Сталий розвиток економіки

ЕКОНОМІЧНА ДУМКА І ПРИКЛАДНА АНАЛІТИКА: МІЖНАРОДНИЙ КОНТЕКСТ ТА ІСТОРИЧНІ ВИТОКИ

2025-11-26T10:22:46+00:00

У статті досліджено економічну думку та прикладну аналітику в контексті міжнародних процесів із врахуванням історичних витоків. Встановлено, що інтеграція України в союзну економічну систему сформувала екстенсивну модель господарювання, обмежуючи інноваційний розвиток і підсилюючи зовнішню залежність. З’ясовано необхідність переходу до нової моделі індустріалізації, орієнтованої на технологічну модернізацію, розвиток внутрішньої доданої вартості та конкурентних виробничих ланцюгів. Наголошено на важливості поєднання історичного аналізу із сучасними методами прогнозування для оцінки тенденцій ВВП та зовнішньоторговельної діяльності. Підкреслено, що ефективне використання фінансових ресурсів і підтримка інновацій сприяють стабілізації економіки. Констатовано, що глобалізаційні процеси та розвиток економіки вражень формують нові можливості для підвищення продуктивності, проте водночас посилюють соціально-економічні диспропорції. Визначено, що комплексний інтегративний підхід є необхідним для модернізації національної економіки та забезпечення її стійкості й конкурентоспроможності. Зауважено, що поєднання державних заходів, внутрішніх ресурсів та інтеграції у глобальні ланцюги створює основу для довгострокового економічного зростання.

РОЛЬ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ У РЕАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

2025-11-18T07:52:10+00:00

У статті досліджено роль туризму як чинника соціально-економічного розвитку держави та його взаємозв’язок із досягненням Цілей сталого розвитку (ЦСР). Обґрунтовано, що туризм є каталізатором економічного зростання, створення робочих місць, розвитку підприємництва та інвестицій. Водночас його вплив на довкілля й культурну спадщину потребує системного підходу до оцінки ефективності у контексті сталого розвитку. Визначено зв’язок розвитку туризму з реалізацією ЦСР 8, 11, 12 та 13. Узагальнено вплив туристичних підприємств на економічні, соціальні та екологічні показники. Наведено приклади успішних практик «зеленого» й цифрового туризму. Результати можуть бути використані для вдосконалення державної політики та стратегій сталого розвитку територій.

ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ З МАЛОЇ РОЗПОДІЛЕНОЇ ГЕНЕРАЦІЇ

2025-11-18T07:52:09+00:00

У статті досліджено теоретичні, методичні та прикладні засади формування обліково-аналітичного забезпечення управління проєктами з малої розподіленої генерації електроенергії. Наголошено, що децентралізація енергогенерації, зумовлює потребу у створенні надійної системи обліково-аналітичного супроводу процесу управління проектами з малої генерації. Здійснено критичний аналіз чинних методик формування обліково-аналітичного забезпечення управління проектами. Виявлено існуючі прогалини в частині обліку витрат й доходів за проектами з будівництва сонячних електростанцій. Підкреслено, що вони не враховують галузевих особливостей діяльності об’єктів малої генерації, що призводить до спотворення показників собівартості та ускладнює оцінку економічної ефективності проєктів. Запропоновано шляхи уніфікації підходів до формування обліково-аналітичного забезпечення за проектами з малої розподіленої генерації.

МІГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ПОЛЬЩЕЮ: ДИНАМІКА, СТРУКТУРА Й ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ

2025-11-18T07:52:07+00:00

У статті досліджено міграційні процеси між Україною та Польщею у 2020-2025 роках, особливо після повномасштабного вторгнення Росії. Проаналізовано динаміку та масштаби вимушеної міграції українців до Польщі, структурні зміни серед мігрантів (трудова зайнятість, правовий статус) та економічні наслідки цього явища. Особливу увагу приділено грошовим переказам, що надходять від українських трудових мігрантів і біженців у Польщі, як важливому чиннику підтримки економіки України в умовах війни. На основі офіційних статистичних даних виявлено, що Польща стала головним центром української трудової міграції: після 2022 р. тут зосереджено близько мільйона переселенців, а частка переказів з Польщі перевищує третину загальних обсягів трансферів в Україну. Показано, що ці фінансові надходження відіграють позитивну роль для макроекономічної стабільності України (близько 2% ВВП та надходження до платіжного балансу), а також забезпечують підтримку українських домогосподарств. Зроблено висновок, що попри демографічні виклики, міграція до Польщі має і певний позитивний економічний ефект для України, тоді як для Польщі українські працівники стали важливим трудовим ресурсом і фактором економічного зростання.

ПАРАДИГМА ІНТЕГРОВАНОГО КОМПЛАЄНС-МОНІТОРИНГУ В СИСТЕМІ ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ

2025-11-18T07:52:06+00:00

У статті обґрунтовано науково-методологічні засади формування парадигми інтегрованого комплаєнс-моніторингу в системі обліково-аналітичного забезпечення зовнішньоекономічних операцій. Визначено його сутність як інструменту системного управління відповідністю, що поєднує контрольну, аналітичну, превентивну та стратегічну функції обліку. Розкрито архітектоніку інтегрованого комплаєнс-моніторингу, побудовану на засадах багаторівневої взаємодії операційних, аналітичних і управлінських підсистем. Доведено, що ефективність системи забезпечується синхронізацією інформаційних потоків, цифровізацією процесів та використанням штучного інтелекту для ідентифікації ризиків і прогнозування відхилень. Систематизовано міжнародні та національні нормативні орієнтири, що визначають рамки комплаєнс-дисципліни у сфері ЗЕД. Зроблено висновок, що інтегрований комплаєнс-моніторинг є ключовою детермінантою прозорості, достовірності звітності та підвищення економічної безпеки підприємств.

ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНИХ ФІНАНСІВ У КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

2025-11-26T08:49:47+00:00

Статтю присвячено дослідженню сутності та стратегічного значення цифрових фінансів у зміцненні економічної безпеки України. Розкрито структуру цифрового фінансового середовища, що охоплює напрями фінансування, інвестування, страхування, платежів, консалтингу та цифрових грошей. Охарактеризовано етапи становлення FinTech-інновацій і розвиток е-гривні як інструменту монетарного суверенітету. Проаналізовано вплив систем Prozorro та «Є-Data» на підвищення прозорості й довіри до публічних фінансів. Узагальнено світові тенденції впровадження цифрових валют центральних банків (CBDC). Доведено, що цифровізація фінансів сприяє фінансовій інклюзії, зниженню транзакційних витрат, посиленню кібербезпеки та формує підґрунтя для стійкого розвитку економіки. Зазначено, що цифрові фінанси виступають каталізатором модернізації фінансової системи та підвищення її адаптивності до глобальних викликів.

