Сталий розвиток економіки

СТРАХУВАННЯ ЛАНЦЮГІВ ПОСТАЧАННЯ ЯК ЕЛЕМЕНТ АНТИКРИЗОВОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ

Дмитро Наливайко — 2026-04-03

У статті досліджено роль страхування ланцюгів постачання як інструменту антикризового управління підприємствами в Україні. Проаналізовано сучасний стан страхового ринку та ідентифіковано ключові ризики, що впливають на безперервність ланцюгів постачання в умовах воєнного стану та постпандемічної нестабільності. Систематизовано страхові механізми захисту логістичних процесів, зокрема майнове страхування, страхування бізнес-перерви, кредитне страхування та страхування від воєнних ризиків. Запропоновано модель інтеграції страхового захисту у систему превентивного антикризового менеджменту підприємства. Обґрунтовано практичне значення страхування для збереження ліквідності та операційної безперервності бізнесу.

ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ ПІДПРИЄМСТВ ХЛІБОПЕКАРСЬКОЇ ГАЛУЗІ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ ТА ВОЄННОГО СТАНУ

Володимир Красношапка — 2026-04-03

У статті досліджується управління витратами підприємств хлібопекарської галузі (КВЕД 10.71) в умовах економічної нестабільності. Розглянуто ТОВ «Київхліб», ПАТ «Концерн Хлібпром» та ТОВ «Черкасихліб ТД» за 2021–2024рр. Оцінено обсяги виробництва та реалізації продукції. Проаналізовано фінансові результати та структуру витрат. Використано відносні показники: операційні витрати на 1грн доходу, матеріаломісткість, зарплатовіддача, фондовіддача, коефіцієнт окупності витрат. Виявлено високу чутливість підприємств до змін цін на сировину та енергоносії. Показано необхідність адаптивного управління та інтегрованого аналізу. Визначено потенціали підвищення фінансової стійкості та конкурентоспроможності. Практичне значення полягає у методичних рекомендаціях для ефективного управління витратами та забезпечення продовольчої безпеки.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ВСТУПНОЇ КАМПАНІЇ УНІВЕРСИТЕТУ

Наталія Покорни — 2026-04-03

У статті здійснено теоретичне обґрунтування та емпіричну оцінку економічної ефективності цифровізації вступної кампанії університету в умовах становлення цифрової економіки та переходу до платформних моделей управління. Вступна кампанія розглядається не як окрема адміністративна процедура, а як стратегічний елемент формування контингенту та дохідної бази закладу вищої освіти, результати якого безпосередньо впливають на обсяг грошових потоків і рівень фінансової стійкості інституції. Обґрунтовано, що інтеграція інформаційних, організаційних і фінансових компонентів у межах єдиної цифрової платформи забезпечує зниження транзакційних та операційних витрат, оптимізацію кадрового навантаження, прискорення обробки даних і підвищення завершеності фінансового циклу. Доведено, що цифрова архітектура вступу виконує функцію керованої «фінансової воронки», у межах якої кожен етап взаємодії має вимірюваний економічний результат. Підкреслено, що системна інтеграція модулів дозволяє трансформувати управління вступом із реактивної адміністративної практики у проактивний фінансово-аналітичний процес. Емпіричну базу дослідження становлять результати впровадження цифрової платформи EUni під час вступної кампанії 2025/2026 н. р. Приватного закладу вищої освіти «Європейський університет» (м. Київ). У системі було зареєстровано 3147 вступників, із яких 2089 осіб успішно завершили процедуру зарахування, що відповідає високому рівню фінальної конверсії. Доведено, що логічна цілісність цифрової архітектури, інтегрованість фінансового модуля та прозорість статусів у режимі реального часу мінімізують втрати між етапами договору, оплати й зарахування, трансформуючи інформаційний інтерес абітурієнтів у реальний фінансовий результат. Встановлено, що цифровізація вступної кампанії формує ефект економії на масштабі, підвищує рівень монетизації цифрового трафіку та забезпечує прогнозованість фінансових надходжень завдяки централізованому моніторингу грошових потоків. Зроблено висновок, що інтегрована цифрова платформа прийому є економічно доцільним інструментом підвищення дохідності та фінансової стійкості університету, а також стратегічною складовою моделі цифрового університету.

