслено основні етапи процесу визнання неформально набутих навичок трудових мігрантів, враховуючи передовий світовий досвід, потреби вітчизняного ринку праці, стратегії людського потенціалу та мотиви повернення. Запропоновано механізм повернення трудових мігрантів, структурно вибудований навколо процесу визначення та визнання їх навичок, набутих за кордоном.

ОБОРОННІ ЗАКУПІВЛІ ЯК ОБ’ЄКТ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ: ТРАНСФОРМАЦІЯ ПІДХОДІВ У КОНТЕКСТІ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

Наталія Здирко — 2026-04-20

У статті досліджено сутність оборонних закупівель як об’єкта державного фінансового контролю та обґрунтовано необхідність розширення підходу до їх розуміння. Встановлено, що чинне нормативне визначення оборонних закупівель має звужений характер, оскільки фактично зводить їх до стадії придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, тоді як законодавство одночасно оперує концепцією життєвого циклу. Доведено, що така внутрішня неузгодженість обмежує предметну область державного фінансового контролю. Обґрунтовано, що оборонні закупівлі є специфічним видом публічних закупівель, інтегрованим у загальну систему публічних закупівель. Запропоновано авторське визначення оборонних закупівель через сукупність взаємопов’язаних процесів життєвого циклу, що дозволяє здійснювати їх комплексну оцінку та державний контроль на всіх стадіях їх життєвого циклу, а також підвищити прозорість і доброчесність їх використання.

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ, ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВ ТА ЇХ ІНВЕСТИЦІЙНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ ТА ЦИФРОВІЗАЦІЇ

Ганна Пазєєва — 2026-04-20

У статті досліджено питання обґрунтування та розбудови системи управління інноваційною діяльністю, інноваційним розвитком підприємств та їх інвестиційним забезпеченням в умовах євроінтеграції та цифровізації. Актуальність теми проведеного дослідження обумовлена тим, що інновації та їх впровадження стають новим трендом, забезпечуючи підприємствам новий рівень розвитку та зростання конкурентоспроможності, що є особливо важливим в умовах економічної ринкової євроінтеграції, широкого представлення товарів та технологій на європейських ринках. Вітчизняні підприємств намагаються активно впроваджувати в своїй роботі кращі практики та сучасні технології, значно змінюючи процеси управління та автоматизуючи виробництва. Це призводить до зростання ваги, значення інновацій як основи економічного розвитку та необхідності формування сприятливого інвестиційного середовища для інноваційної діяльності.

ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ФУНКЦІЙ МЕНЕДЖМЕНТУ В МУЗЕЙНИХ УСТАНОВАХ

Алла Паулик — 2026-04-20

У статті досліджено сутність та особливості музейного менеджменту як складової управлінської науки. Обґрунтовано, що діяльність музейних установ базується на реалізації ключових функцій: збирання та збереження культурної спадщини, науково-дослідної роботи, освітньо-просвітницької діяльності та економічної участі у розвитку регіонів. Визначено, що ефективність функціонування музеїв значною мірою залежить від реалізації класичних функцій управління - планування, організації, мотивації та контролю - з урахуванням галузевої специфіки. Розкрито зміст кожної з управлінських функцій та їх значення для забезпечення сталого розвитку музейних установ. Особливу увагу приділено питанням стратегічного планування, мотивації персоналу та контролю як інструменту підвищення результативності діяльності. Зроблено висновок про необхідність комплексного підходу до управління музеями в сучасних умовах.

ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ПІДХІД УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ПОСТАЧАННЯ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОГО БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА

Зоряна Скибінська — 2026-04-20

У статті проведено дослідження сутності терміну «ризик», який науковцями здебільшого розуміється як невизначеність чи непередбачуваність, імовірність, загроза та можливість. Більшість сучасних дослідників пов’язують термін «ризик» із невизначеністю майбутніх результатів діяльності, особливо коли неможливо точно передбачити наслідки прийнятих рішень. Висвітлено потенційні ризики постачання у контексті оперативного, поточного та стратегічного планування. Доцільність поділу ризиків постачання відповідно до видів планування (оперативне, поточне і стратегічне) полягає у необхідності їх вирішення та реагування на них Пропонується обґрунтування ефективного методу до управління ризиками постачання на засадах функціонального підходу. Запропонований підхід передбачає послідовне застосування функцій планування, організування, мотивування, контролювання та регулювання з метою мінімізації впливу ризиків на діяльність організації. Проведено глибоке аналізування факторів як внутрішнього, так і зовнішнього середовища, які впливають на процес постачання. Практичне значення функціонального підходу управління ризиками постачання полягає у можливості своєчасного виявлення, оцінювання та мінімізації їх негативного впливу на діяльність підприємства.

ТРАНСФОРМАЦІЯ СТРАТЕГІЇ СОЦІАЛЬНО ВІДПОВІДАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ

Евеліна Камишникова — 2026-04-22

У статті досліджено парадигмальну трансформацію стратегії соціально відповідального управління персоналом у повоєнний період від моделі мінімізації соціальних витрат до стратегії сталості людського розвитку. Розроблено адаптивний стратегічний інструментарій соціально відповідального управління персоналом, який інтегрує військово-цивільний досвід, інклюзивність та програми реабілітації безпосередньо у бізнес-процеси, що дозволяє трансформувати системні соціальні виклики повоєнного часу у чинники формування організаційної резилієнтності та нематеріальних активів підприємства. Обґрунтовано логічну модель синергетичного ефекту, де соціально відповідальне управління персоналом підприємств виступає драйвером організаційної резилієнтності та капіталізації підприємства через зростання гудвілу.

ВПЛИВ ЗМІН У СПРОЩЕНІЙ СИСТЕМІ ОПОДАТКУВАННЯ НА ПІДПРИЄМНИЦЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ

Ярослав Ярема — 2026-04-22

Спрощена система оподаткування займає важливе місце у механізмі розвитку підприємницької діяльності в Україні, оскільки формує сприятливе податкове середовище для суб’єктів малого та середнього бізнесу. Її застосування дає змогу суб’єктам господарювання зменшити податковий тиск, оптимізувати ведення бухгалтерського обліку та податкової звітності, а також здійснювати господарську діяльність у правовому полі без надмірних адміністративних витрат. Разом з тим, постійні зміни правил оподаткування, посилення фіскального тиску та розширення вимог до платників податків створюють суттєві ризики для бізнесу. Ці виклики загострюються через війну та падіння економіки, що зумовлює потребу в детальному дослідженні того, як трансформація спрощеної системи впливає на підприємництво. З метою підвищення ефективності функціонування спрощеної системи оподаткування необхідна комплексна модернізація податкового середовища, орієнтована на підтримку та розвиток малого і середнього бізнесу.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ВПРОВАДЖЕННЯ СТІЙКОГО ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Катерина Фокіна-Мезенцева — 2026-04-23

У статті обґрунтовано концептуальні засади впровадження стійкого інноваційного розвитку на підприємстві в умовах зростання невизначеності. Доведено, що традиційні підходи до управління, орієнтовані виключно на максимізацію прибутку, не забезпечують довгострокової конкурентоспроможності. Узагальнено наукові підходи до трактування категорій «стійкий розвиток», «інноваційний розвиток» та «ефективний розвиток» і обґрунтовано доцільність їх розгляду у взаємозв’язку як основи формування сучасної моделі управління. Проаналізовано роль малих і середніх підприємств як генераторів інновацій та окреслено основні бар’єри впровадження стійких інновацій. Запропоновано концептуальну модель стійкого інноваційного розвитку підприємства. Зроблено висновок, що впровадження стійкого інноваційного розвитку є стратегічною передумовою забезпечення довгострокової стабільності та конкурентоспроможності підприємств.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ОБЛІКОВИХ ПРОГРАМ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Інеса Шепель — 2026-04-23

У статті досліджено процес цифровізації бухгалтерського обліку в умовах розвитку цифрової економіки. Проаналізовано еволюцію облікових програм від локальних систем до сучасних хмарних та інтелектуальних платформ. Здійснено порівняльну характеристику функціональних можливостей українських і зарубіжних програмних продуктів, визначено їх переваги та недоліки. Обґрунтовано критерії вибору програмного забезпечення для підприємств різного масштабу діяльності. Встановлено, що впровадження сучасних інформаційних систем сприяє підвищенню ефективності облікових процесів, якості фінансової інформації та обґрунтованості управлінських рішень. Доведено важливість інтеграції облікових систем із цифровими сервісами та інформаційними платформами. Визначено перспективні напрями розвитку бухгалтерських програм у контексті цифрової трансформації економіки.

АНАЛІЗ РИЗИКІВ ЯК ЕТАП АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТА КОРПОРАТИВНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕННОСТІ ТА ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Оксана Кириченко — 2026-04-27

У статті досліджено питання аналізу ризиків як етапу антикризового управління у забезпеченні життєдіяльності та корпоративного розвитку підприємств, компаній в умовах невизначеності та євроінтеграції. Актуальність теми проведеного дослідження обумовлена тим, що в сучасних економічних умовах управлінські рішення, що приймаються без ретельного аналізу та оцінювання ситуації є потенційно значно більш ризикові ніж ті, що обдумані заздалегідь з прорахованими та оціненими варіантами розвитку подій. Для того, щоб сформувати та реалізувати ефективне антикризове управління необхідно здійснювати на підприємстві аналіз ризиків, їх оцінювання, планувати та впроваджувати превентивні заходи протидії та мінімізації ризиків і їх негативних наслідків.

АКТИВ РОЗКРИВНИХ РОБІТ ЯК ОБ’ЄКТ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ВИДОБУВНИХ ПІДПРИЄМСТВ: НОРМАТИВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ПРАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ

Ірина Поліщук — 2026-04-28

Встановлено галузеві особливості діяльності видобувних підприємств в умовах військового стану: організація видобутку залежить від рівня складності геологічної будови родовища корисних копалин та кліматичних умов; необхідно одержання спеціальних дозволів на користування надрами; запаси корисних копалин є обмеженими; обмежений доступ до окремих родовищ, порушення логістичних зв’язків; зношеність матеріально-технічного забезпечення; контроль потенційних екологічних наслідків діяльності з боку державних органів і громадськості. Розроблено об’єкти облікової політики активу розкривних робіт: порядок визнання активу розкривних робіт необоротним активом; первісна оцінка активу розкривних робіт; розподіл витрат на розкривні роботи на етапі добування між створеними запасами та активом розкривних робіт; подальша оцінка активу розкривних робіт; порядок нарахування амортизації активу розкривних робіт.

ФІНАНСОВІ МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАБІЛЬНОСТІ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ У СИСТЕМІ СУЧАСНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Оксана Гуменюк — 2026-04-29

У статті досліджено теоретичні засади та практичні аспекти забезпечення фінансової стабільності банківської системи України в умовах трансформації економічного середовища та зростання системних ризиків. Обґрунтовано сутність фінансової стабільності як здатності банківської системи ефективно виконувати свої функції та забезпечувати безперервність фінансового посередництва. Проаналізовано динаміку основних показників діяльності банків за 2020-2026 рр., що дозволило виявити тенденції скорочення кількості банківських установ поряд зі зростанням активів, капіталу та ресурсної бази. Встановлено нестабільність кредитної активності та варіативність показників рентабельності, що свідчить про чутливість банківського сектору до кризових чинників. Досліджено важливі фінансові механізми забезпечення стабільності, зокрема управління капіталом і ліквідністю, пруденційне регулювання, ризик-менеджмент і стрес-тестування. Визначено, що інтеграція регуляторних вимог із внутрішніми управлінськими процесами та використання цифрових технологій сприяють підвищенню адаптивності банківської системи та зміцненню її фінансової стійкості.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ МІЖНАРОДНОГО ПОДАТКОВОГО ПЛАНУВАННЯ ТА СТРУКТУРУВАННЯ БІЗНЕСУ

Ганна Грищук — 2026-05-01

У статті досліджено концептуальні засади міжнародного податкового планування та структурування бізнесу в умовах глобалізації та цифровізації економіки. Визначено сутність міжнародного податкового планування як складової стратегічного управління підприємством, спрямованої на оптимізацію податкового навантаження. Обґрунтовано роль міжнародного структурування бізнесу як ключового інструменту реалізації податкових стратегій через побудову ефективних корпоративних структур у різних юрисдикціях. Охарактеризовано основні інструменти міжнародного податкового планування, серед яких трансфертне ціноутворення, контрольовані іноземні компанії, офшорні юрисдикції та внутрішньогрупове фінансування. Запропонована концептуальна модель міжнародного податкового планування, застосування якої забезпечує узгодження стратегічних цілей підприємства з вимогами законодавства та рівнем допустимого ризику.

ЗЕЛЕНИЙ ПЕРЕХІД ЯК ОСНОВА ВІДНОВЛЕННЯ: УЗГОДЖЕННЯ ПОПИТУ НА РОБОЧУ СИЛУ ТА КВАЛІФІКАЦІЇ В СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ

Наталія Дегтярь — 2026-05-01

У статті досліджено проблему узгодження попиту на робочу силу та кваліфікації в сільській місцевості України в умовах поєднання зеленого переходу та повоєнного відновлення. Актуальність зумовлена безпрецедентним демографічним та освітнім колапсом (зовнішня міграція ~6,9 млн осіб, руйнування понад 4 000 закладів освіти, кадровий дефіцит в агросекторі на тлі мінного забруднення ~5 млн га ріллі) та імперативом декарбонізації згідно з Угодою про асоціацію з ЄС. Метою дослідження є розробка концептуально-аналітичної моделі синхронізації зелених компетенцій із воєнно-відновлювальними потребами сільських територій. Завдання включають верифікацію синергії/конфлікту цілей, концептуалізацію принципу Build Back Better, ідентифікацію затребуваних зелених професій, оцінку кваліфікаційного розриву та систематизацію інституційних механізмів. Методологія базується на компаративному аналізі (порівняльна матриця цілей), секторальному форсайті (кластери зелених посад) та інституційному дизайні (матриця суб’єктів узгодження). Результати дослідження демонструють, що переважна більшість галузевих векторів (децентралізована ВДЕ, розмінування, рекультивація) мають синергетичний характер, тоді як ресурсний конфлікт виникає у площині фінансування та темпів підготовки кадрів. Визначено шість кластерів зелених професій для села (ВДЕ, зелене будівництво, сталі агросистеми, розмінування/рекультивація, циркулярна економіка, водне господарство) із прогнозним створенням ~1,5 млн робочих місць до 2035 року. Кваліфікаційний розрив має структурну та воєнну складові; пропонується подолання через дуальну освіту, мікросертифікати та таргетовану підтримку вразливих груп. Сформовані висновки стверджують необхідність створення міжсекторальної платформи Green Skills Hub замість фрагментарних дій окремих інституцій. Практична цінність дослідження полягає у формуванні доказової бази для стандартизації зелених кваліфікацій, масштабуванні моделі справедливого переходу (just transition) на сільські громади Півдня та Сходу, а також інтеграції освітніх ваучерів у механізми Ukraine Facility Plan 2024–2027.

СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ В УМОВАХ КРИЗОВИХ ЗМІН

Оксана Стороженко — 2026-05-01

У статті досліджено стратегічні орієнтири забезпечення сталого розвитку України в умовах кризових трансформацій, спричинених воєнними, економічними та соціальними викликами сучасності. Обґрунтовано необхідність переосмислення та трансформації підходів до формування державної політики з урахуванням принципів сталості, інклюзивності, гнучкості та адаптивності до зовнішніх і внутрішніх загроз. Визначено ключові напрями розвитку, серед яких особливу увагу приділено цифровізації економіки, екологізації виробництва, зміцненню інституційної спроможності держави та активізації підтримки підприємницького сектору. Наголошено на важливості інтеграції європейських стандартів розвитку, ефективного управління ресурсами та підвищення конкурентоспроможності національної економіки в умовах глобальних трансформацій.

ТРАНСФОРМАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКИХ МОДЕЛЕЙ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ В ГЕОРОЗПОДІЛЕНИХ КОМАНДАХ ІТ-СЕКТОРУ

Ганна Бей — 2026-05-04

У статті досліджено трансформацію управлінських моделей професійного розвитку в георозподілених командах ІТ-сектору. Ідентифіковано перехід від традиційних ієрархічних структур до децентралізованих мережевих конфігурацій, що базуються на розподіленому етичному лідерстві та фасилітації. Визначено ключові детермінанти змін, серед яких: впровадження систем ШІ для персоналізації навчання, перехід від систем управління навчання до платформ навчального досвіду, а також інтеграція професійного розвитку безпосередньо в робочий потік. Проаналізовано виклики цифрової трансформації професійного розвитку в сучасних умовах, зокрема гендерну асиметрію, комунікаційні розриви та цифрову втому. На основі досвіду провідних компаній галузі доведено ефективність використання ШІ-асистентів та предиктивної аналітики для підтримки ментального здоров'я та професійної мобільності фахівців у віртуальному середовищі. Узагальнено ключові вектори трансформації систем професійного навчання на найближчу перспективу та розроблено рекомендації для управлінців і фахівців з розвиту персоналу, направлені на формування організаційної готовності до очікуваних змін.

ВИКЛИКИ ТА СТРАТЕГІЇ ВЗАЄМОДІЇ ЛОГІСТИЧНИХ КОМПАНІЙ У СЕКТОРІ FMCG В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ ДО ШОСТОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО УКЛАДУ

Артем Біловол — 2026-05-04

У статті представлено результати якісного дослідження на основі напівструктурованих інтерв'ю з керівниками та менеджерами логістичних і виробничих компаній сектору FMCG різних регіонів України. За допомогою тематичного контент-аналізу виокремлено п'ять груп викликів організації діяльності логістичних компаній: кадровий дефіцит, безпекові ризики, фінансові обмеження, технологічна поляризація та регуляторна невизначеність. Встановлено, що готовність до впровадження технологій (IoT, штучного інтелекту, роботів, цифрових двійників) корелює з розміром компанії. Запропоновано матрицю моделей розроблення стандарту використання технологій шостого технологічного укладу логістичними компаніями у секторі FMCG (самостійна розробка, галузевий альянс, очікування державного стандарту). Аргументовано, що стандартизація є необхідною умовою ефективного впровадження технологій шостого технологічного укладу логістичними компаніями, і має реалізовуватися у форматі державно-приватного партнерства за провідної ролі бізнесу.

ЦИРКУЛЯРНІ БІЗНЕС-МОДЕЛІ ЯК ДРАЙВЕР ДЕГЛОБАЛІЗАЦІЇ АБО РЕГІОНАЛІЗАЦІЇ ЛАНЦЮЖКІВ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ У БІОЕКОНОМІЦІ

Борис Філатов — 2026-05-04

За умов геополітичної нестабільності, протекціонізму та переходу до сталого розвитку глобальні ланцюги доданої вартості трансформуються. Мета статті – визначити їхній вплив на деглобалізацію або регіоналізацію. Розроблено індекс економічної доцільності локалізації та коефіцієнт регіоналізаційного потенціалу циркулярної моделі. Запропоновано механізм регіонального біоекономічного кластера. Порівняльний аналіз показав, що регіональні циркулярні проекти мають вищу стійкість до геополітичних ризиків, кращу відповідність екологічному регулюванню та сприятливіші умови для цифровізації порівняно з глобальними лінійними проектами. Перспективи подальших досліджень включають емпіричну верифікацію запропонованих коефіцієнтів, моделювання взаємодії цифрових платформ з кластерами та аналіз інституційних умов регіоналізації.

ФІСКАЛЬНА СТІЙКІСТЬ СОЦІАЛЬНИХ ТРАНСФЕРТІВ У СИСТЕМІ ПУБЛІЧНИХ ФІНАНСІВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОЇ ЕКОНОМІКИ

Максим Житар — 2026-05-05

У статті досліджено фіскальну стійкість соціальних трансфертів у системі публічних фінансів України в умовах воєнної економіки. Визначено ключові макрофінансові чинники, що обмежують фінансування соціальних видатків, зокрема високий рівень бюджетного дефіциту, зростання державного боргу та залежність від зовнішнього фінансування. Проаналізовано трансформацію структури соціальних зобов’язань держави внаслідок збільшення кількості внутрішньо переміщених осіб, ветеранів і соціально вразливих груп населення. Обґрунтовано необхідність переходу до адресних механізмів соціальної підтримки та впровадження ризик-орієнтованого підходу до управління бюджетними видатками. Доведено, що фіскальна стійкість соціальних трансфертів визначається здатністю держави забезпечити баланс між соціальною функцією та макрофінансовою стабільністю.

УДОСКОНАЛЕННЯ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ НА МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНИХ ВИКЛИКІВ

Іван Кузнецов — 2026-05-05

Стаття присвячена пошуку нових наукових рішень щодо удосконалення оцінювання рівня економічної безпеки на машинобудівних підприємствах України. У науковому дослідженні розроблена сукупність інноваційних рішень для удосконалення оцінки економічної безпеки виробників машинобудівної продукції країни, які на відміну від існуючих враховують вплив на машинобудівний бізнес України визначеного переліку ключових економічних викликів, базуються на підходах оцінки кредитоспроможності, враховують сукупність унікальних умов ведення бізнес-діяльності в машинобудуванні, особливості здійснення оцінювання різними суб’єктами, а також розміри машинобудівних підприємств. Використання наукових розробок, що наведені у статті, дозволить сформувати умови підвищення економічної безпеки на машинобудівних підприємствах в Україні, а також військового та поствійськового розвитку економіки країни.

ТЕНДЕНЦІЇ ДИНАМІКИ ІМПОРТУ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНУ В УМОВАХ ВОЄННИХ ВИКЛИКІВ

Ольга Милашко — 2026-05-05

У статті досліджено тенденції динаміки імпорту фармацевтичної продукції в Україну у 2020–2024 рр. в умовах воєнних викликів. Метою статті є виявлення основних тенденцій імпорту фармацевтичної продукції, оцінка інтенсивності його змін, а також визначення впливу фізичних обсягів, цінових чинників і умов торгівлі на формування сучасних параметрів імпорту. Авторський внесок полягає у комплексному поєднанні структурно-динамічного та індексного аналізу, що дало змогу виявити особливості скорочення імпорту у 2022 р. та його адаптивного відновлення у 2023–2024 рр. Наукова новизна дослідження пов’язана з обґрунтуванням фармацевтичної продукції як одного з найбільш стійких сегментів критичного імпорту. Практичне значення одержаних результатів визначається можливістю їх використання для обґрунтування рішень у сфері зовнішньоторговельної, фармацевтичної та соціальної політики. Зроблено висновок про збереження значущості фармацевтичного імпорту та його поступову адаптацію до умов війни.

ІНСТИТУЦІЙНА РЕКОНФІГУРАЦІЯ ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ ЯК НАСЛІДОК ЗАКОНОДАВЧИХ РЕФОРМ

Дмитро Парасій — 2026-05-05

У статті проаналізовано інституційні зміни в підприємницькому середовищі України, спричинені втратою чинності Господарським кодексом України 28 серпня 2025 року та прийняттям Закону № 4196-IX. Дослідження виконане в рамках неоінституційної економічної теорії з акцентом на трансакційні витрати, структуру стимулів і механізми координації діяльності суб’єктів господарювання. Показано, що скасування архаїчних організаційно-правових форм підприємств і уніфікація корпоративного законодавства створюють передумови для зниження трансакційних витрат у довгостроковій перспективі, хоча в короткостроковому періоді спостерігається їх тимчасове зростання. Проаналізовано супутні законодавчі трансформації у сфері дерегуляції, цифровізації та трудових відносин. Виявлено прогалини в правовому регулюванні окремих господарських відносин після втрати чинності ГКУ, що створює ризики правової невизначеності. Обґрунтовано необхідність подальшого законодавчого врегулювання невирішених питань і методичної підтримки бізнесу в перехідний період.

РОЗКРИТТЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ФІНАНСОВІ ІНВЕСТИЦІЇ В ЗВІТНОСТІ ЗІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Микола Бондар — 2026-05-06

У роботі запропоновано підходи до формування національного механізму звітування за ESG-критеріями в Україні, в частині розкриття інформації за таким об’єктом обліку, як фінансові інвестиції. Проаналізовано вимоги ESRS до розкриття нефінансової інформації в Звітності зі сталого розвитку на предмет обліку та аналізу в операціях з фінансовими інвестиціями. Представлено до запровадження окремий стандарт присвячений розкриттю нефінансової інформації про фінансові інвестиції в Звітності зі сталого розвитку – НП(С)БО – СР (інвестиції), у якому запропоновано елементи розкриття інформації як для суб’єкта-звітування інвестора, так і для суб’єкта-звітування який залучає інвестиції в розрізі ESG-критеріїв, опису інвестиційного портфеля, а також в частині ризиків та можливостей.

ЦИФРОВИЙ МАРКЕТИНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Наталія Дуляба — 2026-05-06

У статті досліджено роль цифрового маркетингу як інструменту забезпечення розвитку конкурентоспроможності будівельних підприємств в умовах цифровізації економіки. Обґрунтовано, що трансформація бізнес-процесів і зростання значення цифрових комунікацій зумовлюють необхідність впровадження сучасних маркетингових підходів у діяльність підприємств галузі. На основі системного підходу цифровий маркетинг розглянуто як елемент ланцюга створення цінності. Визначено та охарактеризовано ключові інструменти цифрового маркетингу, зокрема вебсайти, SEO, SMM, контент-маркетинг, CRM-системи та цифрову рекламу. З використанням OSINT-аналізу встановлено високий рівень їх застосування будівельними компаніями та доведено їх вплив на підвищення ринкової видимості, ефективності діяльності та формування конкурентних переваг. Запропоновано підхід до інтеграції цифрових інструментів у маркетингову діяльність підприємств.

ЦІЛІ ЦИФРОВОГО ДЕСЯТИЛІТТЯ ЄС ЯК СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНИ

Світлана Онищенко — 2026-05-06

Досліджено цільові орієнтири цифрового десятиліття ЄС до 2030 року та обґрунтовано можливості їх імплементації у стратегічний курс цифрової трансформації України в умовах євроінтеграції. Методика дослідження базується на використанні системного підходу, методів порівняльного аналізу та узагальнення для оцінювання рівня цифрового розвитку України за цільовими орієнтирами Цифрового компаса ЄС. Визначено концептуальні засади цифрового розвитку ЄС, систематизовано його цілі та виявлено розриви між фактичними показниками України і встановленими цілями цифрового десятиліття ЄС. Практична значущість полягає в обґрунтуванні доцільності використання таргетів цифрового десятиліття ЄС у стратегічному плануванні цифрового розвитку України та формуванні комплексної індикаторної системи моніторингу цифрової трансформації України, узгодженої з європейськими орієнтирами.

ПРОДУКТИВНІСТЬ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ЯК ІНДИКАТОР СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ЗМІН

Олена Рибіна — 2026-05-06

У статті досліджено продуктивність земельних ресурсів як індикатор сталого розвитку в умовах трансформаційних змін. Обґрунтовано доцільність її використання для оцінки ефективності землекористування в умовах кліматичних викликів, інституційних змін, ринкових реформ і воєнного впливу. Запропоновано підхід до оцінки якості земель через поєднання продуктивності, стану ґрунтового покриву та водного режиму. На основі індексного аналізу урожайності зернових культур у 2000-2023 рр. у міжкраїнному вимірі виявлено диференціацію динаміки продуктивності та виокремлено основні траєкторії її змін. Доведено, що зростання продуктивності не завжди свідчить про сталий розвиток, оскільки може супроводжуватися ризиками деградації ґрунтів. Практичне значення полягає у використанні результатів для оцінки продуктивності земель і розроблення стратегій сталого землекористування.