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ВІЙНИ

2025-11-28T12:03:00+00:00

У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти формування стратегії інноваційного розвитку підприємств в умовах війни. Обґрунтовано, що необхідність інноваційного розвитку є закономірним етапом життєвого циклу підприємства, однак в умовах збройного конфлікту традиційні методичні підходи потребують суттєвого перегляду. Виявлено, що війна зумовила появу нових чинників впливу на стратегічні процеси підприємств – деструкцію логістичних ланцюгів, втрату активів, зміну споживчого попиту, кадрові дефіцити, а також зростання ролі держави та донорських програм. Запропоновано класифікацію стратегічних моделей реагування українських підприємств на воєнні виклики: від заморожування розвитку до інноваційно-орієнтованої трансформації. Представлено методичний підхід до формування інноваційної стратегії розвитку підприємства, що включає етапи аналізу середовища, визначення цілей, вибору типу інновацій, ресурсного забезпечення та гнучкого управління реалізацією. В роботі запропоновано проведення SWOT-аналізу як універсального, узагальнюючого інструменту оцінювання внутрішніх і зовнішніх факторів, що визначають можливості, загрози, сильні та слабкі сторони українських підприємств в умовах війни. Такий підхід дозволяє системно визначити стратегічні пріоритети та вибудувати адаптивну модель інноваційного розвитку. Проведено PEST-аналіз зовнішнього середовища функціонування підприємств в умовах війни, який відображає політичні, економічні, соціальні та технологічні трансформації. Підкреслено, що стратегія інноваційного розвитку виступає ключовим інструментом забезпечення стійкості, адаптивності та конкурентоспроможності підприємств, а її реалізація дозволяє перейти від реактивного реагування на кризу до проактивного відновлення і зростання у післявоєнний період.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНО ТА СОЦІАЛЬНО ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ

2025-11-28T12:00:34+00:00

У статті систематизовано методологічні підходи до дослідження сталого розвитку в банківській та суміжних галузях. Поєднано теоретичний аналіз нормативно-правових рамок (зокрема ESG-стандартів) із практичними інструментами збору та обробки даних: кількісними (статистичне моделювання, ESG-скоринг) і якісними (експертні інтерв’ю, фокус-групи). Зокрема звернено увагу на можливості застосування геоінформаційних систем (GIS) для просторового моніторингу екологічних показників і оптимізації процесів. Використання порівняльного аналізу та кейс-стаді дозволяє оцінити ефективність різних практик зелених фінансів у різних регіональних та регуляторних контекстах. Поєднання наведених методів створює цілісну дослідницьку рамку, здатну забезпечити глибоке розуміння як теоретичних аспектів, так і практичних рекомендацій для впровадження ESG-підходів у банківську діяльність.

АДАПТИВНА СТРАТЕГІЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ РОЛІ ДИТЯЧИХ РОЗВАЖАЛЬНИХ ЦЕНТРІВ В УМОВАХ ВОЄННИХ РИЗИКІВ

2025-12-02T14:11:11+00:00

Стаття присвячена дослідженню забезпечення ринкової ефективності дитячих розважальних центрів з метою виконання ними їх соціальної ролі та допомозі в соціальній адаптації дітей ВПО. В ході дослідження було з’ясовано, що проблематика питання в такому векторі не є розробленою в Україні. В зв’язку з цим, основним завданням дослідження є розробка адаптивної стратегії забезпечення ринкової ефективності дитячих центрів, що, також, дозволить провадити програми соціальної підтримки дітей ВПО. Запропонована понятійна схема стратегії базується на використанні сучасних напрацювань та містить перелік інструментів, що можуть якісно вплинути на ринкову ефективність. Визначено, що ефективна комерційна діяльність дитячих центрів дозволить розширити функції соціальної підтримки та адаптації дітей ВПО шляхом організації цільових заходів. Таким чином комерційна успішність дитячих розважальних центрів прямо впливає на їх соціальну ефективність та зменшення стресу і розвиток дітей.

МІСЦЕ МОТИВАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ІТ-ПІДПРИЄМСТВОМ

2025-12-02T14:11:09+00:00

Дослідження присвячене вивченню місця та ролі мотиваційного менеджменту в системі управління ІТ-компаній. Метою дослідження є визначення впливу мотиваційного менеджменту на ефективність функціонування ІТ-підприємств і формування рекомендацій щодо вдосконалення мотиваційної політики. Здійснено аналіз сутності поняття «мотивація» та визначено її зв’язок з управлінськими функціями – плануванням, організацією та контролем. Доведено, що мотиваційний менеджмент виступає ключовим чинником підвищення продуктивності праці, інноваційної активності й лояльності персоналу. Визначено, що ефективна система мотиваційного менеджменту допомагає зростанню продуктивності праці, підвищенню інноваційної активності, формуванню соціального капіталу. Особливу увагу приділено ролі нематеріальних стимулів – професійному розвитку, можливостям самореалізації та створенню комфортного робочого середовища, які є визначальними для ІТ-сфери. Проведено аналіз сучасних тенденцій мотиваційної політики в ІТ-компаніях, окреслено проблеми й бар’єри в управлінні персоналом. Наукова новизна полягає у поглибленні теоретичного розуміння мотиваційного менеджменту як інтегрованого елементу системи управління ІТ-підприємством, що забезпечує узгодження цілей організації, підрозділів і окремо взятих працівників. Обґрунтовано, що мотиваційний менеджмент як комплексна система, яка інтегрує психологічні, соціальні та економічні аспекти управління людськими ресурсами в умовах цифрової економіки. Встановлено, що впровадження комплексного підходу до мотивації персоналу дозволяє підвищити конкурентоспроможність компанії на ринку ІТ-послуг. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості застосування запропонованих рекомендацій під час розроблення корпоративних стратегій розвитку персоналу та мотиваційних програм для ІТ-підприємств різних форм власності. Зроблено висновок, що ефективна система мотиваційного менеджменту є стратегічним інструментом розвитку людського потенціалу, сприяє реалізації творчого потенціалу працівників, зменшенню плинності кадрів і досягненню довгострокових цілей організації.

ЕКОСИСТЕМНІ СТРАТЕГІЇ БІЗНЕСУ: КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ

2025-12-03T08:15:06+00:00

В роботі запропоновано класифікацію екосистемних стратегій бізнесу за різними критеріями. Уточнено сутність і складові бізнес-екосистеми та екосистемної стратегії. Розкрито механізми створення цінності та розвитку цифрових екосистем. Визначено критерії класифікації екосистемних стратегій (цілі компанії, тип екосистеми, вектор її розвитку, роль компанії в екосистемі). Ідентифіковано два типи екосистемних стратегій: оркестратора (стратегія екосистеми) та учасника (участі в екосистемі). Відповідно до них класифіковано та охарактеризовано основні види стратегій, розглянуто особливості вибору стратегічних альтернатив. Особливу увагу приділено стратегіям закритих і відкритих екосистем (стратегії оркестратора), мінімально життєздатного сліду, мультихоумінгу та єдиної екосистеми (стратегії учасника).

ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: ЕКОНОМІКО-ПРАВОВІ МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ ТА ДЕ-РИСКІНГУ

2025-12-04T10:48:50+00:00

У статті досліджено інвестиційно-інноваційну діяльність підприємств в умовах воєнного стану як ключовий чинник забезпечення їх економічної стійкості та адаптивності до кризових викликів. Розкрито взаємозв’язок між інноваційною активністю та здатністю підприємств протистояти дестабілізації зовнішнього середовища, а також визначено стратегічну роль інвестицій у модернізацію виробництва, розвиток високотехнологічних рішень і диверсифікацію діяльності. Акцентовано увагу на необхідності формування державою сприятливих економіко-правових умов для інноваційного розвитку, зокрема через удосконалення законодавчої бази, запровадження спеціальних режимів стимулювання, механізмів державно-приватного партнерства та інструментів страхування воєнно-політичних ризиків. Проаналізовано моделі де-рискінгу інвестиційних проєктів, такі як MIGA-ECA та DFC, їхні можливості та обмеження в контексті України. Обґрунтовано доцільність створення Національного фонду страхування воєнних ризиків як інструменту системного забезпечення інвестиційної активності, а також необхідність посилення захисту прав інтелектуальної власності в умовах мобілізаційної економіки. З’ясовано, що пріоритет короткострокових інвестиційних проєктів є однією з ключових характеристик інвестиційної діяльності в умовах воєнного стану, оскільки підприємства змушені пристосовуватися до високого рівня невизначеності та непередбачуваності майбутнього. У період війни економічна ситуація може змінюватися надзвичайно швидко, тому бізнеси надають перевагу проєктам, що забезпечують швидке отримання прибутку та повернення вкладеного капіталу, що допомагає зменшити ризики та підтримувати фінансову стійкість у кризових умовах. Запропоновано комплекс економіко-правових механізмів, що здатні стимулювати інноваційну діяльність підприємств, сприяти відновленню виробничого потенціалу та підвищенню конкурентоспроможності національної економіки у воєнний і післявоєнний періоди.