СИСТЕМИ ЗЕЛЕНИХ ПОКАЗНИКІВ ТА МЕТРИК У ДІЯЛЬНОСТІ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Олексій Рябчин — 2026-04-03

Метою статті є узагальнення підходів до формування кліматичних індикаторів, що використовуються міжнародними організаціями для оцінювання прогресу у пом’якшенні зміни клімату та адаптації до неї. Застосовано методи порівняльного аналізу й систематизації. Досліджено практики Організація економічного співробітництва та розвитку та Міжнародний валютний фонд щодо структурування показників за екологічними, економічними, фінансовими й соціальними вимірами та інтеграції кліматичних ризиків у макроекономічну політику. Обґрунтовано можливість використання цих підходів для розвитку національної системи кліматичного врядування й планування зеленого відновлення.

ГЛОБАЛІЗАЦІЙНІ ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ: АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ПІДХОДІВ І ТЕНДЕНЦІЙ

Дмитро Сірош — 2026-04-03

У статті здійснено теоретико-аналітичне узагальнення впливу глобалізаційних процесів на формування та розвиток трудового потенціалу аграрних підприємств України. Систематизовано економічні, соціальні, технологічні та інституційні чинники трансформації аграрного ринку праці в умовах посилення міжнародної конкуренції, цифровізації та зростання мобільності робочої сили. Показано, що скорочення зайнятості в галузі супроводжується підвищенням продуктивності праці та зміною професійної структури персоналу, водночас загострюються ризики старіння кадрів і міграційного відтоку. Визначено ключові суперечності між кількісним скороченням зайнятості та зростанням вимог до якості людського капіталу. Обґрунтовано напрями адаптації системи управління людськими ресурсами до вимог «зеленої» та цифрової економіки й узгодження кадрової політики із європейськими стандартами.

УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ІТ В УМОВАХ ДІДЖІТАЛІЗАЦІЇ БІЗНЕСУ ТА ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Віктор Алькема — 2026-04-07

У статті досліджено теоретико-методичні засади управління інвестиційним забезпеченням інноваційної діяльності, інноваційного розвитку підприємств сфери інформаційних технологій в умовах діджиталізації бізнесу та євроінтеграції. Актуальність теми проведеного дослідження обумовлена тим, що стан сучасної економіки країни та перспективи її післявоєнного відновлення значною мірою залежать від інтенсивності та масштабів інвестиційних процесів у всіх сферах та напрямах економічної діяльності країни. Інвестиції є основним ресурсом та джерелом впровадження інноваційних проектів як післявоєнної відбудови так і високотехнологічного розвитку який забезпечуватиметься розробкою інновацій, а активність інвестиційного забезпечення напряму впливає на стан впровадження інноваційної діяльності і як результат на інноваційний розвиток підприємств.

ДОСЛІДЖЕННЯ ЧИННИКІВ ФОРМУВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ В УКРАЇНІ

Ольга Коць — 2026-04-09

Актуальність теми статті зумовлена критичним станом ринку праці України в умовах воєнного стану, що потребує переосмислення традиційних чинників його формування. Метою дослідження є комплексний аналіз сучасних детермінант розвитку ринку праці та ідентифікація основних тенденцій його функціонування у період 2021-2025 рр. У роботі досліджено вплив глобальних та національних чинників на ринок праці та визначено тенденції, які вони зумовлюють у сьогоденні. Визначено, що основним ринкоформуючим чинником виступає повномасштабне вторгнення, яке спричинило виникнення низки вторинних чинників, які з часом набули самостійного характеру. Автор довів, що попри зростання фактичного безробіття, спостерігається гострий дефіцит кваліфікованих кадрів. Зроблено висновок про необхідність адаптації державної політики зайнятості та корпоративних стратегій управління персоналом до тенденцій розвитку національного ринку праці.

