Сталий розвиток економіки

ЕКОНОМІЧНА ДУМКА І ПРИКЛАДНА АНАЛІТИКА: МІЖНАРОДНИЙ КОНТЕКСТ ТА ІСТОРИЧНІ ВИТОКИ

2025-11-26T10:22:46+00:00

У статті досліджено економічну думку та прикладну аналітику в контексті міжнародних процесів із врахуванням історичних витоків. Встановлено, що інтеграція України в союзну економічну систему сформувала екстенсивну модель господарювання, обмежуючи інноваційний розвиток і підсилюючи зовнішню залежність. З’ясовано необхідність переходу до нової моделі індустріалізації, орієнтованої на технологічну модернізацію, розвиток внутрішньої доданої вартості та конкурентних виробничих ланцюгів. Наголошено на важливості поєднання історичного аналізу із сучасними методами прогнозування для оцінки тенденцій ВВП та зовнішньоторговельної діяльності. Підкреслено, що ефективне використання фінансових ресурсів і підтримка інновацій сприяють стабілізації економіки. Констатовано, що глобалізаційні процеси та розвиток економіки вражень формують нові можливості для підвищення продуктивності, проте водночас посилюють соціально-економічні диспропорції. Визначено, що комплексний інтегративний підхід є необхідним для модернізації національної економіки та забезпечення її стійкості й конкурентоспроможності. Зауважено, що поєднання державних заходів, внутрішніх ресурсів та інтеграції у глобальні ланцюги створює основу для довгострокового економічного зростання.

РОЛЬ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ У РЕАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

2025-11-18T07:52:10+00:00

У статті досліджено роль туризму як чинника соціально-економічного розвитку держави та його взаємозв’язок із досягненням Цілей сталого розвитку (ЦСР). Обґрунтовано, що туризм є каталізатором економічного зростання, створення робочих місць, розвитку підприємництва та інвестицій. Водночас його вплив на довкілля й культурну спадщину потребує системного підходу до оцінки ефективності у контексті сталого розвитку. Визначено зв’язок розвитку туризму з реалізацією ЦСР 8, 11, 12 та 13. Узагальнено вплив туристичних підприємств на економічні, соціальні та екологічні показники. Наведено приклади успішних практик «зеленого» й цифрового туризму. Результати можуть бути використані для вдосконалення державної політики та стратегій сталого розвитку територій.

ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ З МАЛОЇ РОЗПОДІЛЕНОЇ ГЕНЕРАЦІЇ

2025-11-18T07:52:09+00:00

У статті досліджено теоретичні, методичні та прикладні засади формування обліково-аналітичного забезпечення управління проєктами з малої розподіленої генерації електроенергії. Наголошено, що децентралізація енергогенерації, зумовлює потребу у створенні надійної системи обліково-аналітичного супроводу процесу управління проектами з малої генерації. Здійснено критичний аналіз чинних методик формування обліково-аналітичного забезпечення управління проектами. Виявлено існуючі прогалини в частині обліку витрат й доходів за проектами з будівництва сонячних електростанцій. Підкреслено, що вони не враховують галузевих особливостей діяльності об’єктів малої генерації, що призводить до спотворення показників собівартості та ускладнює оцінку економічної ефективності проєктів. Запропоновано шляхи уніфікації підходів до формування обліково-аналітичного забезпечення за проектами з малої розподіленої генерації.

МІГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ПОЛЬЩЕЮ: ДИНАМІКА, СТРУКТУРА Й ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ

2025-11-18T07:52:07+00:00

У статті досліджено міграційні процеси між Україною та Польщею у 2020-2025 роках, особливо після повномасштабного вторгнення Росії. Проаналізовано динаміку та масштаби вимушеної міграції українців до Польщі, структурні зміни серед мігрантів (трудова зайнятість, правовий статус) та економічні наслідки цього явища. Особливу увагу приділено грошовим переказам, що надходять від українських трудових мігрантів і біженців у Польщі, як важливому чиннику підтримки економіки України в умовах війни. На основі офіційних статистичних даних виявлено, що Польща стала головним центром української трудової міграції: після 2022 р. тут зосереджено близько мільйона переселенців, а частка переказів з Польщі перевищує третину загальних обсягів трансферів в Україну. Показано, що ці фінансові надходження відіграють позитивну роль для макроекономічної стабільності України (близько 2% ВВП та надходження до платіжного балансу), а також забезпечують підтримку українських домогосподарств. Зроблено висновок, що попри демографічні виклики, міграція до Польщі має і певний позитивний економічний ефект для України, тоді як для Польщі українські працівники стали важливим трудовим ресурсом і фактором економічного зростання.

ПАРАДИГМА ІНТЕГРОВАНОГО КОМПЛАЄНС-МОНІТОРИНГУ В СИСТЕМІ ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ

2025-11-18T07:52:06+00:00

У статті обґрунтовано науково-методологічні засади формування парадигми інтегрованого комплаєнс-моніторингу в системі обліково-аналітичного забезпечення зовнішньоекономічних операцій. Визначено його сутність як інструменту системного управління відповідністю, що поєднує контрольну, аналітичну, превентивну та стратегічну функції обліку. Розкрито архітектоніку інтегрованого комплаєнс-моніторингу, побудовану на засадах багаторівневої взаємодії операційних, аналітичних і управлінських підсистем. Доведено, що ефективність системи забезпечується синхронізацією інформаційних потоків, цифровізацією процесів та використанням штучного інтелекту для ідентифікації ризиків і прогнозування відхилень. Систематизовано міжнародні та національні нормативні орієнтири, що визначають рамки комплаєнс-дисципліни у сфері ЗЕД. Зроблено висновок, що інтегрований комплаєнс-моніторинг є ключовою детермінантою прозорості, достовірності звітності та підвищення економічної безпеки підприємств.

ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНИХ ФІНАНСІВ У КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

2025-11-26T08:49:47+00:00

Статтю присвячено дослідженню сутності та стратегічного значення цифрових фінансів у зміцненні економічної безпеки України. Розкрито структуру цифрового фінансового середовища, що охоплює напрями фінансування, інвестування, страхування, платежів, консалтингу та цифрових грошей. Охарактеризовано етапи становлення FinTech-інновацій і розвиток е-гривні як інструменту монетарного суверенітету. Проаналізовано вплив систем Prozorro та «Є-Data» на підвищення прозорості й довіри до публічних фінансів. Узагальнено світові тенденції впровадження цифрових валют центральних банків (CBDC). Доведено, що цифровізація фінансів сприяє фінансовій інклюзії, зниженню транзакційних витрат, посиленню кібербезпеки та формує підґрунтя для стійкого розвитку економіки. Зазначено, що цифрові фінанси виступають каталізатором модернізації фінансової системи та підвищення її адаптивності до глобальних викликів.

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ВІЙНИ

2025-11-28T12:03:00+00:00

У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти формування стратегії інноваційного розвитку підприємств в умовах війни. Обґрунтовано, що необхідність інноваційного розвитку є закономірним етапом життєвого циклу підприємства, однак в умовах збройного конфлікту традиційні методичні підходи потребують суттєвого перегляду. Виявлено, що війна зумовила появу нових чинників впливу на стратегічні процеси підприємств – деструкцію логістичних ланцюгів, втрату активів, зміну споживчого попиту, кадрові дефіцити, а також зростання ролі держави та донорських програм. Запропоновано класифікацію стратегічних моделей реагування українських підприємств на воєнні виклики: від заморожування розвитку до інноваційно-орієнтованої трансформації. Представлено методичний підхід до формування інноваційної стратегії розвитку підприємства, що включає етапи аналізу середовища, визначення цілей, вибору типу інновацій, ресурсного забезпечення та гнучкого управління реалізацією. В роботі запропоновано проведення SWOT-аналізу як універсального, узагальнюючого інструменту оцінювання внутрішніх і зовнішніх факторів, що визначають можливості, загрози, сильні та слабкі сторони українських підприємств в умовах війни. Такий підхід дозволяє системно визначити стратегічні пріоритети та вибудувати адаптивну модель інноваційного розвитку. Проведено PEST-аналіз зовнішнього середовища функціонування підприємств в умовах війни, який відображає політичні, економічні, соціальні та технологічні трансформації. Підкреслено, що стратегія інноваційного розвитку виступає ключовим інструментом забезпечення стійкості, адаптивності та конкурентоспроможності підприємств, а її реалізація дозволяє перейти від реактивного реагування на кризу до проактивного відновлення і зростання у післявоєнний період.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНО ТА СОЦІАЛЬНО ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ

2025-11-28T12:00:34+00:00

У статті систематизовано методологічні підходи до дослідження сталого розвитку в банківській та суміжних галузях. Поєднано теоретичний аналіз нормативно-правових рамок (зокрема ESG-стандартів) із практичними інструментами збору та обробки даних: кількісними (статистичне моделювання, ESG-скоринг) і якісними (експертні інтерв’ю, фокус-групи). Зокрема звернено увагу на можливості застосування геоінформаційних систем (GIS) для просторового моніторингу екологічних показників і оптимізації процесів. Використання порівняльного аналізу та кейс-стаді дозволяє оцінити ефективність різних практик зелених фінансів у різних регіональних та регуляторних контекстах. Поєднання наведених методів створює цілісну дослідницьку рамку, здатну забезпечити глибоке розуміння як теоретичних аспектів, так і практичних рекомендацій для впровадження ESG-підходів у банківську діяльність.

АДАПТИВНА СТРАТЕГІЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ РОЛІ ДИТЯЧИХ РОЗВАЖАЛЬНИХ ЦЕНТРІВ В УМОВАХ ВОЄННИХ РИЗИКІВ

2025-12-02T14:11:11+00:00

Стаття присвячена дослідженню забезпечення ринкової ефективності дитячих розважальних центрів з метою виконання ними їх соціальної ролі та допомозі в соціальній адаптації дітей ВПО. В ході дослідження було з’ясовано, що проблематика питання в такому векторі не є розробленою в Україні. В зв’язку з цим, основним завданням дослідження є розробка адаптивної стратегії забезпечення ринкової ефективності дитячих центрів, що, також, дозволить провадити програми соціальної підтримки дітей ВПО. Запропонована понятійна схема стратегії базується на використанні сучасних напрацювань та містить перелік інструментів, що можуть якісно вплинути на ринкову ефективність. Визначено, що ефективна комерційна діяльність дитячих центрів дозволить розширити функції соціальної підтримки та адаптації дітей ВПО шляхом організації цільових заходів. Таким чином комерційна успішність дитячих розважальних центрів прямо впливає на їх соціальну ефективність та зменшення стресу і розвиток дітей.

МІСЦЕ МОТИВАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ІТ-ПІДПРИЄМСТВОМ

2025-12-02T14:11:09+00:00

Дослідження присвячене вивченню місця та ролі мотиваційного менеджменту в системі управління ІТ-компаній. Метою дослідження є визначення впливу мотиваційного менеджменту на ефективність функціонування ІТ-підприємств і формування рекомендацій щодо вдосконалення мотиваційної політики. Здійснено аналіз сутності поняття «мотивація» та визначено її зв’язок з управлінськими функціями – плануванням, організацією та контролем. Доведено, що мотиваційний менеджмент виступає ключовим чинником підвищення продуктивності праці, інноваційної активності й лояльності персоналу. Визначено, що ефективна система мотиваційного менеджменту допомагає зростанню продуктивності праці, підвищенню інноваційної активності, формуванню соціального капіталу. Особливу увагу приділено ролі нематеріальних стимулів – професійному розвитку, можливостям самореалізації та створенню комфортного робочого середовища, які є визначальними для ІТ-сфери. Проведено аналіз сучасних тенденцій мотиваційної політики в ІТ-компаніях, окреслено проблеми й бар’єри в управлінні персоналом. Наукова новизна полягає у поглибленні теоретичного розуміння мотиваційного менеджменту як інтегрованого елементу системи управління ІТ-підприємством, що забезпечує узгодження цілей організації, підрозділів і окремо взятих працівників. Обґрунтовано, що мотиваційний менеджмент як комплексна система, яка інтегрує психологічні, соціальні та економічні аспекти управління людськими ресурсами в умовах цифрової економіки. Встановлено, що впровадження комплексного підходу до мотивації персоналу дозволяє підвищити конкурентоспроможність компанії на ринку ІТ-послуг. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості застосування запропонованих рекомендацій під час розроблення корпоративних стратегій розвитку персоналу та мотиваційних програм для ІТ-підприємств різних форм власності. Зроблено висновок, що ефективна система мотиваційного менеджменту є стратегічним інструментом розвитку людського потенціалу, сприяє реалізації творчого потенціалу працівників, зменшенню плинності кадрів і досягненню довгострокових цілей організації.