ПОВЕДІНКОВА ЕКОНОМІКА В УПРАВЛІННІ СОЦІАЛЬНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ: ВПЛИВ ЕТИЧНИХ УПЕРЕДЖЕНЬ НА СТРАТЕГІЧНІ РІШЕННЯ

2025-12-11T10:59:28+00:00

У статті досліджено роль поведінкової економіки у формуванні стратегічних рішень у сфері соціального підприємництва, зокрема акцент зроблено на впливі етичних упереджень управлінців на ефективність прийняття рішень. Соціальні підприємства функціонують у складному середовищі, де необхідно балансувати між соціальною місією та економічною стійкістю. У цьому контексті поведінкові чинники, зокрема моральні упередження, ефект статус-кво, надмірна самовпевненість, евристика доступності та інші когнітивні викривлення, можуть суттєво впливати на стратегічне планування, визначення пріоритетів та оцінку ризиків. Систематизовано основні типи етичних упереджень, притаманних керівникам соціально орієнтованих підприємств, і проаналізовано механізми їх впливу на управлінські процеси. Також узагальнено ключові підходи до стратегічного управління соціальними підприємствами, зокрема з позиції включення етичної складової в механізми прийняття рішень. Результати дослідження дозволяють удосконалити управлінську практику, підвищити ефективність стратегічного управління та уникати типових помилок, зумовлених суб’єктивними судженнями. Дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, що поєднує інструменти поведінкової економіки, стратегічного менеджменту та соціального підприємництва.

АНАЛІЗ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИХ МЕХАНІЗМІВ РОЗВИТКУ НА МОРСЬКОМУ ТРАНСПОРТІ В УМОВАХ БЕЗПЕКОВИХ ЗАГРОЗ

2025-12-15T07:30:37+00:00

У статті розглядається автором, морський транспорт в Україні який перебуває в стані турбулентності бізнес-середовища, тому розвиток транспортного ринку та динаміка військового впливу морських перевезень схильні до значних коливань. У сучасних умовах, під час аналізу роботи міжнародних судноплавних компаній, поряд із прагненням максимізувати поточні фінансові показники, важливими є також питання, пов'язані з довгостроковим плануванням фрахтування флоту судноплавних компаній, з урахуванням економічних тенденцій у зміні стану ринку вантажів та динаміки військового впливу на економіку України. Тому виникає питання пошуку подальших векторів розвитку судноплавства в контексті морського бізнесу. У воєнний час передумовою стабільного функціонування транспортних ринків є локалізація процесів відтворення ринку. Внаслідок руйнування низки підприємств транспортного сектору та припинення логістичних шляхів постачання, одним із пріоритетних завдань є розробка та впровадження організаційно-економічних механізмів та заходів щодо формування стратегій перевезень судновласниками. Перш за все, необхідно визначити об'єкт управління, яким є організаційні процеси, що відбуваються в судноплавних компаніях, та суб'єкт управління, яким є морський транспорт. Вищезазначені групи сценаріїв розвитку бізнес-середовища, оцінки динаміки реалізації логістичних маршрутів судноплавства дозволяють порівняти показники логістичної діяльності судноплавних компаній під впливом війни та перспективи повоєнного періоду в Україні. Жорстка конкуренція за домінування на світовому ринку судноплавства з надання транспортних послуг спонукає флагманів морської галузі широко впроваджувати економічні стратегії у свою діяльність та інвестувати в розвиток високих технологій, що посилюють конкурентні переваги в ефективності, швидкості, безпеці та екологічності судноплавства. Комерційне управління судном здійснюється фрахтувальником, згідно з яким фрахтувальник використовує судно для перевезення вантажів між портами в послідовних рейсах. Отже, загальний вплив економічних змінних призводить до збільшення попиту на морські перевезення.

СТРАТЕГУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ КЛАСТЕРНИХ ЕКОСИСТЕМ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ЗРУШЕНЬ ДЛЯ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ ТУРИЗМУ

2025-12-15T07:30:36+00:00

У статті обґрунтовано, що кластерні екосистемі є дієвою концепцією та інноваційним інструментом повоєнного відновлення та проривного розвитку туристичної галузі, орієнтованої на синергію, сталість та конкурентоспроможність. У статті систематизовано та розвинуто теоретичні та методологічні підходи до архітектури формування кластерних екосистем, розкрито їх концепти. Критично проаналізовано та визначено параметри й ресурсний потенціал формування ключових моделей інноваційних кластерних екосистем. Запропоновано модель розробки інноваційної кластерної стратегії. Методологія дослідження базується на стратегічному аналізі та методах стратегування. Доведено, що створення інноваційних кластерних екосистем в умовах глобальних зрушень дозволить трансформувати виклики повоєнного часу в стратегічні можливості повоєнного відновлення туристичної галузі України.

АСИМЕТРІЇ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ ТОВАРАМИ З США ТА КНР

2025-12-18T08:07:17+00:00

В статті акцентовано увагу на необхідності аналізу асиметрій у зовнішній торгівлі України товарами з США та КНР як ключовими геополітичними акторами та перспективними торговельними партнерами. За результатами аналізу динаміки та структури зовнішньої торгівлі України товарами з США та КНР у 2020-2024 рр. підтверджено існування суттєвих асиметрій в торгівлі з обома країнами з точки зору як вартісних обсягів, так й технологічної складності експорту та імпорту. На підставі результатів прогнозування обсягів експорту товарів України до США на період до 2029 року засвідчено стійку тенденцію до скорочення експорту та посилення торговельних асиметрій. Обґрунтовано, подолання торговельних дисбалансів потребує переорієнтації на експорт продукції з більш високим рівнем технологічної складності при одночасному скороченні залежності від імпорту високотехнологічних товарів.

ДОСЛІДЖЕННЯ ФАКТОРІВ ВПЛИВУ НА ФІНАНСОВУ СТІЙКІСТЬ СК «УНІКА» В У МОВАХ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

2025-12-18T08:07:15+00:00

У статті досліджено ключові фактори, що формують фінансову стійкість СК «УНІКА» в умовах воєнних ризиків та макроекономічної нестабільності. Проаналізовано динаміку страхових премій, виплат, рівня збитковості, технічних резервів і власного капіталу за 2020 - 2024 рр., а також вплив регуляторних змін, обмежень інвестиційних інструментів і трансформації структури ризиків. Встановлено, що стійкість компанії визначається якістю страхового портфеля, ефективністю андеррайтингу та дієвістю ризик-менеджменту. Запропоновано стратегічні напрями її зміцнення, серед яких оптимізація структури капіталу, удосконалення методів оцінювання ризиків і розширення диверсифікації портфеля. Реалізація цих заходів підвищує адаптивність страховика до зовнішніх шоків і сприяє стабільному розвитку.