АНАЛІЗ ФАКТОРІВ ВПЛИВУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АГРАРНОГО БІЗНЕСУ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Владислав Кравченко — 2026-04-09

Стаття присвячена ідентифікації та визначенню впливу факторів на ефективність діяльності підприємств аграрного бізнесу Житомирської області. Визначено, що діяльність підприємств аграрного бізнесу характеризується негативними тенденціями до зниження ефективності, що визначає доцільність вивчення факторів впливу на формування ефективності. Запропоновано процесну модель аналізу факторів впливу на ефективність діяльності підприємства аграрного бізнесу. В межах цього дослідження сконцентровано увагу на аналізі зовнішніх факторів впливу на функціонування підприємств аграрного бізнесу Житомирської області. На основі проведеного опитування представників підприємств аграрного бізнесу Житомирської області з’ясовано, що вплив факторів зовнішнього середовища є переважно негативним. Побудовано матрицю PEST-аналізу, що формує підґрунтя для розробки подальших управлінських рішень.

ТЕНДЕНЦІЇ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПРОМИСЛОВОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Тетяна Данилюк — 2026-04-10

У дослідженні узагальнено сучасні тенденції цифрової трансформації промислового сектора України, визначено її напрями, чинники впливу та стратегічні переваги. Цифровізація промисловості забезпечує, в умовах сталого розвитку, перехід підприємств до інноваційно-орієнтованих моделей виробництва на основі великих даних, штучного інтелекту, цифрових двійників і хмарних технологій. Ключові переваги цифрової трансформації полягають у підвищенні ефективності виробництва, скороченні витрат, покращенні якості продукції, гнучкості управління та інтеграції в глобальні ланцюги вартості. Визначено, що розвиток цифрової культури та людського капіталу є ключовими умовами успіху. Цифровізація промисловості розглядається як глибока соціально-економічна трансформація, орієнтована на сталий розвиток, людиноцентричність та екологічну відповідальність.

ТРАНСФОРМАЦІЯ БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Любов Петик — 2026-04-10

У статті розглянуто теоретичні та практичні аспекти функціонування біржової діяльності в Україні в умовах сучасних економічних викликів. Проаналізовано економічну сутність біржі як важливого елемента ринкової інфраструктури, що забезпечує ефективний перерозподіл фінансових ресурсів, формування ринкових цін та підвищення прозорості операцій із цінними паперами. Досліджено динаміку кількості фондових бірж, обсягів емісії акцій і рівень торговельної активності на організованих ринках капіталу. Особливу увагу приділено інституційним змінам, пов’язаним із впливом воєнного стану та процесами європейської інтеграції. Визначено напрями підвищення ефективності біржової діяльності, зокрема розвиток цифрових технологій та консолідацію біржового ринку.

КОНТРОЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ ДПС УКРАЇНИ В СИСТЕМІ БЮДЖЕТНО-ПОДАТКОВОГО АДМІНІСТРУВАННЯ: СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ

Габріелла Лоскоріх — 2026-04-13

У статті досліджено сучасні тенденції контрольної діяльності ДПС України в системі бюджетно-податкового адміністрування упродовж 2021–2024 рр. Проаналізовано динаміку загальної кількості податкових перевірок, їх видову структуру, суми донарахувань і результативність контрольних заходів у розрахунку на одну перевірку. Встановлено скорочення загальної кількості перевірок порівняно з 2021 р. за одночасного зростання фіскальної віддачі контрольної діяльності. Обґрунтовано, що найвищу результативність зберігали планові перевірки, тоді як найвищі темпи приросту демонстрували позапланові перевірки. Виявлено істотну трансформацію структури порушень за видами податків і платежів. Наукова новизна дослідження полягає у комплексній оцінці контрольної діяльності ДПС України за 2021–2024 рр. на основі поєднання кількісного, структурного та результативного аналізу. Запропоновано напрями підвищення ефективності податкового контролю на основі ризикоорієнтованого підходу, оптимізації структури перевірок і цифровізації податкового адміністрування.

ПРОТИДІЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ДОХОДІВ І ФІНАНСУВАННЮ ТЕРОРИЗМУ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА РИЗИКИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Віталій Рисін — 2026-04-14

У статті досліджено актуальні проблеми функціонування системи протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму в Україні в умовах воєнного стану. Обґрунтовано, що повномасштабна збройна агресія та трансформація економіки зумовлюють зростання ризиків використання фінансових потоків у незаконних цілях, зокрема через цифрові активи та благодійні надходження. Розкрито роль фінансових розслідувань як важливого інструменту забезпечення економічної безпеки, спрямованого на ідентифікацію активів та відстеження тіньових капіталів. Визначено основні ризики для фінансового моніторингу: використання гібридних механізмів обходу контролю кіберзагрози та зловживання волонтерськими структурами. Наголошено на необхідності вдосконалення інструментів моніторингу, посилення міжвідомчої координації та впровадження цифрової аналітики для зміцнення фінансової безпеки держави.

ФУНКЦІОНАЛЬНА АРХІТЕКТОНІКА СТІЙКОСТІ СОЦІОЕКОНОМІЧНОЇ МОДЕЛІ: ІНСТИТУЦІЙНІ, ПАРТНЕРСЬКІ ТА УПРАВЛІНСЬКІ МЕХАНІЗМИ

Назар Жук — 2026-04-15

У статті обґрунтовано концепцію функціональної архітектоніки стійкості соціоекономічної моделі як цілісної системи інституційних, партнерських та управлінських механізмів. Визначено роль формальних і неформальних інститутів, крос-секторальної взаємодії, розвитку людського капіталу, цифрової інклюзії та екологічної ефективності у забезпеченні адаптивності економічної системи. Доведено, що стійкість формується через інтеграцію соціальних і економічних процесів на різних рівнях управління. Систематизовано ключові механізми, які забезпечують довгострокову життєздатність і резильєнтність у BANI-середовищі. Обґрунтовано значення соціального капіталу й довіри як нематеріальних ресурсів розвитку. Визначено напрями посилення інституційної спроможності та інклюзивного зростання. Результати можуть бути використані у стратегічному управлінні та формуванні політики сталого розвитку.

СУЧАСНІ ТЕОРІЇ ТА МЕНЕДЖМЕНТ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В УМОВАХ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПЕРЕХОДУ МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНЮВАННЯ «ЗЕЛЕНИХ» КОМПЕТЕНЦІЙ

Наталія Стоянець — 2026-04-15

У статті проведено комплексне дослідження еволюції теорій людського капіталу в контексті сучасних глобальних викликів декарбонізації та цифрової трансформації. Доведено, що традиційні підходи, які розглядають людський потенціал як статичний набір знань для забезпечення економічного зростання, вичерпали свою актуальність. Натомість обґрунтовано перехід до нової еко-соціальної парадигми, де людський капітал виступає активним драйвером енергетичного переходу, а не просто пасивним фактором виробництва. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю формування інтелектуального фундаменту для реалізації парадигми подвійного переходу. Встановлено, що в умовах BANI-світу пріоритетними стають «зелені» навички, цифрова грамотність та етична відповідальність. Розроблено багатовимірну модель оцінювання «зеленого» людського капіталу на основі когнітивно-освітніх, результативно-екологічних та ціннісно-етичних індикаторів. Сформовано матрицю компетенцій, що диференціює Hard та Soft Skills у контексті кругової економіки. Запропоновано використання Big Data для моніторингу нових професійних ролей. Доведено, що розвиток «зеленого» потенціалу є стратегічною запорукою національної безпеки та інтеграції України в ЄС. У контексті повоєнного відновлення за принципом «відбудувати краще, ніж було» наголошено на важливості моделі навчання протягом життя для реалізації енергетичної децентралізації та інноваційного розвитку.