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ШІ У МЕДІАЦІЇ ТА ПРОГНОЗУВАННІ ПЕРЕГОВОРНОГО ПРОЦЕСУ В МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИНАХ

Тетяна Яхно — 2026-05-06

Метою дослідження є визначення та систематизація ролі штучного інтелекту в медіації та прогнозуванні переговорного процесу в міжнародних економічних відносинах, а також обґрунтування можливостей та обмежень його практичного застосування. Встановлено, що інтеграція ШІ трансформує медіацію з переважно інтуїтивно-комунікативної практики у більш аналітично керований процес, де алгоритми виконують функції обробки даних, структурування інформації та підтримки прийняття рішень. Показано, що ШІ підвищує ефективність медіації через автоматизацію адміністративних завдань (планування зустрічей, транскрибування, резюмування), покращення доступу до правової інформації й аналітичної підтримки медіатора. Обґрунтовано, що застосування ШІ-моделей дозволяє генерувати чернетки медіаційних угод, моделювати діалогові сценарії та підтримувати навчання медіаторів. Доведено, що ШІ здатний підвищувати об’єктивність та послідовність медіаційного процесу, але не може повноцінно замінити людську емпатію, етичну оцінку та креативність у формуванні компромісів. Результати дослідження корисні для медіаторів, переговорників у сфері міжнародних економічних відносин, юристів, аналітиків, розробників цифрових платформ для врегулювання спорів, а також для науковців, які досліджують цифрову трансформацію переговорних процесів.

ВІДПОВІДАЛЬНА ДІЛОВА ПОВЕДІНКА ЯК ДЕТЕРМІНАНТА СТАЛОГО РОЗВИТКУ МАЛИХ І СЕРЕДНІХ ПІДПРИЄМСТВ: ВИКЛИКИ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Сергій Сергійчук — 2026-05-07

У статті досліджено відповідальну ділову поведінку як детермінанту сталого розвитку малих і середніх підприємств в умовах цифрової трансформації та євроінтеграції України. Обґрунтовано необхідність інтеграції ESG-принципів у стратегію МСП з урахуванням зростання вимог до прозорості, етичності та підзвітності бізнесу. Визначено ключові виклики, зокрема ресурсні обмеження, інституційні бар’єри, низький рівень обізнаності та ризики «зеленого камуфляжу» та «імітація соціальної відповідальності». Розроблено модель впливу відповідальної ділової поведінки на сталий розвиток МСП. Систематизовано виклики цифрової трансформації та євроінтеграції для МСП та інструменти реагування на засадах відповідальної ділової поведінки, включаючи цифрові рішення, нефінансову звітність, ESG-аудит та розвиток організаційної культури відповідальності, що сприяють підвищенню конкурентоспроможності підприємств і їх адаптивності та стійкості.

СТРУКТУРНІ ДИСФУНКЦІЇ ЛАНЦЮГІВ ПОСТАВОК У МАШИНОБУДІВНОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ

Віталій Беш — 2026-05-08

У статті досліджено природу та генезис структурних дисфункцій ланцюгів поставок на підприємствах машинобудівного комплексу України в умовах економічної нестабільності. Ідентифіковано ключові чинники дестабілізації потокових процесів, серед яких виокремлено руйнування інфраструктурних вузлів, блокування традиційних логістичних коридорів та критичну імпортозалежність галузі від іноземних складних компонентів. Визначено механізм трансформації логістичних розривів у негативні економічні наслідки, зокрема зростання транзакційних витрат, вимивання обігових коштів та зниження конкурентоспроможності продукції на зовнішніх ринках. Особливу увагу приділено обґрунтуванню переходу від лінійних моделей оптимізації до стратегій адаптивної стійкості на основі цифровізації та локалізації виробництва. Сформульовано комплекс практичних рекомендацій для державних органів та керівників підприємств щодо нівелювання структурних аномалій та забезпечення безперервності відтворення в машинобудуванні.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ТА НАЦІОНАЛЬНИХ ПРАВОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ УПРАВЛІННЯ СТАЛИМ РОЗВИТКОМ ГРОМАД

Наталія Волченко — 2026-05-08

Статтю присвячено порівняльному аналізу європейських та національних правових інструментів управління сталим розвитком громад. Досліджено нормативні, інституційні, процедурні, змістові, ресурсні та часові параметри правового регулювання на рівні ЄС і України. Встановлено, що українське законодавство вже містить базове нормативне ядро для забезпечення сталого розвитку громад, однак потребує подальшої систематизації, посилення міжрівневої координації, інтеграції кліматичних цілей у документи планування, удосконалення механізмів фінансування, моніторингу та участі громадськості. Обґрунтовано напрями гармонізації національного законодавства з європейською моделлю багаторівневого врядування, у якій правові інструменти функціонують як взаємопов’язана система довгострокового стратегічного управління.

РОЛЬ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАННЯ У ВІДНОВЛЕННІ ТА СТАЛОМУ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ

Ольга Гриценко — 2026-05-08

У статті досліджено роль цифрової трансформації обліку та оподаткування як ключового чинника відновлення та сталого розвитку підприємництва в Україні. Обґрунтовано, що впровадження цифрових технологій у сфері податкового адміністрування та бухгалтерського обліку забезпечує підвищення прозорості фінансових процесів, зниження трансакційних витрат і мінімізацію податкових ризиків. Проаналізовано сучасні інструменти цифровізації, зокрема електронні сервіси, е-аудит, SAF-T UA та програмні продукти обліку. Визначено їх вплив на ефективність адміністрування, фінансову стійкість підприємств і розвиток інноваційного середовища. Доведено, що інтеграція цифрових облікових і податкових систем формує передумови для підвищення конкурентоспроможності бізнесу та забезпечення його адаптивності в умовах воєнних і повоєнних трансформацій економіки.

ФОРМУВАННЯ ПРАКСЕОЛОГІЧНОЇ ПАРАДИГМИ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ПОДАТКОВИМИ ЗОБОВ’ЯЗАННЯМИ: РОЛЬ ПОДАТКОВОЇ КУЛЬТУРИ В ПОВЕДІНКОВОМУ ТА ІНСТИТУЦІЙНОМУ ВИМІРАХ

Володимир Краєвський — 2026-05-08

У статті обґрунтовано необхідність формування праксеологічної парадигми ефективності управління податковими зобов’язаннями в умовах цифрової трансформації економіки. Доведено обмеженість традиційних раціоналістичних підходів і запропоновано інтеграцію поведінкового, інституційного та культурного вимірів управлінської дії. Розкрито роль податкової культури як ключового фактору формування добровільного комплаєнсу, зниження транзакційних витрат і підвищення ефективності податкового менеджменту. Обґрунтовано чотиривимірну систему оцінювання ефективності, що включає результативність, ефективність, економічність і доцільність. Сформовано концептуальну модель праксеологічної парадигми, яка забезпечує цілісне розуміння процесів управління податковими зобов’язаннями. Практична реалізація запропонованої моделі створює методологічну базу для розроблення багатовимірних KPI, вдосконалення внутрішнього податкового контролю та переходу до партнерської моделі кооперативного дотримання норм.

НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Віталій Лаврук — 2026-05-08

У статті узагальнено та поглиблено теоретичні підходи до трактування сутності фінансово-економічного потенціалу підприємства як визначальної категорії забезпечення стійкого функціонування вітчизняних суб’єктів господарювання в умовах трансформації бізнес-середовища. Доведено, що фінансово-економічний потенціал доцільно розглядати не лише як сукупність наявних фінансових ресурсів, а як здатність підприємства забезпечувати їх раціональне та результативне використання з орієнтацією на досягнення стратегічних цілей і підтримання довгострокової стабільності. Обґрунтовано системний підхід до розуміння фінансово-економічного потенціалу, який охоплює взаємопов’язані фінансову та економічну складові, а також ресурси й можливості їх використання для досягнення цільових результатів діяльності та забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Підкреслено актуальність економічної оцінки показників, що відображають динаміку та умови формування потенціалу підприємства. Проаналізовано існуючі методичні підходи до оцінювання фінансово-економічного потенціалу та визначено їх обмеження, що унеможливлює виділення універсального інструментарію. Запропоновано застосування прогнозування як інструменту встановлення взаємозв’язків між складовими потенціалу, що дозволяє передбачати можливі тенденції його зміни та формувати ефективні стратегії управління в умовах невизначеності.

УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА МЕТОДИКИ ВНУТРІШНЬОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ

Юлія Алескерова — 2026-05-11

У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти удосконалення організації та методики внутрішнього фінансового аудиту в умовах сучасних викликів розвитку економіки. Наголошено, що в умовах посилення економічної нестабільності, трансформації бізнес-середовища, цифровізації обліково-аналітичних процесів, зростання фінансових ризиків та підвищення вимог до прозорості й достовірності фінансової звітності суттєво зростає роль внутрішнього аудиту як важливого інструменту системи корпоративного управління. Проаналізовано сучасний стан організації внутрішнього фінансового аудиту на вітчизняних підприємствах, виявлено ключові проблеми його функціонування, зокрема: недостатню нормативно-методичну регламентацію, обмежений рівень інтеграції з системою управлінського обліку, фрагментарність підходів до оцінки ризиків, а також недостатню ефективність використання результатів аудиторських перевірок у процесі прийняття управлінських рішень. Обґрунтовано необхідність комплексного вдосконалення організаційно-методичного забезпечення внутрішнього аудиту. Запропоновано напрями удосконалення організаційних засад внутрішнього аудиту шляхом розробки та впровадження регламенту «Положення про внутрішній аудит на вітчизняних підприємствах», що дозволить уніфікувати підходи до його здійснення, чітко визначити функції, права та відповідальність служби внутрішнього аудиту, а також підвищити прозорість та контрольованість аудиторських процесів. Розроблено методичний підхід до проведення внутрішнього фінансового аудиту фінансової звітності структурних підрозділів підприємства, який ґрунтується на застосуванні процедур перехресної перевірки показників, аналітичних процедур, тестування внутрішніх контролів та використання стандартизованих робочих документів аудитора. Це забезпечує підвищення точності оцінки фінансової інформації та своєчасне виявлення відхилень і ризиків. Доведено, що впровадження ефективної системи внутрішнього фінансового аудиту сприяє підвищенню достовірності фінансової звітності, оптимізації використання ресурсів підприємства, зміцненню фінансової дисципліни, підвищенню рівня внутрішнього контролю та мінімізації фінансових і операційних ризиків. Обґрунтовано доцільність відображення діяльності служби внутрішнього аудиту в системі бухгалтерського обліку з метою оцінки її економічної ефективності та результативності як складової управлінських витрат підприємства.

ОСОБЛИВОСТІ МЕХАНІЗМІВ ФІНАНСОВОЇ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ КРЕДИТНОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ ТА АВІАЦІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Оксана Горбачова — 2026-05-11

У статті досліджено особливості механізмів фінансової реструктуризації кредитної заборгованості банківських установ і підприємств в умовах воєнного стану. Обґрунтовано, що війна суттєво змінила підходи до оцінки кредитного ризику, платоспроможності позичальників, структури грошових потоків і способів врегулювання проблемної заборгованості. Розкрито нормативно-правову основу фінансової реструктуризації в Україні, охарактеризовано ключові інструменти її реалізації, зокрема механізми превентивної реструктуризації, та визначено особливості їх застосування щодо підприємств різних секторів економіки. Окрему увагу приділено авіаційній галузі як одній із найбільш уразливих до воєнних обмежень. Доведено, що результативна реструктуризація має поєднувати інтереси банку, підприємства та держави й спиратися на принципи своєчасності, гнучкості та реалістичної оцінки ризиків.

ЕКОНОМІЧНІ ФАКТОРИ ТА ІНСТИТУЦІЙНІ ДРАЙВЕРИ РОЗВИТКУ АДИТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У БУДІВЕЛЬНІЙ ГАЛУЗІ

Андрій Лісовий — 2026-05-11

У статті досліджено економічні фактори та інституційні драйвери розвитку адитивних технологій у будівельній галузі в умовах технологічної трансформації світової економіки. Обґрунтовано, що сучасний розвиток будівництва характеризується структурними диспропорціями, зокрема низькими темпами зростання продуктивності праці, високою трудомісткістю процесів та значними витратами матеріальних ресурсів. У цих умовах адитивні технології розглядаються як один із ключових інструментів технологічної модернізації будівельної індустрії. Проаналізовано макроекономічні передумови поширення адитивних технологій, зокрема глобальний попит на житлову та інфраструктурну забудову, дефіцит кваліфікованої робочої сили та посилення екологічних вимог до будівельної діяльності. Визначено перспективи застосування адитивних технологій у процесі відновлення будівельної галузі України в контексті післявоєнної реконструкції житлової та соціальної інфраструктури.

СЕГМЕНТАЦІЯ СПОЖИВАЧІВ РИНКУ АЗС УКРАЇНИ: МЕТОДОЛОГІЯ ТА ПРОФІЛЮВАННЯ ЦІЛЬОВИХ ГРУП

Артур Мороз — 2026-05-11

Стаття присвячена актуальним питанням сегментації споживачів на ринку автозаправних станцій України. Проаналізовано та систематизовано критерії та методи сегментації споживчого ринку паливно-мастильних матеріалів. Досліджено структуру та динаміку розвитку ринку АЗС України, виявлено ключові тенденції та драйвери споживчої поведінки. На основі емпіричного дослідження розроблено сегментаційну модель споживачів автозаправочних станцій з використанням кластерного аналізу. Виокремлено та детально профільовано п'ять ключових споживчих сегментів: економні водії, прихильники брендів, бізнес-споживачі, сервіс-орієнтовані клієнти та екологічно свідомі споживачі. Для кожного сегмента визначено соціально-демографічні характеристики, поведінкові патерни, мотиваційні фактори та споживчі очікування. Запропоновано стратегічні рекомендації щодо диференціації маркетингових підходів для різних цільових сегментів.

НАЦІОНАЛЬНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ПРОГРАМИ ПІДТРИМКИ БРЕНДИНГУ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ

Людмила Слюсарева — 2026-05-11

У статті досліджено систему національних та регіональних програм підтримки брендингу малого та середнього бізнесу в Україні в контексті підвищення їх конкурентоспроможності. Проаналізовано сучасний стан розвитку МСБ в Україні, виявлено ключові бар'єри у формуванні та просуванні брендів малими підприємствами. Систематизовано діючі державні та регіональні програми підтримки МСБ, визначено їх ефективність у сфері брендингу. Досліджено міжнародний досвід підтримки брендингу МСБ та можливості його адаптації в українських реаліях. Запропоновано концептуальну модель інтегрованої системи підтримки брендингу МСБ на національному та регіональному рівнях. Встановлено, що існуючі програми підтримки МСБ в Україні здебільшого зосереджені на фінансових інструментах та менш орієнтовані на розвиток брендингових компетенцій. Розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення державної політики підтримки брендингу малих та середніх підприємств.

ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ВИСОКОЇ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ В УМОВАХ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІКИ

Зоя Тітенко — 2026-05-11

У статті досліджено інноваційно-інвестиційні чинники формування високої доданої вартості в умовах сучасної економіки. Розкрито сутність інноваційної діяльності підприємств, визначено її ключові особливості та роль у забезпеченні конкурентоспроможності. Обґрунтовано взаємозв’язок між інноваційними процесами та залученням інвестиційних ресурсів, зокрема через механізми фінансування, трансферу технологій і розвитку людського капіталу. Проаналізовано вплив інвестиційно-інноваційних процесів на економічний розвиток та структурну модернізацію підприємств. Запропоновано концептуальну модель формування доданої вартості, яка базується на інтеграції інноваційних рішень та інвестиційних потоків, що дозволяє оптимізувати використання ресурсів і забезпечити сталий розвиток в умовах динамічних змін ринкового середовища.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕЛЕМОНІТОРИНГУ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ

Юлія Чалюк — 2026-05-11

У статті оцінено економічну ефективність телемоніторингу пацієнтів із хронічними захворюваннями в Україні. Обґрунтовано актуальність дослідження з огляду на поширеність хронічних захворювань, потребу тривалого спостереження, обмеженість ресурсів системи охорони здоров’я та розвиток цифрових рішень в умовах воєнного часу. Метою дослідження є оцінка економічної доцільності та умов бюджетної виправданості впровадження телемоніторингу. Застосовано порівняльний модельний аналіз стандартного спостереження і телемоніторингу для умовної когорти з урахуванням амбулаторних витрат, госпіталізацій і вартості програми, а також сценарний, пороговий аналіз. Встановлено залежність економічного результату від рівня госпіталізацій, вартості лікування та параметрів програми, обґрунтовано доцільність таргетованого впровадження телемоніторингу у групах підвищеного ризику.

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ СОЦІАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ: ІНСТИТУЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ ТА УПРАВЛІНСЬКІ ІНСТРУМЕНТИ

Наталія Прямухіна — 2026-05-12

У статті досліджено стратегічне управління розвитком соціальної економіки в Україні в умовах трансформаційних змін та воєнних викликів. Проаналізовано сучасний стан ринку праці та соціальної сфери, зокрема динаміку безробіття, бідності, нерівності та скорочення трудового потенціалу. Визначено ключові інституційні обмеження розвитку соціальної економіки, пов’язані з відсутністю законодавчого закріплення соціального підприємництва, фрагментарністю державної політики та недостатністю системи моніторингу. Охарактеризовано сутність, структуру та види управлінських інструментів, здійснено оцінювання їх ефективності та рівня охоплення цільових груп. Виявлено їх обмежену результативність, нестабільність фінансування та низький рівень координації. Обґрунтовано необхідність формування цілісної моделі стратегічного управління розвитком соціальної економіки.

ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ

Олександр Білоус — 2026-05-13

У статті здійснено комплексний ретроспективний аналіз еволюції фінансової безпеки як динамічної економічної категорії в контексті зміни технологічних укладів. Досліджено трансформацію механізмів захисту капіталу: від примітивної тезаврації та фізичної охорони активів у доіндустріальну епоху до формування інституційних систем пруденційного нагляду в період індустріалізму. Розроблено періодизацію становлення парадигми безпеки, що дозволило виявити закономірності переходу від державного протекціонізму до наднаціонального регулювання. Особливу увагу приділено сучасному етапу, де під впливом глобалізації та експансії FinTech-технологій фінансова безпека трансформується у кіберстійкість. Обґрунтовано необхідність адаптації регуляторних механізмів до викликів децентралізованих фінансів та цифрової економіки.

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУ РИЗИКІВ ЛОГІСТИЧНИХ ЛАНЦЮГІВ ЕКСПОРТУ

Віра Бутенко — 2026-05-13

У роботі розглянуто основні етапи управління ризиками, що включають в себе оцінювання, аналіз, планування та моніторинг. Приділено увагу порівняльному аналізу якісних та кількісних методів оцінки ризиків. Обґрунтовано необхідність переходу від ізольованого застосування окремих методів до комплексного підходу до аналізу ризиків логістичних ланцюгів експорту. Запропоновано інтегровану методичну модель, яка поєднує якісні та кількісні інструменти на різних етапах управління ризиками. Розроблено алгоритм комплексного аналізу ризиків логістичних ланцюгів експорту сільськогосподарської продукції. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення системи ризик-менеджменту підприємств-експортерів сільськогосподарської продукції, розроблення стратегій логістичної стійкості підприємств аграрного сектору.

УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗЕЛЕНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Олена Зварич — 2026-05-13

У статті досліджено управління знаннями як стратегічний інструмент зеленої трансформації регіональної економіки України в умовах повоєнного відновлення та євроінтеграції. Управління знаннями визначено як цілеспрямовану систему створення, накопичення, поширення та застосування знань на регіональному рівні. На основі синтезу чотирьох теоретичних концепцій – моделі поетапного перетворення знань, потрійної спіралі університет-бізнес-влада, концепції регіону, що навчається, та теорії динамічних здатностей – обґрунтовано теоретичні засади регіонального управління знаннями. Здійснено порівняльну оцінку семи регіонів України за рівнем готовності до знаннєво-зеленої трансформації та виокремлено три кластери регіонів. Запропоновано концептуальну трьохблокову модель, що охоплює знаннєвий ресурс, знаннєву інфраструктуру та механізми трансформації. Сформульовано практичні рекомендації для органів регіонального управління та університетів щодо використання знаннєвого потенціалу як каталізатора сталого економічного відновлення.

ОЦІНЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕЛЕМЕДИЧНИХ ПОСЛУГ НА МІКРОРІВНІ: СУТНІСТЬ, ОСОБЛИВОСТІ, МЕТОДИКА

Юлія Перегуда — 2026-05-13

Стаття присвячена пошуку нових наукових рішень щодо удосконалення оцінювання економічної ефективності телемедичних послуг на рівні медичних закладів (мікрорівень системи охорони здоров’я України). У науковому дослідженні розроблена та запропонована для використання методика оцінки економічної ефективності телемедичних послуг на мікрорівні системи охорони здоров’я України, яка на відміну від існуючої враховує визначення сутності та особливостей оцінювання економічної ефективності телемедичних послуг на рівні окремих надавачів медичних послуг в країні, а також проблеми розвитку телемедицини в державі. Використання наукових розробок, що наведені у статті, дозволить забезпечити розвиток телемедицини та масштабування телемедичних проектів в Україні з акцентом на окремі медичні заклади – надавачі медичних послуг.

ІНВЕСТУВАННЯ В ІННОВАЦІЇ ТА ОФІЦІЙНА ДОПОМОГА РОЗВИТКУ ЯК ГАРАНТІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В КРАЇНАХ ЄС

Вадим Поліщук — 2026-05-13

У цій статті розглядається роль інвестицій в інновації та офіційної допомоги розвитку як ключових рушійних сил сталого розвитку в країнах Європейського Союзу. Дослідження базується на панельних даних за період 2004-2025 років та використовує економетричне моделювання з фіксованими ефектами та умовами взаємодії. Результати показують, що витрати на дослідження та розробки мають статистично значущий позитивний вплив на зростання ВВП, що відображає їхній внесок у продуктивність та структурні трансформації. Натомість, незалежний вплив офіційної допомоги розвитку видається обмеженим та статистично слабшим. Однак аналіз виявляє сильний взаємодоповнюючий зв’язок між інвестиціями в інновації та зовнішньою фінансовою підтримкою. Зокрема, офіційна допомога розвитку стає більш ефективною, коли вона поєднується з достатнім внутрішнім інноваційним потенціалом та розвитком людського капіталу. Результати підкреслюють важливість скоординованої економічної політики, яка інтегрує внутрішні інноваційні стратегії із зовнішніми фінансовими інструментами для забезпечення довгострокової економічної стійкості та сталого зростання.

ЗМІНИ В ЕФЕКТИВНОСТІ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА ДІЇ МІР ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТОРГІВЛІ ЯК НАСЛІДОК ГЛОБАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Михайло Рішко — 2026-05-13

У статті розглянуто проблематику ефективності міжнародних економічних організацій та мір державного регулювання торгівлі в контексті сучасних міжнародних економічних відносин. Особливу увагу звернено на фактори торгівельної взаємозалежності та інші ефекти, які сформувалися внаслідок глобальних трансформацій світової економіки. Проаналізовано проблему надмірної залежності організацій від рішень сторін, що є зацікавленими в ескалації та затягненні конфліктів. Проведено дослідження проблематики окремих організацій та першопричин факторів, що негативно впливають на ефективність їх діяльності. Досліджено концепт ірраціональних акторів у контексті реалістичної теорії міжнародних економічних відносин. Дано загальну оцінку впливу ірраціональності розвинутих представників міжнародних економічних відносин на роботу міжнародних організацій та функціонал міжнародного права. Запропоновано підґрунтя для змін функціоналу міжнародних економічних організацій, які могли б сприяти підвищенню ефективності та забезпеченню врівноваження негативних ефектів ірраціональних рішень та економічно-дипломатичної ескалації.

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ В СИСТЕМІ МЕНЕДЖМЕНТУ БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Ольга Кривицька — 2026-05-14

У статті досліджено теоретичні аспекти енергозбереження в системі менеджменту будівельних підприємств. Узагальнено існуючі підходи до трактування поняття «енергозбереження» та виокремлено його ключові характеристики на основі діяльнісного, процесного та результативного підходів. Обґрунтовано доцільність розгляду енергозбереження як цілісного об’єкта управління в сучасних умовах господарювання. Запропоновано авторські визначення понять «енергозбереження» та «управління енергозбереженням будівельного підприємства». Визначено місце та роль енергозбереження в системі менеджменту будівельного підприємства. Розроблено структурне представлення інтеграції енергозбереження в управлінські процеси. Отримані результати можуть бути використані для подальшого розвитку теоретичних засад енергоменеджменту будівельних підприємств.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЦИФРОВИХ ФІНАНСОВИХ ПЛАТФОРМ

Світлана Кузнецова — 2026-05-14

У статті розглянуто цифрові фінансові платформи як інституційно‑технологічні «вузли» фінансової інфраструктури, що поєднують багатосторонні ринки, модульну цифрову архітектуру, дані, алгоритми та правила взаємодії учасників екосистеми. У статті систематизовано теоретичні підходи до цифрових фінансових платформ і запропоновано методологічну рамку їх упровадження як компоненту фінансової інфраструктури. Обґрунтовано міждисциплінарну природу платформи як багатостороннього ринку та цифрової інфраструктури з модульною архітектурою й механізмами врядування екосистеми. Розроблено послідовність впровадження на основі парадигми design science, визначено типові виклики (інтероперабельність, безпека, комплаєнс, оркестрація екосистеми) та систему метрик оцінювання результативності.

АРХІТЕКТУРА ВИБОРУ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ: ПОВЕДІНКОВИЙ ДИЗАЙН РОБОЧОГО СЕРЕДОВИЩА ОРГАНІЗАЦІЇ

Наталія Кузьмінська — 2026-05-14

У статті досліджується вплив архітектури вибору та поведінкового дизайну як релевантних інструментів поведінкової корекції на ефективність персоналу у сучасному динамічному робочому середовищі. Проаналізовано дослідження, які ставлять під сумнів класичну економічну концепцію ідеально раціонального працівника, доводячи, що реальні рішення залежать від когнітивних фільтрів та взаємодії інтуїтивної та аналітичної систем мислення. Спираючись на принципи лібертаріанського патерналізму та поведінкову економіку, обґрунтовано можливість організацій спрямовувати працівників до кращого вибору без обмеження їхньої свободи вибору. Аналіз кейсів глобальних компаній (Google, The Kraft Heins Company, NTT Data, Virgin Atlantic) підтверджує, що впровадження поведінкових корекцій, гейміфікації та персоналізованих підказок покращує не тільки фінансову стійкість бізнесу, але й психологічний стан персоналу. Практичним результатом запропоновано покроковий алгоритм поведінкових корекцій, що може слугувати фундаментом для подальших досліджень.

РОЗВИТОК МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА НЕСТАБІЛЬНОСТІ

Юлія Намазова — 2026-05-14

У статті досліджено розвиток менеджменту персоналу в умовах глобалізації та нестабільності середовища. Метою є визначення пріоритетних напрямів трансформації системи управління персоналом з урахуванням цифровізації, адаптивності, ризик-орієнтованого підходу та зростання ролі людського капіталу. Використано методи аналізу, узагальнення, порівняння і систематизації. Встановлено, що розвиток менеджменту персоналу пов’язаний із переходом до людиноцентричної, гнучкої та технологічно інтегрованої моделі управління, посиленням ролі корпоративної культури, мотивації, цифрових компетентностей і комунікацій. Наукова новизна полягає в систематизації ключових напрямів оновлення менеджменту персоналу. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання для підвищення стійкості та результативності організацій.

ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ РОЗВИТКУ КРАУДФАНДИНГУ В УКРАЇНІ

Ярослав Суд — 2026-05-14

У статті детально розглянуто сутність краудфандингу як одного із важливих сучасних інструментів альтернативного фінансування та досліджено особливості його розвитку в Україні. Автор здійснює узагальнення основних підходів до визначення краудфандингу в українській і зарубіжній науковій літературі. Охарактеризовано базові моделі краудфандинта та окреслено ключові чинники успішності краудфандингових кампаній. Метою статті є здійснити аналіз краудфандингових операцій в Україні та виокремити українські особливості розвитку краудфандингу. Встановлено, що головними стримуючими чинниками розвитку краудфандингу в Україні залишаються недостатнє правове регулювання, слабка інституційна підтримка та обмежений розвиток інвестиційних моделей. Обґрунтовано, що подальше зростання українського ринку краудфандингу потребує посилення прозорості платформ, гармонізації нормативної бази з європейськими підходами та розвитку транскордонних механізмів фінансування.

ВПЛИВ ГРАНТОВОЇ ТА ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ НА ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ У ПРИФРОНТОВИХ РЕГІОНАХ УКРАЇНИ

Ірина Шалигіна — 2026-05-14

Стаття присвячена комплексному дослідженні механізмів формування фінансового результату аграрних підприємств України в умовах війни, з акцентом на специфічні ризики прифронтових територій. Проведена систематизація чинників впливу на прибутковість агробізнесу, ґрунтовне дослідження основних державних законодавчих ініціатив щодо наближення агарної галузі економіки України до вимог ЄС та оцінка ефективності програм підтримки аграрних підприємств Сумщини. Визначено, що фінансовий результат в умовах воєнного стану є «платою за ризик», а також розроблені та обґрунтовані рекомендації ефективного використання інструментів державної підтримки (програм пільгового кредитування, компенсації, грантів та освітніх програм) для збереження ліквідності агровиробників. Основними висновками дослідження є обґрунтування необхідності синергії державної підтримки, інвестицій та технологічної модернізації для забезпечення економічної стійкості агросектору прифронтової Сумщини.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНФІДЕНЦІЙНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ

Леся Гнилянська — 2026-05-15

Стаття присвячена актуальним питанням забезпечення конфіденційності інформації підприємств у контексті цифровізації та зростаючої ролі інформаційних ресурсів у формуванні конкурентних переваг бізнесу. Стаття поглиблює теоретичні та прикладні основи захисту інформації в контексті цифрової трансформації, що супроводжується активацією кіберзагроз, ускладненням інформаційних потоків, зростанням обсягів даних та підвищенням вимог до ефективності систем інформаційної безпеки. Узагальнено та систематизовано базові загрози конфіденційності інформації, серед яких виділяються кібератаки, ризики з боку інсайдерів, технологічні вразливості інформаційних систем та недоліки управління організацій. Проаналізовано інституційну та юридичну підтримку захисту інформації, а також сучасні організаційні, економічні та технологічні інструменти, зокрема шифрування даних, багатофакторна автентифікація, системи запобігання витокам інформації та концепція Zero Trust як основи для створення безпечного цифрового середовища. Підтверджено необхідність переходу від традиційних підходів до адаптивних моделей управління інформаційною безпекою, зосереджених на управлінні ризиками, гнучкості та забезпеченні кіберстійкості підприємства. Запропоновано авторами багаторівневу адаптивну модель для забезпечення конфіденційності інформації, яка інтегрує інституційно-регуляторний, стратегічний та операційний рівні управління та включає організаційні, технологічні, економічні та кадрові компоненти. Особливістю цієї моделі є використання адаптивного циклу керування на основі зворотного зв'язку, який забезпечує постійне оновлення та вдосконалення системи захисту відповідно до змін зовнішнього середовища. Набули подальшого розвитку підходи до тлумачення конфіденційності як динамічної характеристики інформаційної системи підприємства та обґрунтовано визначальну роль людського фактору в забезпеченні інформаційної безпеки. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання запропонованих підходів і моделі для підвищення рівня безпеки інформаційних ресурсів підприємств в сучасній цифровій економіці.

СЦЕНАРНЕ СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ТОРГІВЛІ В УМОВАХ ТУРБУЛЕНТНОГО ЕКОНОМІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА

Віктор Дубіщев — 2026-05-15

У статті обґрунтовано доцільність сценарного стратегічного планування розвитку підприємств торгівлі в умовах турбулентного економічного середовища. Метою дослідження є розроблення адаптивної моделі формування стратегічних рішень для торговельних підприємств з урахуванням воєнних, інфляційних, логістичних і технологічних ризиків. Узагальнено сучасні наукові підходи до сценарного планування, систематизовано ключові зовнішні драйвери нестабільності та запропоновано чотири базові сценарії розвитку: інерційний, турбулентний, воєнний та інноваційний прорив. Наукова новизна полягає в адаптації сценарного підходу до специфіки підприємств торгівлі України та запровадженні системи ранніх індикаторів перемикання стратегій. Практичне значення результатів полягає у використанні запропонованого алгоритму під час перегляду стратегічних планів, бюджетів, асортиментної та інвестиційної політики.

АНАЛІЗ РЕГІОНАЛЬНОЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ГОТЕЛЬНОГО БІЗНЕСУ УКРАЇНИ ЯК ПЕРЕДУМОВА КЛАСТЕРИЗАЦІЇ В СИСТЕМІ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

Артем Кожемяко — 2026-05-15

У статті здійснено комплексний кількісний та якісний аналіз регіональної диференціації готельного бізнесу України за 2021–2025 роки на основі офіційних статистичних даних Державної служби статистики України, Державного агентства розвитку туризму, аналітичних звітів EY Ukraine та Ribas Hotels Group. Застосовано методи коефіцієнта варіації, коефіцієнта локалізації (LQ), індексу Джині, k-means кластерного аналізу та кореляційно-регресійного моделювання для виявлення детермінантів міжрегіональних диспропорцій. Доведено, що збройний конфлікт 2022–2025 років призвів до структурної реконфігурації ринку готельних послуг із зміщенням центру ділової активності на захід країни. На підставі типологізації регіонів обґрунтовано диференційовані науково-методичні засади формування туристично-готельних кластерів для кожної виокремленої групи у системі регіонального стратегічного управління.

МІЖНАРОДНІ МАРКЕТИНГОВІ СТРАТЕГІЇ КОМПАНІЙ СЕРВІСНОЇ СФЕРИ В СЕГМЕНТІ B2B

Людмила Кудирко — 2026-05-15

Статтю присвячено особливостям впровадження міжнародного маркетингу компаній сервісної сфери, зокрема ІТ та логістики, в умовах загострення конкуренції на глобальному ринку B2B-рішень. Результатом дослідження є розкриття змісту конкурентних переваг компаній при впровадженні ефективних міжнародних маркетингових стратегій на визначених ринках. Ідентифіковано ключові бар’єри та виклики, з якими стикається сервісний бізнес в перебігу масштабування своєї маркетингової діяльності. Визначено, що незважаючи на глобальний характер сервісних індустрій, бізнес-середовище різних країн суттєво відрізняється за рівнем цифрової зрілості, структурою попиту на технологічні рішення, особливостями національних бізнес--культур. Обгрунтовано, що в глобальному B2B-сегменті маркетинг значно розширює ареал свого впливу та трансформується у стратегічний інструмент формування довгострокових партнерств, побудови експертного позиціонування та управління репутаційним капіталом компанії.

ЕКО-ІНДУСТРІАЛЬНІ ПАРКИ КРАЇН АЗІЇ: МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ТА ЕКОНОМІЧНІ ЕФЕКТИ (ПРИКЛАД В’ЄТНАМУ)

Наталія Кузнєцова — 2026-05-15

У статті досліджується роль спеціальних економічних зон та індустріальних парків у забезпеченні економічного зростання В’єтнаму, зокрема їх трансформації в еко-індустріальні парки. Розкрито значення цих інструментів у залученні прямих іноземних інвестицій, розвитку промисловості та окремих регіонів країни. У статті доводиться, що В’єтнам здійснює поступовий перехід від екстенсивної моделі зростання до інтенсивної, орієнтованої на принципи сталого розвитку, зокрема через впровадження механізмів дії еко-індустріальних парків. Особливу увагу приділено механізмам впровадження екологічних технологій через державну політику стимулювання «зелених» інвестицій та ролі міжнародних організацій, зокрема ЮНІДО. Визначено етапи формування еко-індустріальних парків за програмами ЮНІДО та їх вплив на зниження екологічного навантаження. Зроблено висновок про доцільність використання досвіду В’єтнаму для післявоєнного відновлення економіки України.

АНТИКРИЗОВІ СТРАТЕГІЇ ЯК КЛЮЧОВИЙ КОМПОНЕНТ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ КОМПАНІЙ В УМОВАХ ГІБРИДНИХ ВИКЛИКІВ

Олег Лєбєдєв — 2026-05-15

У статті проаналізовано роль антикризових стратегій в системі управління високотехнологічними компаніями в умовах сучасних гібридних викликів. Визначено особливості криз, зумовлених поєднанням економічних, інформаційних, політичних і техногенних загроз, та розглянуто підходи до формування адаптивних моделей управління. Запропоновано концептуальні засади впровадження антикризових стратегій, що забезпечують стійкість та гнучкість організацій, підвищують їх конкурентоздатність на глобальному ринку. Запропоновано систематизацію антикризових стратегій управління високотехнологічними підприємствами. У процесі наукового дослідження констатовано, що критично важливим стає переосмислення традиційних управлінських парадигм, які часто базуються на припущенні лінійної стабільності. Гібридні виклики, на відміну від ізольованих криз, характеризуються синергетичним ефектом, де взаємодія різних типів загроз посилює їх деструктивний потенціал. Наприклад, економічна стагнація може бути загострена кібератаками, які порушують ланцюги поставок та фінансові транзакції, а політичні конфлікти створюють додаткові бар’єри для доступу до нових технологій та ринків.

ОСОБЛИВОСТІ ЗБУТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИРОБНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ В СУЧАСНИХ ЕКОНОМІЧНИХ УМОВАХ

Дмитро Ліндаєв — 2026-05-15

У статті узагальнено особливості та сучасний стан збутової діяльності виробничих підприємств України в умовах економічних трансформацій і зростання конкуренції. Обґрунтовано, що збут є ключовим елементом системи управління, який визначає фінансові результати та конкурентоспроможність підприємств. Розкрито сутність збуту як комплексного процесу, інтегрованого з маркетингом і логістикою. Проаналізовано канали реалізації продукції та сучасні тенденції їх розвитку. Виявлено основні проблеми збутової діяльності та вплив зовнішніх чинників. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання при формуванні та реалізації збутових стратегій виробничих підприємств з метою підвищення ефективності їх діяльності, зміцнення конкурентних позицій і адаптації до динамічних змін ринкового середовища.

УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА: ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ РОЗВИТКУ

Інна Міняйленко — 2026-05-15

У статті розроблено теоретико-методичний підхід до управління потенціалом суб’єктів підприємництва в умовах цифровізації. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні механізму вибору і впровадження цифрових інструментів залежно від складових потенціалу та масштабу підприємства. Наукова новизна полягає у включенні цифрової зрілості до системи оцінювання потенціалу та у формуванні поетапного механізму, що поєднує діагностику, цілепокладання, впровадження, розвиток компетенцій і моніторинг результатів. Практичне значення роботи полягає у можливості використання запропонованої матриці інструментів і сценаріїв цифрового розвитку під час формування управлінських рішень на мікро-, малих, середніх і великих підприємствах. Доведено, що системне застосування цифрових рішень підвищує продуктивність, прозорість управління, ринкову адаптивність і конкурентоспроможність.

МАКРОДИНАМІЧНІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТА МІЖГАЛУЗЕВІ ЕФЕКТИ ШОКОВОЇ ПЕРЕДАЧІ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ

Ганна Тельнова — 2026-05-15

Статтю присвячено дослідженню механізмів шокової передачі у міжгалузевій системі економіки України у 2015–2023 рр. та оцінці впливу подій 2022 р. на параметри міжгалузевої динаміки. Застосовано методи панельної векторної авторегресії, імпульсні відгуки. Встановлено, що шоки поширюються галузевою системою переважно через канал прямих зв'язків і PageRank-центральності. Підтверджено структурний злам у 2022 р., при цьому мережево центральні галузі демонструють самопідсилювальну динаміку PageRank після шоку. Наукова новизна дослідження полягає в застосуванні панельного VAR-аналізу шокової передачі з мережевими показниками як ендогенних змінних, кількісному оцінюванні асиметрії каналів прямих і зворотних зв’язків. Результати дослідження слугують підґрунтям для визначення пріоритетів структурної та промислової політики в умовах воєнної трансформації та повоєнного відновлення.

КООРДИНАЦІЯ ФІСКАЛЬНОЇ ТА МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ

Костянтин Швабій — 2026-05-15

Розглянуто і систематизовано теоретико-методологічні засади взаємодії інструментарію фіскальної та монетарної політики у контексті забезпечення макроекономічної стабільності та створення передумов для стійкого економічного зростання. Проаналізовано сучасні науково-практичні підходи до координації заходів бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, а також їх вплив на інфляційні процеси, динаміку державного боргу та специфіку ділової активності. Розглянуто особливості реалізації фіскальної та монетарної політики за умов екзогенних криз, зокрема глобальної пандемії та воєнного стану. Розкрито моделі координації заходів фіскально-монетарного регулювання, визначено переваги й інституційні рестрикції щодо їх застосування, обґрунтовано доцільність посилення координації дій інституцій системи публічних фінансів для забезпечення цінової стабільності та стійкого економічного розвитку.

МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ: СИНЕРГІЯ АКАДЕМІЧНИХ СТАНДАРТІВ ТА ОЧІКУВАНЬ СТЕЙКГОЛДЕРІВ

Тетяна Штерма — 2026-05-15

У статті розглянуто механізми забезпечення якості освітніх послуг у сфері вищої фінансової освіти на прикладі ОПП «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок». На основі результатів моніторингу, проведеного у 2025 році серед 86 студентів та 22 випускників у Буковинському університеті, проаналізовано рівень задоволеності споживачів освітніх послуг. Встановлено високу конкурентоспроможність програми: 95,3% респондентів задоволені якістю навчання, а 87,2% відзначають ідеальний баланс між теоретичним контентом та практичним інструментарієм. Дослідження підтверджує, що ефективність освітнього менеджменту ЗВО безпосередньо залежить від синергії між державними академічними стандартами та суб’єктивними очікуваннями стейкголдерів. Виявлено пріоритетні напрями модернізації освітнього продукту, зокрема запит на технологізацію послуг через інтеграцію інструментів штучного інтелекту (AI) та розширення міждисциплінарних зв'язків. Сформульовано рекомендації щодо адаптації змісту навчання до вимог цифрової економіки та FinTech-сектору, що дозволяє ЗВО забезпечувати високу професійну затребуваність випускників на національному та глобальному ринках праці.

ГЛОБАЛЬНА КОНКУРЕНЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ У РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІК

Людмила Болтовська — 2026-05-18

У статті досліджено вплив глобальної конкуренції на розвиток національних економік та обґрунтовано необхідність формування стратегічних підходів до управління конкурентоспроможністю підприємств. Визначено ключові фактори конкурентоспроможності, зокрема рівень технологічного розвитку, інноваційний потенціал, якість інституційного середовища та ефективність державної політики. Доведено взаємозв’язок між макроекономічними умовами та результативністю діяльності підприємств. Обґрунтовано, що стратегічне управління має базуватися на інноваціях, цифровізації та адаптації до глобального середовища. Результати дослідження можуть бути використані для формування ефективних стратегій розвитку підприємств.

ПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ МАРКЕТИНГОВИХ ПРОПОЗИЦІЙ ТА РЕКОМЕНДАЦІЙНІ СИСТЕМИ У СОЦІАЛЬНІЙ ЕЛЕКТРОННІЙ ТОРГІВЛІ: МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ДОВІРИ СПОЖИВАЧІВ

Вікторія Васюта — 2026-05-18

У статті досліджено вплив персоналізації маркетингових пропозицій і рекомендаційних систем на формування довіри споживачів у соціальній електронній комерції. Метою статті є розроблення концептуальної моделі довіри з урахуванням технологічних, поведінкових і платформних чинників. Внесок авторів полягає у систематизації сучасних форм персоналізації, типів рекомендаційних систем, сценаріїв поведінки покупців і маркетингових стратегій, а також у розробленні інтегрованої моделі довіри. Наукова новизна полягає в поєднанні технологічного та поведінкового підходів до аналізу персоналізації у соціальній комерції. Практичне значення полягає у використанні результатів для налаштування прозорих, етичних і результативних персоналізованих комунікацій. Обґрунтовано, що довіра посилюється за умов релевантності, пояснюваності алгоритмів, користувацького контролю та інституційних гарантій сервісу.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ПОБУДОВИ СИСТЕМИ СТРАТЕГІЧНОГО КОНТРОЛІНГУ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Іван Воробйов — 2026-05-18

У статті досліджено теоретико-методичні засади стратегічного контролінгу інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств в умовах зростання невизначеності та трансформації економічного середовища. Розкрито сутність стратегічного контролінгу як інтегрованої інформаційно-аналітичної системи підтримки управлінських рішень, визначено його ключові функції та відмінності від фінансового контролю. Обґрунтовано, що інноваційно-інвестиційна діяльність потребує врахування високих ризиків, довгострокових горизонтів та значної частки нефінансових показників. Запропоновано концептуальний підхід до побудови системи стратегічного контролінгу. Сформовано методичний підхід до оцінювання його результативності на основі фінансових і нефінансових показників та матриці стратегічного контролю.

ДОБРОБУТ НАСЕЛЕННЯ ЯК ЦЕНТРАЛЬНА КАТЕГОРІЯ В УПРАВЛІННІ ПОВОЄННИМ ВІДНОВЛЕННЯМ УКРАЇНИ

Ольга Голубник — 2026-05-18

У статті досліджено теоретико-методологічні засади категорії «добробут населення» та її місце в системі сучасних соціально-економічних відносин у контексті повоєнного відновлення України. Обґрунтовано, що добробут виступає однією з базових категорій економічної теорії, яка відображає складну багатовимірну природу соціально-економічної дійсності, характеризує рівень розвитку суспільства та визначає умови життєдіяльності населення. Розкрито еволюцію наукових підходів до трактування добробуту, що дозволило здійснити його концептуальне переосмислення з урахуванням сучасних викликів, пов’язаних із війною та необхідністю відновлення національної економіки. Доведено, що добробут населення має розглядатися як центральна категорія у системі управління повоєнним відновленням національного господарства, оскільки саме він визначає пріоритети державної соціально-економічної політики, спрямованої на забезпечення стійкого розвитку, соціальної справедливості та підвищення якості життя громадян.

БАГАТОРІВНЕВІ ЗАХОДИ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ САНАТОРНО-КУРОРТНОЇ ГАЛУЗІ В КОНТЕКСТІ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ

Наталія Карачина — 2026-05-18

Здійснено дослідження рівнів стратегічного управління санаторно-курортними підприємствами. Визначено основні завдання та повноваження щодо розвитку підприємств санаторно-курортної галузі в розрізі державного, корпоративного та організаційного рівнів. Здійснено розробку пріоритетних стратегічних напрямків розвитку підприємств санаторно-курортної галузі з урахуванням сучасних викликів та тенденцій галузі. Сформовано пріоритетні напрями розвитку корпоративного (мережевого) рівня управління підприємствами санаторно-курортної галузі – ПрАТ «Укрпрофоздоровниця»: модернізація послуг, оновлення маркетингу, розбудова партнерств, масштабний ребрендинг (перехід до моделі сучасної цифрової мережі з гнучкими програмами лояльності). Визначено, що фундаментальним вектором антикризового регулювання в санаторно-курортній сфері повинна стати проактивна стратегія, що базується на випереджальному реагуванні. Впровадження управлінської моделі, орієнтованої на ідентифікацію «слабких сигналів», дозволяє реалізувати превентивні заходи, що зміцнюють адаптивність підприємства, формують специфічні антикризові резерви та забезпечують життєздатність підприємства в умовах високої турбулентності середовища.

МОДЕРНІЗАЦІЯ МОРСЬКОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ: ПРІОРИТЕТИ ТА ІНСТРУМЕНТИ UKRAINE FACILITY

Олена Кривцова — 2026-05-18

У статті досліджено пріоритети інвестиційно-інноваційного розвитку морської галузі України в умовах євроінтеграції з акцентом на можливості використання інструментів Ukraine Facility та Ukraine Investment Framework для модернізації портової системи. Обґрунтовано, що відновлення морської галузі має здійснюватися як комплексний процес, що поєднує інфраструктурну модернізацію, цифрову трансформацію, безпекову відповідність, розвиток мультимодальних зв’язків і посилення інституційної спроможності. Визначено пріоритети для портів Великої Одеси, дунайського напряму та морської адміністрації. Розкрито роль змішаного фінансування, технічної допомоги, цифрових платформ та митної інтеграції у підвищенні ефективності й кредитоспроможності проєктів. Доведено, що поєднання регуляторних реформ, цифровізації та механізмів зниження ризиків є передумовою підвищення інвестиційної привабливості галузі.

ТЕХНОЛОГІЧНІ ІННОВАЦІЇ ТА СТІЙКІСТЬ ЕКОСИСТЕМ ЯК ЧИННИКИ СТАЛОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ

Михайло Курилюк — 2026-05-18

У статті запропоновано модель комплексного впливу екологічної стійкості, природних ресурсів, інновацій, інституційної якості на забезпечення сталого економічного розвитку. Концепція екологічної стійкості визначається через біоємність як здатність екосистем надавати необхідні послуги та ресурси для добробуту людей і довгострокового сталого зростання. Встановлено суттєвий позитивний вплив біоємності на ВВП, явну перевагу в сприянні сталому економічному прогресу регіонів, наділених багатим біорізноманіттям. Обґрунтовано багатогранні переваги сильних інституцій, які не тільки підвищують економічну ефективність, але й стимулюють інвестиції, продуктивність та інновації, що в кінцевому підсумку призводить до стійкого та довгострокового зростання. Встановлено вагомий позитивний вплив технологічних інновацій на стійке економічне зростання, що підкреслює необхідність забезпечення сприятливого середовища для інновацій через політику, інвестиції та співпрацю між державним і приватним секторами.

CТРУКТУРНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ГЛОБАЛЬНОГО ІННОВАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ: ДИНАМІКИ ТА ТИПОЛОГІЇ КРАЇН

Стефанія Парубець — 2026-05-18

Стаття присвячена дослідженню глобальних асиметрій інноваційного розвитку в умовах переходу до шостого технологічного укладу. На основі синтезу концепцій національних інноваційних систем і теорій ендогенного зростання розроблено авторську гармонізовану систему національного інноваційного розвитку, що інтегрує технологічний, інституційний та координаційний виміри. Охарактеризовано дихотомію техноглобалізму і технонаціоналізму як конкуруючих парадигм перерозподілу інноваційної влади з виокремленням чотирьох форм їх прояву. Шляхом панельного регресійного аналізу (149 країн, 2011–2022) встановлено ефект спадної віддачі ВВП, визначено надходження від інтелектуальної власності як найстабільніший предиктор ГІІ та виявлено структурну гетерогенність детермінантів між розвиненими країнами і країнами, що розвиваються. Аналіз сигма-конвергенції засвідчив поглиблення глобальних інноваційних асиметрій після 2019 р. Результати обґрунтовують необхідність диференційованих інноваційних політик, адаптованих до стадії розвитку НІС.

ТРАНСФОРМАЦІЯ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ МИТНИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ ТА ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ: ПОРІВНЯЛЬНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ

Сергій Ткаченко — 2026-05-18

У статті проаналізовано трансформацію кадрового потенціалу митних органів України під впливом повномасштабної війни та вимог європейської інтеграції. Досліджено динаміку штатної чисельності Державної митної служби за 2020–2024 роки, яка засвідчила скорочення територіальних підрозділів на тлі зростання центрального апарату. Виявлено явище «західного кадрового дрейфу» – вимушеного перерозподілу кадрів у бік західного кордону. Здійснено порівняльний аналіз моделей митної служби України, Польщі та Румунії. Встановлено розрив між результативністю автоматизованих та ініційованих посадовими особами митних оглядів. Обґрунтовано взаємозв’язок між кадровим забезпеченням та ефективністю цифрових систем управління ризиками у воєнний період. Практичне значення результатів визначається можливістю їх застосування при перегляді штатного розпису митних органів та реалізації кадрової реформи.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БІЗНЕСУ В УМОВАХ ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ

Іван Шевчук — 2026-05-18

У статті досліджено теоретико-методологічні засади розвитку інноваційної діяльності бізнесу в умовах циркулярної економіки. Обґрунтовано необхідність трансформації традиційних моделей господарювання під впливом ресурсних обмежень і зростання екологічних викликів. На основі аналізу наукових публікацій наукометричної бази Scopus із використанням мережної візуалізації ключових слів виявлено особливості дослідження інноваційної діяльності та циркулярної економіки, а також їх недостатню інтегрованість у межах предметної області «бізнес, менеджмент та облік». Проведено кластеризацію ключових слів і систематизовано основні напрями взаємозв’язку інноваційних процесів із циркулярною економікою. Отримані результати поглиблюють розуміння ролі інновацій у формуванні циркулярних моделей розвитку бізнесу.

РИЗИК-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД ДО ЗАХИСТУ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ СТРАХОВИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ: РОЛЬ КОМПЛАЄНС-СИСТЕМИ СТРАХОВИКА

Надія Гребенюк — 2026-05-19

У статті обґрунтовано роль комплаєнс-системи страховика у реалізації ризик-орієнтованого підходу до захисту прав споживачів страхових послуг. Метою дослідження є визначення взаємозв’язку між наглядом на основі ризику, поведінковими ризиками на страховому ринку та внутрішнім контролем страховика. Узагальнено підходи Національного банку України до нагляду за небанківським фінансовим сектором і показано значення прозорості продукту, розкриття інформації та своєчасного врегулювання збитків. Наукова новизна полягає у систематизації комплаєнс-функції як інструмента попередження поведінкового ризику. Практичне значення результатів пов’язане з визначенням напрямів удосконалення внутрішніх політик страховика щодо комунікації з клієнтами та цифрового врегулювання страхових подій. Зроблено висновок, що ефективна комплаєнс-система є передумовою підвищення якості страхового сервісу і довіри до ринку.