СИСТЕМНІ БАР’ЄРИ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ СТРАХОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

2025-12-18T08:07:12+00:00

У статті досліджено ключові системні бар’єри, які ускладнюють імплементацію сучасної системи внутрішнього контролю в страхових організаціях України, попри наявність розвиненої методологічної бази та гармонізацію регуляторних вимог із міжнародними стандартами (COSO, Solvency II). Показано, що розрив між цільовою моделлю внутрішнього контролю і реальною практикою її впровадження має комплексний характер. Виокремлено три групи детермінант таких труднощів: фінансові, кадрові та культурно-управлінські бар’єри. Доведено, що подолання цих перешкод є критичною умовою переходу від формального комплаєнсу до дієвої системи управління ризиками. Запропоновано напрями підвищення ефективності імплементації, зокрема розвиток хмарних SaaS-рішень, посилення методичної підтримки НБУ щодо застосування принципу пропорційності та формування корпоративних програм розвитку компетенцій у сфері ризик-менеджменту.

ЕКОЛОГІЧНО ОРІЄНТОВАНА МОТИВАЦІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ СТАЛОГО ТУРИЗМУ ТА ГОСТИННОСТІ

2025-12-18T08:07:09+00:00

Глобальні кліматичні зміни, деградація довкілля та виснаження природних ресурсів стають критично важливими викликами для бізнесу, особливо для готельно-ресторанної сфери. Індустрія туризму та гостинності дедалі більше потребує інтеграції принципів сталості з акцентом на екологічний вимір. Центральним інструментом трансформації є екологічно орієнтована мотивація, що має подвійну природу: сучасні туристи демонструють зростаючу готовність обирати екологічно стійкі послуги й оплачувати їх за вищою ціною, а підприємства активно впроваджують екологічні практики для формування конкурентних переваг і «зеленого» іміджу. Такий підхід сприяє адаптації до нових ринкових умов, підвищує лояльність клієнтів та забезпечує довгостроковий сталий розвиток, гармонійно поєднуючи економічні, соціальні й екологічні цілі.

ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОТЕНЦІАЛ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ: ЗАСАДИ ТА ФАКТОРИ РЕАЛІЗАЦІЇ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

2025-12-18T08:07:07+00:00

Обґрунтовується, що суперечливий поступ глобалізації формує новий коридор можливостей для національних економік, оновлює множину обмежень і ступенів свободи їх самовідтворення та саморозвитку в масштабах світ-системи. Відзначається актуальність досліджень засад розвитку й реалізації наявного зовнішньоторговельного макропотенціалу для успішного убудування країн в мережу міжнародних економічних відносин. Пропонується погляд на міжнародну торгівлю як практичну форму реалізації зовнішньоторговельного потенціалу (ЗТрП) відкритої економічної системи. Доведено, що для переходу ЗТрП з стану імовірного непроявленого пасивного до проявленого реалізованого й із зиском комерціалізованого активного, необхідні, по-перше, адекватність ЗТрП за параметрами конкурентоспроможності й конкурентостійкості тим локаціям, виробничим платформам і ланцюгам створення вартості, що відповідають позиціонуванню країни у структурі міжнародної спеціалізації праці та (або) входять у зону її стратегічних інтересів. По-друге, - суверенність та суб’єктоцентризм макросистеми щодо визначення напрямів та форм її інтеграції до глобального економічного простору та провадження торговельної політики.

ВОЄННІ РИЗИКИ ТА РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІЧНА СТІЙКІСТЬ УКРАЇНИ: ПОВІТРЯНІ ТРИВОГИ, АТАКИ НА ІНФРАСТРУКТУРУ ТА РЕЛОКАЦІЯ БІЗНЕСУ

2025-12-18T08:07:04+00:00

У статті проаналізовано вплив воєнних ризиків, пов'язаних із інтенсивністю, тривалістю та добовою структурою повітряних тривог, а також атаками на об’єкти інфраструктури, на регіональну економічну стійкість України. На основі даних за серпень 2024 – серпень 2025 років інтегровано інформацію про міжрегіональні релокації бізнесу (Opendatabot), простій торговельних центрів (УРТЦ), динаміку повітряних тривог та вибухів, а також удари по енергетичній, житловій, медичній та освітній інфраструктурі (ACLED). Застосовано описову статистику, порівняльний міжрегіональний аналіз та елементи просторової візуалізації даних, що дозволило виділити відмінності областей за середньою кількістю та тривалістю тривог на добу, часткою нічних сповіщень, операційними простоями в робочий час і характером пошкоджень інфраструктури. Сформовано типові поєднання показників безпеки та економічної активності, які дозволяють виділити регіони з різними профілями ризику для бізнесу та населення. Показано, що висока безпекова загроза не завжди означає нижчий притік бізнесу і переміщення бізнесу не зводиться до простої схеми «зі Сходу на Захід»: низка прифронтових та високоризикових регіонів, зокрема Харківщина, Дніпропетровщина та Запоріжжя, є водночас центрами релокацій та зонами підвищеної небезпеки. Виявлено значну асиметрію у втраті робочого часу торговельних центрів: в окремих прифронтових областях магазини втрачають до 50% свого операційного часу, тоді як у західних регіонах час простою падає нижче 1%. Окремо проаналізовано відмінності у транспортній стійкості регіонів та потенційний вплив нічних тривог на продуктивність праці та повсякденну мобільність населення. Додатково встановлено, що удари по житловій, енергетичній, медичній та освітній інфраструктурі часто накладаються на території активної релокації бізнесу, що формує асиметричні профілі ризику для інвесторів та місцевих громад. Отримані результати поглиблюють кількісне розуміння просторової нерівності воєнних ризиків у різних регіонах України та її зв’язку з економічною активністю. Запропонований підхід може бути використаний для формування програм підтримки бізнесу, моніторингу регіональної стійкості, оновлення економічної карти України в умовах війни та планування післявоєнного відновлення на основі реальних даних, а не лише формальних адміністративних критеріїв.

СТАЛИЙ РОЗВИТОК КРІЗЬ ПРИЗМУ РИЗИКІВ: РОЛЬ РИЗИК-ОРІЄНТОВАНОГО УПРАВЛІННЯ ТА ІНТЕГРОВАНОЇ ЗВІТНОСТІ

2025-12-18T08:07:01+00:00

У статті досліджується взаємозв'язок між ризик-орієнтованим підходом в управлінні, концепцією сталого розвитку та інтегрованою звітністю. Актуальність дослідження зумовлена зростанням уваги до нефінансових ризиків та необхідністю інтеграції принципів сталого розвитку в бізнес-практику. Метою статті є виявлення та аналіз взаємозалежностей між цими концепціями, а також визначення потенційних переваг їхньої інтеграції для підвищення стійкості та прозорості діяльності підприємств. У статті застосовано методи системного аналізу, порівняння та узагальнення. Розкрито процеси управління ризиками, діяльність підприємств у контексті сталого розвитку та практику підготовки інтегрованої звітності. За результатами дослідження обґрунтовано теоретичні та практичні аспекти інтеграції ризик-орієнтованого підходу, сталого розвитку та інтегрованої звітності, що сприятиме покращенню якості інформації для зацікавлених сторін та підвищенню довгострокової цінності підприємств, котрі прагнуть підвищити свою стійкість, прозорість та ефективність в умовах зростаючих вимог до нефінансової інформації та сталого розвитку.