СВІТОВИЙ ДОСВІД ФОРМУВАННЯ МИТНОЇ ПОЛІТИКИ ЯК СКЛАДОВОЇ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇНИ

Юлія Полякова — 2026-04-16

У статті досліджено міжнародний досвід формування митної політики як важливого інструменту зовнішньоекономічної політики держави з акцентом на можливості його адаптації в Україні. Проаналізовано трансформацію митних інструментів під впливом глобалізації, цифровізації міжнародної торгівлі, воєнних викликів і процесів європейської інтеграції. Емпіричне дослідження базується на статистичних даних міжнародної торгівлі за 2015–2024 рр. та передбачає використання графічного аналізу і моделі множинної лінійної регресії для оцінювання впливу експорту, імпорту та тарифної ставки на динаміку ВВП. Результати свідчать про домінуючий вплив імпорту на економічну динаміку й обґрунтовують необхідність орієнтації митної політики на спрощення торгівлі, цифровізацію процедур і гармонізацію з міжнародними стандартами за умов трансформації глобальної торговельної системи.

РОЛЬ НЕПРЯМИХ ПОДАТКІВ У ПОДАТКОВІЙ СИСТЕМІ ДЕРЖАВИ: ФІСКАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ ТА РЕГУЛЯТОРНИЙ ВПЛИВ

Наталія Крихівська — 2026-04-17

У статті досліджено роль непрямих податків у податковій системі держави крізь призму їх фіскального значення та регуляторного впливу. Метою статті є узагальнення теоретичних підходів до розуміння сутності непрямих податків і оцінка їх значення у формуванні податкових надходжень зведеного бюджету України. Розкрито економічну природу податку на додану вартість, акцизного податку та мита, визначено їх місце у податковій системі. Проведено аналіз динаміки та структури надходжень непрямих податків у 2021-2025 рр. Встановлено домінування податку на додану вартість, насамперед за рахунок оподаткування імпортних товарів. Обґрунтовано, що непрямі податки поєднують високу фіскальну ефективність із регуляторним впливом на споживання, ціноутворення та зовнішньоекономічну діяльність. Визначено основні проблеми непрямого оподаткування та окреслено напрями вдосконалення податкової політики у цій сфері.

ЕВОЛЮЦІЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ В ЕПОХУ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Раїса Грінченко — 2026-04-20

У статті досліджено теоретичні засади формування системи управління підприємством в умовах цифровізації та розвитку технологій штучного інтелекту. Проаналізовано еволюцію поняття цифровізації. Узагальнено наукові підходи до дослідження цифрової трансформації та обґрунтовано роль штучного інтелекту як системоутворюючого елемента управлінської архітектури. Сформульовано визначення системи управління підприємством в умовах цифровізації. Особливу увагу приділено специфіці функціонування підприємств України в умовах війни, коли цифрові технології стають важливим фактором операційної стійкості та безперервності бізнес-процесів. Запропоновано алгоритм побудови системи управління підприємством, що базується на цифровій інфраструктурі, управлінні даними, цифровізації бізнес-процесів та інтеграції штучного інтелекту на операційному та стратегічному рівнях.

ПРОЦЕС ВИЗНАННЯ НАВИЧОК ТРУДОВИХ МІГРАНТІВ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЕКОНОМІЧНОЇ РЕІНТЕГРАЦІЇ ТА ПОВЕРНЕННЯ В УКРАЇНУ

Христина Залуцька — 2026-04-20

У статті досліджено проблему необхідності повернення трудових мігрантів в Україну в умовах демографічних втрат, дефіциту робочої сили та післявоєнного відновлення економіки. Обґрунтовано, що одним із ключових елементів механізму повернення та реінтеграції трудових мігрантів є процес визначення та визнання їхніх професійних навичок і компетентностей, набутих за кордоном, у тому числі, в неформальному та інформальному середовищі. Проаналізовано особливості ідентифікації, оцінювання і визнання навичок трудових мігрантів за кордоном. Окреслено основні етапи процесу визнання неформально набутих навичок трудових мігрантів, враховуючи передовий світовий досвід, потреби вітчизняного ринку праці, стратегії людського потенціалу та мотиви повернення. Запропоновано механізм повернення трудових мігрантів, структурно вибудований навколо процесу визначення та визнання їх навичок, набутих за кордоном.