ВПРОВАДЖЕННЯ ІНСТИТУЦІЇ РЕАЛІЗАЦІЇ БІЗНЕСУ: КРОС-РЕЖИМНИЙ АНАЛІЗ ІНСТИТУЦІЙНИХ СТРАТЕГІЙ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ АГЕНТНОГО МОДЕЛЮВАННЯ

Ігор Гурняк — 2026-05-19

У цьому дослідженні представлено концепцію Інституції реалізації бізнесу (ІРБ) як відсутнього аналітичного рівня в теорії інституційного та стратегічного управління. Хоча існуючі рамки зосереджені на правилах (інститутах), структурах управління або можливостях на рівні фірми, вони не чітко відображають, як бізнес-стратегії впроваджуються в складних та гетерогенних середовищах. ІРБ визначається як інтегративна система, що поєднує формальні правила, неформальні норми, організаційні структури та механізми взаємодії, що дозволяють реалізувати економічну діяльність. Для підтвердження аналітичної актуальності цієї концепції в дослідженні використовується агентний підхід моделювання, заснований на розширеному турнірі Аксельрода. Інституційні актори моделюються як стратегічні агенти, що взаємодіють у трьох режимах – конкуренції (Дилема в'язня), координації (Полювання на оленя) та ієрархії (Гра підпорядкування) – зі стохастичним перемиканням та парно-специфічними ієрархічними відносинами. Результати моделювання, засновані на множинних прогонах зі статистичною агрегацією, показують структурну різницю між інституційними стратегіями, орієнтованими на ефективність, та орієнтованими на стабільність. Екологічні інституції досягають найвищих середніх виграшів у різних сценаріях, що відображає їхню відповідність динаміці співпраці, тоді як ІРБ демонструє стабільно високу та надійну продуктивність у всіх режимах взаємодії. Ці результати свідчать про те, що ІРБ функціонує як міжрежимний стабілізатор, надаючи пріоритет адаптивності та системній стійкості над короткостроковою максимізацією ефективності. Дослідження робить внесок в інституційну економіку, вводячи функціонально-інтегративну концепцію реалізації та демонструючи її застосовність за допомогою симуляційного аналізу складних інституційних середовищ. Акцент на реалізації безпосередньо допомагає визначити стратегію, забезпечуючи функціонально-інтегративну основу, яка гарантує узгодженість стратегічного вибору з механізмами виконання. Як окрема аналітична конструкція, ІРБ дозволяє дослідникам розглядати інституції як рівноправні детермінанти стратегії, а не просто як фонове середовище для поведінки фірми.

ЕКОНОМІЧНА ДИПЛОМАТІЯ У ФОРМУВАННІ ПОЛІТИКИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ І ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Ольга Дем’янюк — 2026-05-19

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю посилення ролі економічної дипломатії у формуванні ефективної політики сталого розвитку транспортної галузі України в умовах поглиблення євроінтеграції та трансформації європейського транспортного простору. У статті проаналізовано підходи Європейського Союзу та України до реалізації політики сталого розвитку транспорту через механізми економічної дипломатії. Визначено особливості дипломатичної взаємодії у різних сегментах транспорту, зокрема в автомобільних і залізничних перевезеннях, з урахуванням екологічних вимог, цифровізації та інституційної гармонізації з Європейським Союзом. Обґрунтовано ключові напрями модернізації транспортного сектору України в контексті реалізації політики сталого розвитку, зміцнення його конкурентоспроможності та інтеграції до європейського транспортного простору в сучасних умовах.

ЦИРКУЛЯРНА ЕКОНОМІКА – ДРАЙВЕР ПОСИЛЕННЯ ТРАНСФЕРНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ

Ірина Крамаренко — 2026-05-19

В статті розкрито концепцію циркулярної економіки як стратегічного драйвера посилення трансферного потенціалу підприємств. Досліджено сутність поняття циркулярної економіки, що засвідчило про розмаїття поглядів у науковому та академічному середовищі. Визначено, що «циркулярну економіку» трактують як економічну систему, модель або дієвий інструмент забезпечення сталого розвитку. Наголошено, що концептуальні засади циркулярної економіки демонструють тісний взаємозв’язок із трансферним потенціалом підприємств, забезпечуючи сталість розвитку через раціональне використання наявних ресурсів та джерел фінансування. Доведено, що трансферний потенціал є забезпечувальною функцією розвитку підприємств, що реалізується через технологічні, ресурсні та інформаційні потоки.

ПРОПОРЦІЙНІСТЬ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ КРИПТОАКТИВІВ: КОМПЛАЄНС-ВИТРАТИ ТА БАР’ЄРИ ВХОДУ ДЛЯ МСП В УМОВАХ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ MICA

Ірина Краснова — 2026-05-19

Стаття досліджує пропорційність регулювання ринку криптоактивів під час імплементації Регламенту ЄС 2023/1114 (MiCA) крізь призму комплаєнс-витрат і бар'єрів входу для малих та середніх підприємств (МСП). На відміну від макроекономічних чи правових студій, фокус на мікроекономіці, а саме структура, масштаби та наслідки витрат постачальників послуг криптоактивами (CASP) на ліцензування й операції. На основі звітів KPMG, ESMA, EBA та регуляторів ЄС (Литва, Польща) надано кількісну оцінку одноразових (Whitepaper; капітал) та рекурентних витрат (DORA; штат). Встановлено непропорційний тиск на МСП, зростання бар'єрів, витіснення малих гравців та концентрацію ринку. Аналіз арбітражу в перехідний період показує ризики дисбалансів. Запропоновано пропорційність: пісочниці, диференційований капітал, RegTech з NLP для AML/KYC. Для України — гармонізація з MiCA.

ТРАНСФОРМАЦІЯ ФУНКЦІЙ HR-МЕНЕДЖМЕНТУ В ІТ-КОМПАНІЯХ ПІД ВПЛИВОМ ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Наталія Малярчук — 2026-05-19

Трансформація функцій HR-менеджменту в ІТ-компаніях зумовлена активним впровадженням технологій штучного інтелекту, що сприяє переосмисленню традиційних підходів до управління персоналом. Інтеграція AI-рішень забезпечує автоматизацію ключових HR-процесів, підвищує точність добору кадрів, ефективність оцінювання та персоналізацію навчання працівників. Водночас відбувається зміщення акценту з адміністративних функцій на стратегічну роль HR як партнера бізнесу. Використання аналітики даних і цифрових інструментів сприяє підвищенню продуктивності праці та оптимізації управлінських рішень. Актуалізуються питання етичності застосування штучного інтелекту, захисту персональних даних і розвитку нових компетентностей HR-фахівців в умовах цифрової трансформації.

АДАПТАЦІЯ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТУРИСТИЧНОЮ ГАЛУЗЗЮ УКРАЇНИ ДО СУЧАСНИХ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ВИКЛИКІВ

Оксана Марченко — 2026-05-19

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю відходу від застарілих статичних моделей планування на користь динамічних адаптивних стратегій, що здатні нівелювати вплив інфляційного тиску, енергетичного дефіциту та радикальної зміни географії споживчого попиту. Практичне значення дослідження полягає у розробці конкретних дієвих рекомендацій для органів державної влади та суб’єктів туристичного бізнесу щодо використання інструментів ощадливого управління та ітераційного планування, що дозволить зберегти життєздатність галузі до моменту повного відновлення міжнародного сполучення. Сформульовані висновки можуть бути використані при розробці регіональних стратегій відновлення та розвитку туризму та програм підтримки малого підприємництва на деокупованих територіях.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ МЕРЧАНДАЙЗИНГУ: РОЛЬ ФІНАНСОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ФОРМУВАННІ ЕФЕКТИВНОЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДТРИМКИ БІЗНЕСУ

Соломія Пилипенко — 2026-05-19

У статті досліджено особливості цифровізації мерчандайзингу в умовах розвитку цифрової економіки та визначено роль фінансових технологій у трансформації бізнес-процесів роздрібної торгівлі. Розкрито сутність цифрового мерчандайзингу як системи управління взаємодією між товаром, торговим середовищем і споживачем на основі даних. Проаналізовано ключові інструменти фінтеху, зокрема електронні платежі, аналітичні системи, цифрові каси та технології Big Data і штучного інтелекту. Обґрунтовано вплив фінансових технологій на підвищення ефективності управління асортиментом, персоналізацію пропозицій і забезпечення прозорості фінансових потоків. Визначено роль держави у формуванні ефективної політики підтримки бізнесу, розвитку цифрової інфраструктури та вдосконаленні регуляторного середовища.

ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ

Олександр Приходько — 2026-05-19

Актуальність теми зумовлена необхідністю підвищення ефективності формування та управління фінансовими ресурсами страхових компаній в умовах нестабільного економічного середовища та посилення фінансових ризиків. Метою статті є узагальнення теоретичних засад формування фінансових ресурсів страховиків та визначення підходів до їх ефективного управління. У роботі проаналізовано сутність фінансових ресурсів страхової компанії, джерела їх формування та особливості структури в сучасних умовах. Досліджено вплив внутрішніх і зовнішніх факторів на фінансову стійкість страховика та його платоспроможність. Обґрунтовано ключові підходи до управління фінансовими ресурсами, спрямовані на забезпечення ліквідності, прибутковості та мінімізації ризиків. Визначено, що ефективне управління фінансовими ресурсами є основою стабільного функціонування страхової компанії та її конкурентоспроможності на фінансовому ринку. Запропоновано теоретичні узагальнення щодо вдосконалення підходів до формування фінансової бази страховиків.

АДАПТАЦІЯ НІМЕЦЬКОЇ МОДЕЛІ ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В СТРАТЕГІЮ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

Оксана Сидоренко — 2026-05-19

Стаття досліджує механізми публічно-приватного партнерства як стратегічного інструменту залучення приватних інвестицій для масштабної відбудови України в умовах війни та повоєнного періоду. Основну увагу зосереджено на порівняльному аналізі української та німецької моделі Öffentlich-Private Partnerschaft. Акцентовано на специфіці німецького досвіду реалізації ППП-проєктів, що вирізняється високим ступенем децентралізації і оцінці на основі критерію «співвідношення ціни та якості» (Value for Money) і використанням державного компаратора (Public Sector Comparator). Детально розкрито фундаментальні розбіжності між вітчизняною та німецькою практиками. Досліджено як переваги німецької моделі, так і її потенційні недоліки. За результатами дослідження запропоновано перехід до концепції «People-first PPP» для підвищення соціальної цінності відновлення та формування стійкої національної моделі ППП, здатної забезпечити ефективну модернізацію критичної інфраструктури відповідно до стандартів ЄС.

ОЦІНОЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ТА ПОКАЗНИКИ КОНКУРЕНТНОЇ МАРКЕТИНГОВОЇ АКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

Андрій Федорченко — 2026-05-19

Доведена дослідницька актуальність проблеми формування теоретико-методичних основ оцінювання конкурентної маркетингової активності підприємств. Представлено огляд наукових підходів щодо розуміння змісту понять ділової, конкурентної, маркетингової активності підприємств. Визначено зміст поняття конкурентної маркетингової активності. Виокремлено детермінанти конкурентної маркетингової активності та з’ясовано їх критерії. Представлено видову диференціацію активності конкурентних дій у форматах цінової, асортиментної, інформаційної та організаційної конкуренції, з можливістю її кількісного вимірювання. Обґрунтовано порядок визначення параметрів активності на основі фінансового, експертного й організаційно-управлінського способів із використанням порівняльних коефіцієнтів інтенсивності, частоти і комплексності конкурентних дій.

ГІБРИД 2.0 ЯК УПРАВЛІНСЬКА ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА: ПРОЄКТУВАННЯ ЗМІСТОВНОЇ СПІВПРИСУТНОСТІ, КООРДИНАЦІЇ ТА СПРАВЕДЛИВОСТІ

Дарід Аль-Хаялі — 2026-05-20

У цій статті представлено модель «Гібрид 2.0» як управлінську операційну систему для організації продуктивних гібридних та офісних робочих середовищ. Обгрунтовано, що на ефективність робочого місця більший вплив мають якість координації, організація змістовної співприсутності, зрілість управлінських практик і справедливість у формуванні досвіду працівників, ніж формально встановлена кількість днів, проведених в офісі. Модель «Гібрид 2.0» розрізняє політичні змінні - суворість політики, дизайн гнучкості та якість управлінського обґрунтування - і практичні змінні, що охоплюють ритми співпраці, стандарти проведення зустрічей і документування, наставництво, навчальні процедури, оцінювання результативності на основі результатів і запобіжники проти упередження близькості. Наукова новизна полягає у представленні моделі «Гібрид 2.0» як цілісної рамки управлінського проєктування. Практичне значення статті полягає у визначенні пріоритетів упровадження, логіки діагностики та послідовності управлінських рішень, які дають змогу перетворити фізичну присутність із символічного обов’язку на реальний організаційний ресурс.

РОЛЬ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ У ФОРМУВАННІ СИСТЕМИ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ

Олена Бездітко — 2026-05-20

У статті досліджено роль корпоративного управління у формуванні ефективної системи ризик-менеджменту акціонерних товариств в умовах глобалізаційних змін, цифрової трансформації та зростання невизначеності бізнес-середовища. Розроблено концептуальну модель інтегрованої системи ризик-менеджменту корпоративного управління, яка набуває системного характеру та реалізується через послідовність взаємопов’язаних етапів. Визначено, що інтеграція ризик-менеджменту в систему корпоративного управління сприяє підвищенню стійкості підприємств і забезпеченню їх довгострокової конкурентоспроможності. Представлено класифікацію за ступенем критичності ризику для того, щоб сформувати базу для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Запропонований підхід ґрунтується на поділі ризиків залежно від рівня їх потенційного впливу на фінансову стійкість, інвестиційну привабливість та загальну стабільність функціонування акціонерного товариства.

РЕСУРСНА БАЗА КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ: СПЕЦИФІКА ФОРМУВАННЯ ТА ФАКТОРИ ВПЛИВУ

Тетяна Гаврилко — 2026-05-20

У науковій статті досліджено економічну сутність та значення ресурсної бази комерційних банків як ключової передумови їх ефективного функціонування та розвитку. Розкрито особливості формування ресурсної бази, зокрема структуру власних, залучених і запозичених коштів банківських установ. Проаналізовано основні внутрішні та зовнішні фактори, що впливають на обсяг і структуру банківських ресурсів, серед яких макроекономічна ситуація, рівень довіри до банківської системи, регуляторна політика та конкурентне середовище. Особливу увагу приділено проблемам оптимізації ресурсної бази та підвищення ефективності управління нею в сучасних умовах. Обґрунтовано напрями вдосконалення формування ресурсної бази комерційних банків з метою забезпечення їх фінансової стійкості та конкурентоспроможності.

ІНСТИТУЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЛІТИКИ ДЕКАРБОНІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РЕФОРМУВАННЯ

Андрій Глущенко — 2026-05-20

Стаття присвячена дослідженню інституційного забезпечення політики декарбонізації в Україні в умовах сучасних кліматичних викликів та євроінтеграційних процесів. У роботі обґрунтовано, що декарбонізація виступає ключовим напрямом трансформації сучасної економіки та передбачає системні зміни в енергетиці, промисловості, транспорті та інших секторах господарювання. Проаналізовано функціонування системи державного управління у сфері кліматичної політики, визначено ключові інституційні дисфункції, зокрема фрагментованість повноважень, недостатній рівень міжвідомчої координації та відсутність єдиного центру управління. Узагальнено міжнародний досвід та здійснено порівняльний аналіз моделей управління в Україні та Європейському Союзі. Обґрунтовано напрями вдосконалення інституційного забезпечення, спрямовані на підвищення ефективності реалізації політики декарбонізації.

ПОВЕДІНКОВІ ФІНАНСИ В СИСТЕМІ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

Надія Давиденко — 2026-05-20

У статті досліджено роль поведінкових фінансів у системі прийняття рішень на підприємствах в умовах сучасної економічної нестабільності, цифрової трансформації та зростання рівня невизначеності. Встановлено, що фінансові рішення підприємств часто приймаються під впливом психологічних, емоційних та когнітивних чинників. До найбільш поширених із них належать надмірна впевненість управлінців, ефект підтвердження власної позиції, небажання фіксувати втрати, різна схильність до ризику, інтуїтивний вибір та обмежена раціональність. Визначено, що такі поведінкові особливості можуть суттєво впливати на вибір джерел фінансування, інвестиційну активність, структуру капіталу, політику бюджетування та управління ризиками. Доведено, що урахування поведінкових аспектів у системі фінансового менеджменту сприятиме підвищенню ефективності використання ресурсів, зміцненню фінансової стійкості та формуванню довгострокових конкурентних переваг підприємств.

ПЕРСПЕКТИВИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКОВО-КОНТРОЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ ТОВАРІВ КРИТИЧНОГО ІМПОРТУ В АГРАРНІЙ ГАЛУЗІ

Світлана Дерев’янко — 2026-05-20

У статті здійснено комплексне комплексне дослідження удосконалення обліково-контрольного забезпечення операцій критичного імпорту в аграрній галузі за воєнного стану. Критичний імпорт забезпечує безперервність виробництва сільгосппідприємств шляхом постачання техніки, запчастин та обладнання. Операції характеризуються високою регуляторною залежністю, складністю документування та посиленим валютним контролем. Основна проблема – відсутність єдиного методологічного підходу, що призводить до фрагментації обліку. Обґрунтовано необхідність інтеграції митних і податкових систем, стандартизації документації, цифровизації процесів, гармонізації з МСФЗ та ризик-орієнтованого контролю для підвищення прозорості й фінансової стійкості підприємств.

СОЦІАЛЬНИЙ ФРАНЧАЙЗИНГ ЯК СТРАТЕГІЯ МАСШТАБУВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ У КОНТЕКСТІ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

Анастасія Діденко — 2026-05-20

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю обґрунтування потенціалу соціального франчайзингу як дієвої стратегії тиражування успішних соціальних рішень для оперативного вирішення суспільних проблем через перевірені бізнес-моделі. Мета статті полягає у обґрунтуванні потенціалу соціального франчайзингу як стратегічного інструменту масштабування соціальних змін у процесі повоєнного відновлення України. Узагальнено ключові фактори ефективного функціонування моделі соціального франчайзингу. Наведено приклади функціонування соціального франчайзингу у різних галузях, досліджено адаптацію бізнес-моделей до різних економічних та культурних умов. Практичне значення полягає у ідентифікації факторів успіху соціального франчайзингу, що дозволяють ефективно масштабувати соціальні рішення та прискорити реалізацію проєктів через адаптацію життєздатних бізнес-моделей.

РЕГУЛЯТОРНІ ПРОЦЕСИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ БІЗНЕСУ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ

Галина Єрмак — 2026-05-20

У статті здійснено обґрунтування концептуальних засад регуляторних процесів формування системи забезпечення економічної безпеки бізнесу. Обґрунтовано сутність цих процесів, що полягає у забезпеченні збалансованої взаємодії державного регулювання, корпоративного управління та ринкових інструментів саморегуляції, сукупна дія яких формує адаптивне середовище економічної безпеки бізнесу. Запропоновано авторський підхід до розуміння структурного виміру регуляторних процесів, в межах якого виокремлено три взаємопов’язані їх підсистеми: нормативно-правову, інституційно-організаційну та економіко-управлінську. Доведено, що концептуалізація регуляторних процесів як цілісної багаторівневої системи дозволяє поглибити теоретичне розуміння механізмів формування системи забезпечення економічної безпеки бізнесу в Україні в сучасних умовах.

УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА В УМОВАХ ВОЄННОЇ ТА ПОСТКРИЗОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Оксана Макар — 2026-05-20

У статті досліджено теоретико-методичні засади та практичні підходи до управління ризиками туристичних підприємств і суб’єктів готельно-ресторанного господарства в умовах воєнної та посткризової трансформації. Обґрунтовано сутність ризиків як комплексної економічної категорії та визначено особливості їх прояву у сучасному середовищі. Проведено систематизацію ризиків і досліджено вплив воєнних та кризових факторів на діяльність підприємств. Запропоновано структурно-логічну модель управління ризиками та напрями формування інтегрованої системи ризик-менеджменту на засадах ризик-орієнтованого підходу. Доведено, що впровадження інтегрованих підходів сприяє підвищенню стійкості, адаптивності та конкурентоспроможності підприємств.

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ІТ-ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ: ПОБУДОВА ІНТЕГРАЛЬНОГО ІНДЕКСУ

Олена Павлова — 2026-05-20

У статті досліджено методичні підходи до оцінки сталого розвитку ІТ-підприємств України в контексті євроінтеграції та зростаючих вимог до нефінансової звітності. Мета статті – розробити науково обґрунтовану систему критеріїв і методику побудови інтегрального індексу сталого розвитку ІТ-підприємства (ІСРП), адаптовану до специфіки галузі. Обґрунтовано недостатність традиційних трикомпонентних моделей для ІТ-сектору та запропоновано розширену чотирикомпонентну структуру: економічна, екологічна, соціальна та управлінська складові. Розроблена система показників ІСРП спирається на стандарти GRI Universal 2021 та Європейські стандарти звітності зі сталого розвитку (ESRS). Описано алгоритм розрахунку індексу із застосуванням методу нормалізації мінімум-максимум і зваженого агрегування субіндексів. Наукова новизна: вперше запропоновано галузево специфічну методику ІСРП для ІТ-підприємств, що враховує нематеріальний характер активів і людиноцентричну природу галузі. Практична значущість результатів полягає у можливості застосування ІСРП як інструменту управлінського контролю та бенчмаркінгу в умовах імплементації євростандартів звітності в Україні.

ОЦІНКА ТОВАРІВ В ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКОВОГО ПРОЦЕСУ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА: УПРАВЛІНСЬКИЙ І ПОДАТКОВИЙ АСПЕКТИ

Валерій Плаксієнко — 2026-05-20

У статті виконане дослідження проблематики облікової оцінки товарів із врахуванням управлінського та податкового аспектів. Виокремлено основні методичні процедурні елементи оцінки товарів. Проаналізований порядок розподілу транспортно-заготівельних витрат як складової первісної оцінки товарів. Шляхом моделювання доведено, що результати оцінки вибуття товарів методом обліку за цінами продажу визначаються виключно цінами придбання і хронологією руху товарів. Виконане ранжування методів оцінки вибуття товарів за результатами в площині формування даних щодо фінансових результатів та вартості залишків товарів в умовах інфляції. Досліджена проблематика вибору методу оцінки вибуття товарів як компромісу між можливістю оціночно підвищити інвестиційну привабливість та кредитоспроможність підприємства за даними фінансової звітності та можливістю оптимізувати рівень податкового навантаження в частині податку на прибуток.

АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДАМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я У ВЗАЄМОДІЇ З НАЦІОНАЛЬНОЮ СЛУЖБОЮ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Олена Рудінська — 2026-05-20

Система управління закладами охорони здоров’я України функціонує в умовах реформування галузі, впровадження Програми медичних гарантій та переходу до моделі фінансування за принципом «гроші йдуть за пацієнтом». Це зумовлює зростання ролі аналітичного забезпечення управлінських рішень на рівні закладів охорони здоров’я, зокрема в частині взаємодії з Національною службою здоров’я України. У статті розглянуто ключові елементи аналітичної складової діяльності закладу охорони здоров’я, включаючи аналіз тарифів, пакетів медичних послуг, вимог до контрактування та використання електронної системи охорони здоров’я як джерела управлінських даних. Систематизовано основні джерела інформації та визначено точки аналітичного впливу на ефективність діяльності закладу. Обґрунтовано доцільність багаторівневої моделі організації аналітичної роботи з поєднанням управлінського, підроздільного та індивідуального рівнів аналізу. Наукова новизна полягає у формуванні узагальненої моделі аналітичного забезпечення управління закладом охорони здоров’я в умовах співпраці з Національною службою здоров’я України.

ІННОВАЦІЙНІ ФІНАНСОВІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФОРМУВАННІ ЗБАЛАНСОВАНОГО МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Максим Слатвінський — 2026-05-20

В статті обґрунтовано збалансований механізм управління економічною безпекою суб’єктів господарювання з акцентом на впровадження інноваційних фінансових технологій. Виявлено суперечність між потребою в інноваційному розвитку та традиційними методами економічної безпеки, що стримують інновації через надмірну регульованість. Запропоновано структурно-логічну модель механізму, яка включає прогностичний та трансакційний модулі і модуль диверсифікації ризиків. Для моніторингу ефективності функціонування механізму розроблено інтегральний індекс збалансованості, який включає індикатори інноваційної активності, економічної безпеки та FinTech-інтеграції. Доведено, що впровадження механізму дозволяє мінімізувати витрати на адміністрування системи безпеки та прискорити комерціалізацію інновацій без загрози втрати платоспроможності.

ВПЛИВ ВОЄННОГО СТАНУ НА ФУНКЦІОНУВАННЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

Вікторія Шалухіна — 2026-05-22

У статті досліджено трансформацію системи муніципального управління в умовах правового режиму воєнного стану. Проаналізовано динаміку внутрішнього переміщення населення та її вплив на навантаження муніципальних хабів, зокрема у розрізі регіональних кластерів: від інноваційного лідерства (Київ) до ресурсної автономії (Миколаївська область). Особливу увагу приділено фінансовому виміру стійкості громад, реструктуризації доходів місцевих бюджетів та зміні балансу між процесами централізації та децентралізації. Обґрунтовано необхідність впровадження диференційованого реінжинірингу управлінських процесів та цифровізації звітності через систему DREAM для забезпечення переходу від стратегії «виживання» до «керованого відновлення». Проведений аналіз публікацій показав широкий спектр трансформацій у системі державного та місцевого управління, спричинених повномасштабною війною, потребою євроінтеграції та цифровізації. Визначено, що значна частина науковців аналізує зміни в адміністративно-правовому регулюванні громад, фінансову стійкість місцевих бюджетів у процесі децентралізації та роль смарт-інфраструктури у відбудові. Особлива увага приділяється концепціям інклюзивного розвитку, благодійній діяльності та соціальному захисту як фундаменту для повоєнного відновлення національної економіки. Визначено, що спостерігається складний баланс між централізаційними тенденціями (створення військових адміністрацій, обмеження прозорості) та децентралізаційною автономією громад у сфері надання послуг. Попри розширення оперативних повноважень голів громад у тилових регіонах, існує ризик «повзучої рецентралізації», що може послабити місцеву суб’єктність у процесах відновлення. Стан рівноваги між цими силами залишається нестабільним і залежить від регіонального контексту та близькості до зони бойових дій. Доведено, що висока трансфертна залежність (до 37% у 2024 р.) вимагає від муніципальних менеджерів зміни парадигми, починаючи від пасивного розподілу дотацій до активного фандрайзингу та управління інвестиційними проєктами. Наголошено, що ключовим бізнес-процесом стає впровадження систем цифрового моніторингу (зокрема DREAM), що забезпечує підзвітність перед міжнародними донорами та дозволяє реалізувати стратегію «Build Back Better» на засадах прозорості та ефективності.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ В США ТА ЇЇ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ

Євген Шиманський — 2026-05-22

Стаття аналізує систему інтелектуальної власності (ІВ) у США та її вплив на економічний розвиток і інноваційну діяльність. Використано комплексний методологічний підхід, що включає аналіз нормативно-правових актів, судової практики, економіко-статистичний аналіз, порівняльний огляд міжнародного досвіду та системний аналіз інноваційної політики. Особлива увага приділяється працям О. Ліхоти щодо ролі ІВ у сучасній економіці, зокрема комерціалізації технологій та трансферу. Застосовано SWOT-аналіз і оцінку ефективності правових механізмів у сфері ІВ, що дозволяє виявити переваги і недоліки системи та визначити напрями її вдосконалення. Результати показують, що система ІВ у США є високоефективною та інтегрованою в національну інноваційну економіку. Практичне значення дослідження полягає у формуванні ефективних стратегій державного регулювання інноваційної діяльності та ІВ, розвитку механізмів комерціалізації наукових розробок, підтримки стартапів і малого бізнесу, а також створенні сприятливого інноваційного середовища для підвищення конкурентоспроможності на глобальному ринку.

АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА ПРИКЛАДІ АТ «УКРПОШТА»

Богдан Засадний — 2026-05-22

У статті досліджено динаміку наявності та стану основних засобів на підприємстві, виявлено негативні тенденції, пов'язані з управлінням процесами формування, використання та відтворення основних засобів. Доведено, що ефективне управління основними засобами підприємства можливе за умови формування своєчасного та достовірного інформаційного забезпечення, що генерується обліковою та аналітичною системами підприємства. Обґрунтована доцільність упровадження механізму формування обліково-аналітичного забезпечення з метою підвищення оперативності управлінських рішень стосовно ефективного використання й відтворення основних засобів підприємства на основі інформаційно-комунікаційних зв'язків між системами бухгалтерського обліку та економічного аналізу.