МЕТОДИ ПОБУДОВИ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ В УМОВАХ ІНФЛЯЦІЇ: КОРИГУВАННЯ ЗВІТНОСТІ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ

2025-12-22T08:07:48+00:00

У статті обґрунтовано методологічні підходи до формування облікової політики, спрямованої на мінімізацію інфляційних ризиків у галузевому контексті економіки України в умовах економічної нестабільності, спричиненої воєнним станом, енергетичними кризами та збоями у світових ланцюгах поставок. Дослідження базується на вимогах МСБО 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляційної економіки», принципах ризик-орієнтованого управління, тенденціях цифровізації та викликах сучасного інфляційного середовища. У дослідженні розглядаються методи переоцінки активів та зобов’язань згідно з МСБО 29, включаючи класифікацію монетарних та немонетарних статей, алгоритми їх перерахунку з використанням індексу споживчих цін, що публікується Національним банком України, та визнання прибутків або збитків від чистої монетарної позиції. Описано вплив МСБО 29 на оцінку хеджованих статей, що призводить до неефективності хеджування через відмінності з оцінкою похідних фінансових інструментів згідно з МСФЗ 9.

«ЗЕЛЕНИЙ» ПЕРЕХІД ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН: ДОСВІД ДАНІЇ ТА ПОЛЬЩІ

2025-12-22T08:07:47+00:00

У контексті глобальних кліматичних змін особливої ваги набуває вивчення та імплементація успішних кейсів «зеленого» переходу. У статті досліджено особливості «зеленого» переходу європейських країн на прикладі досвіду Данії та Польщі починаючи з 1990 року. Визначено, що важливими чинниками розвитку вітрової енергетики в Данії були політичні та соціально-економічні умови, розвиток місцевих вітроенергетичних кооперативів, а також законодавча реформа. Вивчення польського досвіду дозволило підсумувати, що відновлювана енергетика набула значення у результаті трансформацій у державній сфері, включаючи прийняття політичних документів та правових рішень, що спрямовують проекологічний розвиток. Після вступу Польщі до ЄС, внаслідок прийняття положень, серед іншого, кліматичної політики, значення відновлюваних джерел енергії зросло. Підкреслено, що одним з основних стовпів відновлюваної енергетики в Польщі є вітроенергетика. Акцентовано, що двома новими напрямками та галузями промисловості, які будуть побудовані в Польщі, стануть атомні електростанції та морська вітроенергетика.

ВНУТРІШНІЙ КОНТРОЛЬ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ СТРАХОВОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ: ПРОБЛЕМИ УЗГОДЖЕННЯ НА СТРАТЕГІЧНОМУ, ТАКТИЧНОМУ ТА ОПЕРАЦІЙНОМУ РІВНЯХ

2025-12-22T08:07:45+00:00

Стаття присвячена комплексному аналізу внутрішнього контролю в системі управління страховою організацією та виявленню проблем його узгодження на стратегічному, тактичному й операційному рівнях. Розкрито сутність внутрішнього контролю. Охарактеризовано ключові функції контролю на кожному рівні управління: формування стратегії та ризик-апетиту, управління продуктами й тарифами, оперативне супроводження договорів і врегулювання збитків. Визначено основні проблеми узгодження контролю між рівнями, зокрема різні горизонти планування, інформаційні розриви, конфлікти інтересів, фрагментованість ризик-менеджменту, недостатню координацію аудиту, комплаєнсу та операційних служб, відмінності у цифровій зрілості та вплив людського фактора. Обґрунтовано, що синхронізація процедур контролю є ключовою умовою підвищення ефективності управління страховою компанією.

ХОЛДИНІЗАЦІЯ В МОЛОЧНОМУ СКОТАРСТВІ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ПРОДОВОЛЬЧУ БЕЗПЕКУ УКРАЇНИ

2025-12-22T08:07:43+00:00

У статті досліджено процес холдинізації в молочному скотарстві України та його вплив на продовольчу безпеку держави в умовах структурних трансформацій аграрного сектору. Розкрито сутність і тенденції концентрації виробництва, формування вертикально інтегрованих аграрних структур і зростання ролі великих промислових ферм у забезпеченні стабільності постачання молочної сировини. Проаналізовано економічні та соціальні наслідки посилення позицій агрохолдингів, зокрема їхній вплив на зайнятість у сільській місцевості, розвиток фермерських господарств, інвестиційну активність і рівень продовольчої самодостатності країни. Визначено, що великі підприємства, маючи доступ до капіталу та сучасних технологій, виступають ключовими стабілізаторами ринку навіть у кризових і воєнних умовах. Запропоновано напрями державної політики, орієнтовані на поєднання переваг холдинізації з підтримкою малих і середніх виробників, розвитком кооперації, цифровізації та забезпеченням соціально-економічної стійкості сільських територій.

ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВА ЯК СТРАТЕГІЧНА КАТЕГОРІЯ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

2025-12-22T08:07:41+00:00

Стаття присвячена актуальним питанням інноваційного розвитку підприємств як стратегічної категорії в умовах сучасних викликів та в контексті забезпечення сталого розвитку. На основі проведеного аналізу наукових джерел уточнено сутність інноваційного потенціалу підприємства, визначена його роль у формуванні стратегії розвитку. Обґрунтовано, що інноваційний розвиток виступає інструментом реалізації принципів «зеленої» економіки, циркулярного виробництва та ресурсоефективності, що відповідає сучасним пріоритетам сталого розвитку. Проведено аналіз показників впровадження інновацій на промислових підприємствах України в 2010-2024 роках. Визначені основні тенденції та причини їх змін. Запропоновані та розглянуті ключові стратегії інноваційно-сталого розвитку за типами стратегічної поведінки підприємства. Визначені умови доцільності їх впровадження, наведена характеристика кожної із стратегій, основні переваги їх застосування, можливі ризики та зв'язок із цілями сталого розвитку.

РОЛЬ ВЕЛИКОЇ ТРІЙКИ У ФОРМУВАННІ ГЛОБАЛІЗОВАНИХ ТРУДОРЕСУРСНИХ ПОТОКІВ

2025-12-24T08:10:13+00:00

У статті досліджується роль Великої Трійки (BlackRock, Vanguard, State Street) у трансформації світового ринку праці та формуванні глобалізованих трудоресурсних потоків. Уточнено теоретичне розуміння Big Three як структурного актора, який через портфельну домінацію впливає на корпоративні стратегії, просторову логіку розміщення виробництва і транснаціональні потоки ресурсів. Проведено аналіз зарубіжних і українських досліджень щодо фінансових ринків та міжнародної трудової міграції й виявлено наукову прогалину, пов’язану з недостатнім урахуванням опосередкованого впливу Великої Трійки на структуру попиту на працю та географію робочих місць. Доведено, що інвестиційні стратегії Великої Трійки детермінують реструктуризацію глобальних ланцюгів вартості, формування нових центрів зайнятості та перерозподіл трудових потоків між регіонами, що зумовлює стійкий попит на STEM-кваліфікації та посилює міжнародну мобільність кадрів. Зроблено висновок про те, що Велика Трійка фактично виступає квазікорпоративним координатором глобальної зайнятості, здатним через перерозподіл капіталу задавати напрями й темпи еволюції трудоресурсних потоків, що визначає необхідність подальших кількісних та регіональних досліджень, зокрема для України.

ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК В ПРОЦЕСІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ СУДНОПЛАВНОЇ ГАЛУЗІ

2025-12-24T08:10:11+00:00

У статті досліджено вплив інноваційного розвитку на забезпечення стійкості судноплавної галузі. Обґрунтовано необхідність виокремлення трьох категорій стійкості – фінансової, екологічної та соціальної. Проаналізовано найбільш пріоритетні напрямки діяльності, які визначені провідними судноплавними компаніями. Встановлено, що найбільш актуальними напрямками для забезпечення стійкості є робота у відповідь на зміну клімату та захист навколишнього середовища й екосистем. Визначено показники інноваційного розвитку провідних судноплавних компаній за 2020-2024 рр. та проаналізовано динаміку їх середніх значень. На прикладі окремої судноплавної компанії досліджено, як інновації сприяють фінансовій, екологічній та соціальній стійкості. Систематизовано ключові виклики впровадження інновацій та надано практичні рекомендації для підвищення ефективності інноваційного розвитку в процесі забезпечення стійкості судноплавства.

ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ РОЗВИТКУ ЦИФРОВИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ УПРАВЛІННЯ ПРИВАТНИМ КАПІТАЛОМ

2025-12-24T08:10:10+00:00

Стрімка цифровізація фінансового сектора значно змінила та продовжує далі змінювати способи формування приватного капіталу, додаючи нові інструменти та вимагаючи утворення цілісної екосистеми їх застосування. Відповідно виникла науково-прикладна проблема подолання фрагментарності сучасних цифрових інструментів управління приватним капіталом, розв’язання якої визначає мету дослідження як обґрунтування теоретичних положень щодо розвитку цифрового управління приватним капіталом. Досягнення поставленої мети базується на системному аналізі, концептуальному моделюванні та методології предметно-орієнтованого проектування (Domain-Driven Design, DDD). Концептуалізація предметної області здійснена через розробку холістичної моделі цифрового управління приватним капіталом, яка базується на синтезі поведінкових, ціннісних та заснованих на розподіленому технологічному реєстрі інструментів.

ГЛОБАЛЬНІ ЗМІНИ В СФЕРІ ЕНЕРГЕТИКИ: ВИКЛИКИ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

2025-12-24T08:10:09+00:00

У статті досліджено трансформацію глобальної енергетики станом на 2025 рік та її вплив на стратегічні рамки розвитку енергетичних підприємств України. Розглянуто, як енергетика перетворюється на інструмент політичного впливу провідних міжнародних суб’єктів (ЄС, США, Китаю, країн Перської затоки, держав Африки), зокрема через зміну конфігурації альянсів, поєднання цілей декарбонізації із міркуваннями енергетичної безпеки та формування нових форматів залежностей – від «нафтових» до «кремнієвих» і «літієвих». Визначено ключові виклики й можливості для України в умовах воєнної агресії та післявоєнної відбудови, пов’язані з ризиками енергетичного неоколоніалізму, необхідністю диверсифікації партнерств, участі в нових ланцюгах доданої вартості й уникнення асиметричних моделей залежності. Охарактеризовано концептуальні орієнтири стратегічного позиціонування енергетичних підприємств України в оновленій архітектурі світової енергетики, що передбачають поєднання завдань декарбонізації, енергетичної безпеки та інституційної стійкості як передумови їх довгострокового розвитку.

СУЧАСНІ ТРЕНДИ РОЗВИТКУ РЕКЛАМИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ

2025-12-24T08:10:07+00:00

Стаття присвячена виявленню сучасних трендів розвитку реклами в умовах нових викликів глобального походження. Встановлено, що реклама швидко набуває нових характеристик та стає все більш цифровою, а також трансформується у напрямі задоволення потреб бізнесу та індивідуальних споживачів. Сформовано перелік сучасних рис реклами, серед яких релевантніcть, соціальна відповідальність, змістовність, зручність, гнучкість, персоналізованість, вимірюваність та ін. На світовому ринку реклама набуває нових форм, зокрема таргетованої, нативної, інфлюенс та контент-маркетингу, концепції Human to Human. Проведено аналіз статистичних показників, що описують світові витрати на рекламу та витрати на рекламу по відношенню до ВВП в країнах світу. Встановлено, що лідерами за показниками співвідношення витрат на рекламу та ВВП є Велика Британія, США, Японія, Китай, Австралія, Швеція, Нова Зеландія і Канада. Виявлено, що не дивлячись на загально визнані тенденції розвитку сучасної реклами, у межах окремих країн продовжують зберігатися унікальні особливості. Обґрунтовано, що для забезпечення успіху на міжнародних рекламних ринках компанії мають враховувати як сучасні глобальні виклики, так і локальні характеристики.

МЕТОДИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ТА СТАТИСТИЧНОГО ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

2025-12-24T08:10:06+00:00

У статті розглянуто теоретичні засади та методичні підходи до оцінювання ефективності діяльності підприємств на основі поєднання економічного аналізу і статистичних методів. Визначено сутність та принципи економічного аналізу, охарактеризовано основні його методи: порівняльний, факторний, балансовий, економіко-математичний. Розкрито роль статистичних інструментів – індексного, кореляційно-регресійного, дисперсійного й кластерного аналізу – у кількісній оцінці результативності. Обґрунтовано доцільність використання інтегральних показників для комплексного вимірювання ефективності. Визначено основні проблеми та перспективи розвитку аналітичних методів у контексті цифровізації економіки та підвищення конкурентоспроможності підприємств.

ЕКОНОМІЧНА СТІЙКІСТЬ АГРОБІЗНЕСУ: ІНСТРУМЕНТИ УПРАВЛІННЯ В ПЕРІОД СТРУКТУРНИХ ЗМІН ТА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

2025-12-24T08:10:04+00:00

Актуальність дослідження зумовлена високою чутливістю аграрного сектору України до зовнішніх шоків та структурних трансформацій. Проведений аналіз показав нерівномірність розвитку галузі й різку втрату стійкості у 2022 році внаслідок воєнних дій, руйнування логістики та дефіциту трудових ресурсів. Пікові значення виробництва, фінансових результатів та інвестицій припадають на 2021 і 2024 роки, тоді як у сфері зайнятості простежується зсув у бік укрупнення підприємств і зростання ролі капіталомістких технологій. Інвестиційна активність 2023–2024 рр. засвідчує відновлювальний характер і активізацію модернізаційних процесів. Інтегральна оцінка підтвердила здатність агробізнесу до реконсолідації за умови доступу до капіталу, стабільних фінансових потоків та оновленої виробничої бази. Практична значущість полягає у визначенні ключових напрямів підвищення стійкості аграрних підприємств – диверсифікації виробництва, розвитку інфраструктури, інвестицій у людський капітал і впровадженні адаптивних фінансових механізмів.

КЛЮЧОВІ ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ НА СУЧАСНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

2025-12-24T08:10:02+00:00

В статті розглянуто сутність поняття внутрішньогосподарського контролю як ключового елементу управління сучасним підприємством. Визначено, що внутрішньогосподарський контроль здійснюється на різних стадіях виробничого процесу й забезпечує своєчасність управлінських рішень. Вивчено основні цілі та завдання системи внутрішньогосподарського контролю, що включають оцінку фактичного стану об’єкта управління, раціональне використання ресурсів, забезпечення відповідності діяльності підприємства стратегії, дотримання законодавства та організаційних регламентів. Проведено характеристику функцій внутрішньогосподарського контролю, серед яких інформаційна, мотиваційна, регулююча, аналітична, прогностична, комунікаційна та функція нормування. Доведено, що внутрішньогосподарський контроль є комплексною, багатофункціональною системою, необхідною для забезпечення результативності управління, підвищення ефективності виробництва та формування умов сталого розвитку підприємства.

ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА БЮДЖЕТНОЇ УСТАНОВИ: ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

2025-12-24T08:09:59+00:00

Стаття присвячена особливостям формування облікової політики бюджетної установи в сучасних умовах. Визначено роль та місце облікової політики в організації бухгалтерського обліку бюджетних установ. Розглянуто визначення поняття «облікова політика» в нормативних джерелах. Проаналізовано нормативне підґрунтя для складання облікової політики бюджетної установи. Здійснено порівняння основних вимог нормативних документів до змісту облікової політики бюджетних установ. Визначено перелік можливих помилок при складанні облікової політики бюджетної установи. Виділено етапи розробки облікової політики бюджетної установи. Запропоновано структуру облікової політики бюджетних установ з виділенням окремих елементів. Обґрунтовано доцільність розробки та затвердження додатків до облікової політики. Визначено основні вимоги до внесення змін до затвердженої облікової політики бюджетної установи.

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ МЕХАНІЗМИ СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ СОЛІДАРНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ

2025-12-24T08:09:58+00:00

У статті розглянуто фінансово-економічні механізми стимулювання розвитку солідарного туризму в Україні в умовах післявоєнного відновлення. Обґрунтовано значення солідарного туризму як інструмента соціальної згуртованості, підтримки локальних економік та розширення можливостей для громад. Проаналізовано ключові механізми фінансування  гранти, субсидії, пільгові кредити, податкові стимули, соціальні інвестиції та револьвінгові фонди, а також наведено приклади їх застосування в українській і міжнародній практиці. Визначено, що комплексне використання цих інструментів сприятиме формуванню стійкої моделі розвитку солідарного туризму, підвищенню зайнятості, покращенню якості життя населення та відновленню територій. Акцентовано на необхідності посилення участі громад та інтеграції інноваційних підходів у фінансування туристичних ініціатив, що підвищує ефективність реалізації соціально орієнтованих проєктів.

GRD-ПАРАДИГМА ЯК ІННОВАЦІЙНА РАМКА ІНТЕГРАЦІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ У СТРАТЕГІЇ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

2025-12-24T08:09:56+00:00

У статті обґрунтовано GRD (Green–Resilient–Digital)-парадигму як інноваційну інтеграційну рамку повоєнного відновлення України, та модернізації України, адаптовану до європейського вектора. Аргументується, що на відміну від класичних моделей сталого розвитку та GRID Світового банку, GRD долає обмеження класичної моделі сталого розвитку шляхом піднесення цифрової цифрової складової до рівня рівноправного системоутворюючого елемента. Показано, що GRD забезпечує взаємне підсилення трьох компонентів: «зелений» перехід стає економічно вигіднішим завдяки цифровій прозорості та зниженню корупційних ризиків; стійкість інфраструктури (resilience by design) гарантує надійність як відновлюваної енергетики, так і цифрових платформ; цифрова траса (DREAM, Дія, Diia.City) робить можливим реальний громадський та донорський контроль. На основі даних 2024–2025 рр. доведено активне впровадження GRD в Україні. GRD-парадигма позиціонується як стратегічний каркас, що узгоджується з Європейським зеленим курсом і Digital Compass, забезпечуючи не лише фізичне відновлення, а й довгострокову конкурентоспроможність і європейську інтеграцію України.

ОБСЛУГОВУЮЧІ КООПЕРАТИВИ В РОЗВИТКУ ІНФРАСТРУКТУРИ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

2025-12-24T08:09:55+00:00

Стаття присвячена ролі обслуговуючих (сервісних) кооперативів у відновленні та модернізації інфраструктури сільських територій України в умовах збройної агресії та пов’язаних з нею наслідків. Актуальність зумовлена потребою інноваційних механізмів відбудови, де обслуговуючі кооперативи забезпечують консолідацію ресурсів для енергетичної, логістичної, медичної та соціальної інфраструктури. Обслуговуючі кооперативи класифіковано на сільськогосподарські (маркетингові), постачальницькі, кредитно-фінансові, енергетичні, медичні (у т. ч. стоматологічні), сервісні-інфраструктурні та комбіновані. Вони забезпечують зниження витрат, підвищують доступ членів до необхідних послуг. Рекомендовано державну підтримку пілотних медичних (зокрема стоматологічних) та енергетичних кооперативів. Вказано, що зарубіжний досвід підтверджує ефективність таких моделей для сталого розвитку інфраструктури сільських територій.

СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ АГРАРНОГО СЕКТОРУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ

2025-12-24T08:09:52+00:00

У статті визначено стратегічні пріоритети сталого розвитку аграрного сектору в умовах посилення глобальних викликів, зокрема кліматичних змін, геополітичної нестабільності, зростання продовольчих ризиків і волатильності світових ринків. Розкрито сутність сталого розвитку через економічну, екологічну та соціальну складові, підкреслено потребу у сучасних підходах до управління агровиробництвом, здатних забезпечити його довгострокову стійкість. Проаналізовано стан і тенденції розвитку галузі, окреслено ключові зовнішні й внутрішні обмеження, зокрема деградацію природно-ресурсного потенціалу та нерівномірність розвитку сільських територій. Обґрунтовано необхідність переорієнтації аграрної політики на стратегічні пріоритети - зміцнення економічної стійкості підприємств, екологізацію виробництва, раціональне використання ресурсів, підвищення продовольчої безпеки та впровадження інновацій. Запропоновано концептуальні підходи, що поєднують екосистемне мислення, цифрові технології, фінансові стимули та партнерські моделі. Зроблено висновок, що реалізація окреслених пріоритетів сприятиме підвищенню конкурентоспроможності, екологічній збалансованості та стійкості аграрного сектору.

ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА НА СЕЛІ

2025-12-24T08:09:50+00:00

У статті здійснено аналіз ефективності державних механізмів стимулювання малого підприємництва на селі як важливого чинника соціально-економічної стабільності та розвитку сільських територій. Охарактеризовано специфічні умови функціонування підприємництва в сільській місцевості до яких належать обмежені ресурси, нерозвинена інфраструктура та підвищені ризики. Визначено основні бар’єри розвитку малого бізнесу, серед яких: інституційна нестабільність, складні регуляторні процедури, недостатній доступ до фінансових інструментів і слабка інтеграція у ринкові та логістичні мережі. Розглянуто ключові інструменти державного стимулювання, включаючи фінансово-кредитну підтримку, податкові пільги, гранти, розвиток інституційної інфраструктури та цифровізацію. Запропоновано стратегічні напрями підвищення ефективності стимулювання розвитку малого підприємництва на селі, які передбачають удосконалення фінансових інструментів, зміцнення інституційної спроможності, цифровізацію системи підтримки та розвиток партнерства «держава-бізнес-громада».

ЦИФРОВІЗАЦІЯ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА: ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ

2025-12-24T08:09:49+00:00

Стаття присвячена дослідженню цифрової трансформації торговельних підприємств України в умовах воєнного стану та євроінтеграційних процесів. Метою дослідження є систематизація сучасних підходів до цифровізації торгівлі та обґрунтування диференційованих стратегій впровадження цифрових технологій для українських підприємств різного масштабу з урахуванням ресурсних обмежень. Методологія базується на систематичному аналізі наукових публікацій та галузевих досліджень. Встановлено домінування технологічних та поведінкових факторів цифровізації при низькому впливі державної підтримки. Розроблено практичні дорожні карти впровадження цифрових рішень для підприємств різного масштабу з урахуванням ресурсних обмежень українського контексту.