ОБОРОННІ ЗАКУПІВЛІ ЯК ОБ’ЄКТ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ: ТРАНСФОРМАЦІЯ ПІДХОДІВ У КОНТЕКСТІ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

Наталія Здирко — 2026-04-20

У статті досліджено сутність оборонних закупівель як об’єкта державного фінансового контролю та обґрунтовано необхідність розширення підходу до їх розуміння. Встановлено, що чинне нормативне визначення оборонних закупівель має звужений характер, оскільки фактично зводить їх до стадії придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, тоді як законодавство одночасно оперує концепцією життєвого циклу. Доведено, що така внутрішня неузгодженість обмежує предметну область державного фінансового контролю. Обґрунтовано, що оборонні закупівлі є специфічним видом публічних закупівель, інтегрованим у загальну систему публічних закупівель. Запропоновано авторське визначення оборонних закупівель через сукупність взаємопов’язаних процесів життєвого циклу, що дозволяє здійснювати їх комплексну оцінку та державний контроль на всіх стадіях їх життєвого циклу, а також підвищити прозорість і доброчесність їх використання.

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ, ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВ ТА ЇХ ІНВЕСТИЦІЙНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ ТА ЦИФРОВІЗАЦІЇ

Ганна Пазєєва — 2026-04-20

У статті досліджено питання обґрунтування та розбудови системи управління інноваційною діяльністю, інноваційним розвитком підприємств та їх інвестиційним забезпеченням в умовах євроінтеграції та цифровізації. Актуальність теми проведеного дослідження обумовлена тим, що інновації та їх впровадження стають новим трендом, забезпечуючи підприємствам новий рівень розвитку та зростання конкурентоспроможності, що є особливо важливим в умовах економічної ринкової євроінтеграції, широкого представлення товарів та технологій на європейських ринках. Вітчизняні підприємств намагаються активно впроваджувати в своїй роботі кращі практики та сучасні технології, значно змінюючи процеси управління та автоматизуючи виробництва. Це призводить до зростання ваги, значення інновацій як основи економічного розвитку та необхідності формування сприятливого інвестиційного середовища для інноваційної діяльності.

ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ФУНКЦІЙ МЕНЕДЖМЕНТУ В МУЗЕЙНИХ УСТАНОВАХ

Алла Паулик — 2026-04-20

У статті досліджено сутність та особливості музейного менеджменту як складової управлінської науки. Обґрунтовано, що діяльність музейних установ базується на реалізації ключових функцій: збирання та збереження культурної спадщини, науково-дослідної роботи, освітньо-просвітницької діяльності та економічної участі у розвитку регіонів. Визначено, що ефективність функціонування музеїв значною мірою залежить від реалізації класичних функцій управління - планування, організації, мотивації та контролю - з урахуванням галузевої специфіки. Розкрито зміст кожної з управлінських функцій та їх значення для забезпечення сталого розвитку музейних установ. Особливу увагу приділено питанням стратегічного планування, мотивації персоналу та контролю як інструменту підвищення результативності діяльності. Зроблено висновок про необхідність комплексного підходу до управління музеями в сучасних умовах.

ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ПІДХІД УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ПОСТАЧАННЯ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОГО БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА

Зоряна Скибінська — 2026-04-20

У статті проведено дослідження сутності терміну «ризик», який науковцями здебільшого розуміється як невизначеність чи непередбачуваність, імовірність, загроза та можливість. Більшість сучасних дослідників пов’язують термін «ризик» із невизначеністю майбутніх результатів діяльності, особливо коли неможливо точно передбачити наслідки прийнятих рішень. Висвітлено потенційні ризики постачання у контексті оперативного, поточного та стратегічного планування. Доцільність поділу ризиків постачання відповідно до видів планування (оперативне, поточне і стратегічне) полягає у необхідності їх вирішення та реагування на них Пропонується обґрунтування ефективного методу до управління ризиками постачання на засадах функціонального підходу. Запропонований підхід передбачає послідовне застосування функцій планування, організування, мотивування, контролювання та регулювання з метою мінімізації впливу ризиків на діяльність організації. Проведено глибоке аналізування факторів як внутрішнього, так і зовнішнього середовища, які впливають на процес постачання. Практичне значення функціонального підходу управління ризиками постачання полягає у можливості своєчасного виявлення, оцінювання та мінімізації їх негативного впливу на діяльність підприємства.

ТРАНСФОРМАЦІЯ СТРАТЕГІЇ СОЦІАЛЬНО ВІДПОВІДАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ

Евеліна Камишникова — 2026-04-22

У статті досліджено парадигмальну трансформацію стратегії соціально відповідального управління персоналом у повоєнний період від моделі мінімізації соціальних витрат до стратегії сталості людського розвитку. Розроблено адаптивний стратегічний інструментарій соціально відповідального управління персоналом, який інтегрує військово-цивільний досвід, інклюзивність та програми реабілітації безпосередньо у бізнес-процеси, що дозволяє трансформувати системні соціальні виклики повоєнного часу у чинники формування організаційної резилієнтності та нематеріальних активів підприємства. Обґрунтовано логічну модель синергетичного ефекту, де соціально відповідальне управління персоналом підприємств виступає драйвером організаційної резилієнтності та капіталізації підприємства через зростання гудвілу.

ВПЛИВ ЗМІН У СПРОЩЕНІЙ СИСТЕМІ ОПОДАТКУВАННЯ НА ПІДПРИЄМНИЦЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ

Ярослав Ярема — 2026-04-22

Спрощена система оподаткування займає важливе місце у механізмі розвитку підприємницької діяльності в Україні, оскільки формує сприятливе податкове середовище для суб’єктів малого та середнього бізнесу. Її застосування дає змогу суб’єктам господарювання зменшити податковий тиск, оптимізувати ведення бухгалтерського обліку та податкової звітності, а також здійснювати господарську діяльність у правовому полі без надмірних адміністративних витрат. Разом з тим, постійні зміни правил оподаткування, посилення фіскального тиску та розширення вимог до платників податків створюють суттєві ризики для бізнесу. Ці виклики загострюються через війну та падіння економіки, що зумовлює потребу в детальному дослідженні того, як трансформація спрощеної системи впливає на підприємництво. З метою підвищення ефективності функціонування спрощеної системи оподаткування необхідна комплексна модернізація податкового середовища, орієнтована на підтримку та розвиток малого і середнього бізнесу.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ВПРОВАДЖЕННЯ СТІЙКОГО ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Катерина Фокіна-Мезенцева — 2026-04-23

У статті обґрунтовано концептуальні засади впровадження стійкого інноваційного розвитку на підприємстві в умовах зростання невизначеності. Доведено, що традиційні підходи до управління, орієнтовані виключно на максимізацію прибутку, не забезпечують довгострокової конкурентоспроможності. Узагальнено наукові підходи до трактування категорій «стійкий розвиток», «інноваційний розвиток» та «ефективний розвиток» і обґрунтовано доцільність їх розгляду у взаємозв’язку як основи формування сучасної моделі управління. Проаналізовано роль малих і середніх підприємств як генераторів інновацій та окреслено основні бар’єри впровадження стійких інновацій. Запропоновано концептуальну модель стійкого інноваційного розвитку підприємства. Зроблено висновок, що впровадження стійкого інноваційного розвитку є стратегічною передумовою забезпечення довгострокової стабільності та конкурентоспроможності підприємств.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ОБЛІКОВИХ ПРОГРАМ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Інеса Шепель — 2026-04-23