ЕКОСИСТЕМНІ СТРАТЕГІЇ БІЗНЕСУ: КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ

2025-12-03T08:15:06+00:00

В роботі запропоновано класифікацію екосистемних стратегій бізнесу за різними критеріями. Уточнено сутність і складові бізнес-екосистеми та екосистемної стратегії. Розкрито механізми створення цінності та розвитку цифрових екосистем. Визначено критерії класифікації екосистемних стратегій (цілі компанії, тип екосистеми, вектор її розвитку, роль компанії в екосистемі). Ідентифіковано два типи екосистемних стратегій: оркестратора (стратегія екосистеми) та учасника (участі в екосистемі). Відповідно до них класифіковано та охарактеризовано основні види стратегій, розглянуто особливості вибору стратегічних альтернатив. Особливу увагу приділено стратегіям закритих і відкритих екосистем (стратегії оркестратора), мінімально життєздатного сліду, мультихоумінгу та єдиної екосистеми (стратегії учасника).

ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: ЕКОНОМІКО-ПРАВОВІ МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ ТА ДЕ-РИСКІНГУ

2025-12-04T10:48:50+00:00

У статті досліджено інвестиційно-інноваційну діяльність підприємств в умовах воєнного стану як ключовий чинник забезпечення їх економічної стійкості та адаптивності до кризових викликів. Розкрито взаємозв’язок між інноваційною активністю та здатністю підприємств протистояти дестабілізації зовнішнього середовища, а також визначено стратегічну роль інвестицій у модернізацію виробництва, розвиток високотехнологічних рішень і диверсифікацію діяльності. Акцентовано увагу на необхідності формування державою сприятливих економіко-правових умов для інноваційного розвитку, зокрема через удосконалення законодавчої бази, запровадження спеціальних режимів стимулювання, механізмів державно-приватного партнерства та інструментів страхування воєнно-політичних ризиків. Проаналізовано моделі де-рискінгу інвестиційних проєктів, такі як MIGA-ECA та DFC, їхні можливості та обмеження в контексті України. Обґрунтовано доцільність створення Національного фонду страхування воєнних ризиків як інструменту системного забезпечення інвестиційної активності, а також необхідність посилення захисту прав інтелектуальної власності в умовах мобілізаційної економіки. З’ясовано, що пріоритет короткострокових інвестиційних проєктів є однією з ключових характеристик інвестиційної діяльності в умовах воєнного стану, оскільки підприємства змушені пристосовуватися до високого рівня невизначеності та непередбачуваності майбутнього. У період війни економічна ситуація може змінюватися надзвичайно швидко, тому бізнеси надають перевагу проєктам, що забезпечують швидке отримання прибутку та повернення вкладеного капіталу, що допомагає зменшити ризики та підтримувати фінансову стійкість у кризових умовах. Запропоновано комплекс економіко-правових механізмів, що здатні стимулювати інноваційну діяльність підприємств, сприяти відновленню виробничого потенціалу та підвищенню конкурентоспроможності національної економіки у воєнний і післявоєнний періоди.