АКТУАЛЬНІ МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

2025-12-24T08:09:48+00:00

У статті розглянуто методи оцінки економічної безпеки аграрних підприємств, з метою визначення найбільш адаптованих до врахування змін пов’язаних з цифровою трансформацією аграрного сектору. Проаналізовано існуючі підходи розрахунку оцінок та побудови системи показників. Здійснено їх порівняння, огляд відповідних методів, сфери застосування та актуальності в умовах цифровізації. Акцентовано увагу на проблемі різноманіття існуючих методів та систем і труднощів, що виникають при порівнянні результатів оцінювання. Проаналізовано вплив цифровізації на підходи оцінки економічної безпеки, нові можливості та потенціал цифрових технологій в аналізі вхідних даних та передбаченні загроз. Підкреслено важливість врахування кіберзагроз та рівня кібербезпеки як одного із ключових факторів забезпечення економічної безпеки аграрних підприємств в умовах цифровізації. Проаналізовано основні підходи оцінки економічної безпеки, що можуть гнучко враховувати кібербезпеку та ризики цифровізації як елемент інформаційно-технологічної складової економічної безпеки аграрного підприємства.

УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ ЕФЕКТИВНОЇ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ХАРЧОВОЇ ГАЛУЗІ

2025-12-24T08:09:53+00:00

У статті розглянуто теоретичні та прикладні аспекти управління формуванням ефективної корпоративної культури на підприємствах харчової галузі. Cистематизовано ключові компоненти корпоративної культури підприємств харчової промисловості, зокрема систему спільних цінностей, стилі лідерства, комунікаційні підходи, практики мотивації, професійного розвитку та соціальної відповідальності. Запропоновано комплекс заходів для підвищення ефективності управління корпоративною культурою. Доведено, що послідовне й цілеспрямоване управління культурою сприяє зміцненню конкурентоспроможності підприємств харчової галузі, оптимізації виробничих процесів, підвищенню якості продукції та формуванню довгострокових партнерських відносин зі споживачами, працівниками й бізнес-середовищем.

САМОНАВЧАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЯК НОВА МОДЕЛЬ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ

2025-12-24T08:09:46+00:00

У статті розкрито доцільність переходу в процесі управління знаннями від традиційної організації до самонавчальної. Представлено ключові відмінності між традиційною та самонавчальною організаціями. Доведено, що в процесі своєї еволюції організації, враховуючи швидкість зміни середовища їхньої діяльності, гнучкість реагування на зміни та готовність персоналу змінюватися і відповідати майбутнім викликам, можуть трансформуватися у самонавчальні. Виокремлено принципи побудови та функціонування самонавчальної організації, які окреслюють правила її створення та можливості ефективного функціонування й підтримки безперервного процесу накопичення, створення та поширення знань. Розкрито на прикладі компанії Amcor особливості переходу до самонавчальної організації, виявлено при цьому переваги й недоліки теперішнього стану організації та сформовано рекомендації для посилення процесу трансформації.

ЦИФРОВІ ФІНАНСОВІ АКТИВИ ЯК ДРАЙВЕР ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІДБУДОВИ

2025-12-24T08:09:45+00:00

У статті розглянуто цифрові фінансові активи як інструмент прискорення повоєнної відбудови економіки України. Мета дослідження полягає в уточненні сутності та класифікації цифрових фінансових активів і обґрунтуванні їхнього потенціалу як драйвера економічного зростання. Авторський внесок полягає у формулюванні узагальненого визначення цифрових фінансових активів та побудові класифікації, прив’язаної до функцій залучення капіталу, здійснення розрахунків і фіксації майнових прав. Наукова новизна полягає в поєднанні теоретичного підходу до цифрових фінансових активів із концепцією їх використання для фінансування відбудови та модернізації ключових секторів економіки. Практичне значення одержаних результатів полягає у виокремленні напрямів застосування цифрових фінансових активів для мобілізації інвестицій, підвищення прозорості міжнародної допомоги та розширення участі населення у проєктах відновлення. Зроблено висновок, що розвиток нормативно правової бази та ринкової інфраструктури є передумовою перетворення цифрових фінансових активів на системний чинник стійкого економічного зростання України.

КЛАСТЕРНА МОДЕЛЬ ТРАНСКОРДОННОЇ ВЗАЄМОДІЇ УКРАЇНИ ТА ПОЛЬЩІ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

2025-12-26T03:23:35+00:00

У статті досліджено трансформацію визначення “економічна інтеграція” та “транскордонне співробітництво” в умовах та контексті євроінтеграційних процесах в Україні. Обґрунтовано, що класичні визначення не відображають сучасну багатомірність інтеграційних процесів, де провідну роль відіграє інституційна взаємодія та створення суспільних благ. Показано, що транскордонна співпраця України та Польщі набуває комплексного економічного та науково-інноваційного розвитку. Саме це формує основу до розвитку транскордонного кластерного співробітництва. Запропоновано концептуальну модель циклічної кластерної співпраці, що включає в себе п’ять фаз: ініціацію проєкту, гармонізацію нормативно-правової бази, формування кластерних об’єднань, реалізацію проєкту та аналіз отриманих результатів. Модель є універсальним інструментом стратегічного поглиблення взаємної інтеграції, що здатна підвищити конкурентоспроможність та сприяти сталому розвитку українсько-польського торговельно-економічного співробітництва.

КОРПОРАТИВНА ІНТЕГРАЦІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ СПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

2025-12-26T03:23:34+00:00

Стаття присвячена обґрунтуванню стратегічної ролі корпоративної інтеграції як ключового драйвера інноваційного розвитку будівельної галузі України в умовах екстремальної невизначеності та повоєнної відбудови. Доведено, що консолідація фінансового та інтелектуального капіталу в межах холдингів і кластерів створює потужні синергетичні ефекти, необхідні для впровадження BIM, енергоефективних матеріалів та принципів циркулярної економіки. На прикладі провідних структур (ПБГ «Ковальська» та Рівненський меблевий кластер) розкрито переваги вертикальної та горизонтальної моделей інтеграції. Окрему увагу приділено урбаністичним коаліціям (Ro3kvit) та цифровим екосистемам (DREAM), які виступають каталізаторами трансферу європейських знань. Здійснено порівняльний аналіз України з досвідом Польщі, де кластеризація стала основою експортного лідерства галузі. Визначено системні проблеми та протиріччя процесів корпоративної інтеграції в будівельній галузі України, які потребують наукового вирішення.

ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОБЛАСТІ ЛОГІСТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

2025-12-29T12:56:21+00:00

У статті згруповані основні функціональні області логістичного менеджменту в сучасних умовах. Проаналізовано виділені три групи функцій логістичного управління: планування та координація діяльності учасників логістичного процесу; регулювання ходу робіт з виконання отриманих замовлень; контроль за рухом матеріальних потоків. Досліджено загальні прийоми управління наскрізними матеріальними потоками (а також пов'язаними з ними інформаційними потоками), які наука і практична діяльність у сфері логістики виробляють. Зроблено спробу обґрунтувати базові логістичні функції: постачання, виробництво, реалізація. У статті згруповані основні види функціональних областей застосування логістики. Оскільки різноманітність варіацій визначень логістики підтверджує її експансію в усі аспекти життєвого циклу товарів і послуг, а це, в свою чергу, формує прикладну галузь логістики, а також забезпечує досить розгорнутий перелік видів логістики на сучасному етапі. З проведеного дослідження, зрозуміло, що на практиці немає єдиної класифікації видів логістики.