У статті досліджено процес цифровізації бухгалтерського обліку в умовах розвитку цифрової економіки. Проаналізовано еволюцію облікових програм від локальних систем до сучасних хмарних та інтелектуальних платформ. Здійснено порівняльну характеристику функціональних можливостей українських і зарубіжних програмних продуктів, визначено їх переваги та недоліки. Обґрунтовано критерії вибору програмного забезпечення для підприємств різного масштабу діяльності. Встановлено, що впровадження сучасних інформаційних систем сприяє підвищенню ефективності облікових процесів, якості фінансової інформації та обґрунтованості управлінських рішень. Доведено важливість інтеграції облікових систем із цифровими сервісами та інформаційними платформами. Визначено перспективні напрями розвитку бухгалтерських програм у контексті цифрової трансформації економіки.

АНАЛІЗ РИЗИКІВ ЯК ЕТАП АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТА КОРПОРАТИВНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕННОСТІ ТА ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Оксана Кириченко — 2026-04-27

У статті досліджено питання аналізу ризиків як етапу антикризового управління у забезпеченні життєдіяльності та корпоративного розвитку підприємств, компаній в умовах невизначеності та євроінтеграції. Актуальність теми проведеного дослідження обумовлена тим, що в сучасних економічних умовах управлінські рішення, що приймаються без ретельного аналізу та оцінювання ситуації є потенційно значно більш ризикові ніж ті, що обдумані заздалегідь з прорахованими та оціненими варіантами розвитку подій. Для того, щоб сформувати та реалізувати ефективне антикризове управління необхідно здійснювати на підприємстві аналіз ризиків, їх оцінювання, планувати та впроваджувати превентивні заходи протидії та мінімізації ризиків і їх негативних наслідків.

АКТИВ РОЗКРИВНИХ РОБІТ ЯК ОБ’ЄКТ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ВИДОБУВНИХ ПІДПРИЄМСТВ: НОРМАТИВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ПРАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ

Ірина Поліщук — 2026-04-28

Встановлено галузеві особливості діяльності видобувних підприємств в умовах військового стану: організація видобутку залежить від рівня складності геологічної будови родовища корисних копалин та кліматичних умов; необхідно одержання спеціальних дозволів на користування надрами; запаси корисних копалин є обмеженими; обмежений доступ до окремих родовищ, порушення логістичних зв’язків; зношеність матеріально-технічного забезпечення; контроль потенційних екологічних наслідків діяльності з боку державних органів і громадськості. Розроблено об’єкти облікової політики активу розкривних робіт: порядок визнання активу розкривних робіт необоротним активом; первісна оцінка активу розкривних робіт; розподіл витрат на розкривні роботи на етапі добування між створеними запасами та активом розкривних робіт; подальша оцінка активу розкривних робіт; порядок нарахування амортизації активу розкривних робіт.

ФІНАНСОВІ МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАБІЛЬНОСТІ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ У СИСТЕМІ СУЧАСНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Оксана Гуменюк — 2026-04-29

У статті досліджено теоретичні засади та практичні аспекти забезпечення фінансової стабільності банківської системи України в умовах трансформації економічного середовища та зростання системних ризиків. Обґрунтовано сутність фінансової стабільності як здатності банківської системи ефективно виконувати свої функції та забезпечувати безперервність фінансового посередництва. Проаналізовано динаміку основних показників діяльності банків за 2020-2026 рр., що дозволило виявити тенденції скорочення кількості банківських установ поряд зі зростанням активів, капіталу та ресурсної бази. Встановлено нестабільність кредитної активності та варіативність показників рентабельності, що свідчить про чутливість банківського сектору до кризових чинників. Досліджено важливі фінансові механізми забезпечення стабільності, зокрема управління капіталом і ліквідністю, пруденційне регулювання, ризик-менеджмент і стрес-тестування. Визначено, що інтеграція регуляторних вимог із внутрішніми управлінськими процесами та використання цифрових технологій сприяють підвищенню адаптивності банківської системи та зміцненню її фінансової стійкості.